22 вересня 2010 р. № 17/33-773
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Кривда Д. С.
Полянський А. Г.
Бакуліна С. В.
Кравчук Г. А.
розглянувши матеріали
заяви
про перегляд Верховним Судом України Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль"
постанови
відВищого господарського суду України
25.08.2010 року
у справі№ 17/33-773 господарського суду Тернопільської області
за позовомПриватного підприємства "Торговий дім Тернопіль"
до
третя особа на стороні позивача
третя особа на стороні відповідачаСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6
Приватне підприємство "Продторг-Тернопіль"
Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради
простягнення
Постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2010 року по справі № 17/33-773 постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року у справі № 17/33-773 скасована, рішення господарського суду Тернопільської області від 28.01.2010 року залишено без змін.
Заявник Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль" звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд зазначеної постанови Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати і направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом рішення у подібних правовідносинах.
Вирішення питання про допуск справи до провадження чи відмову в такому допуску здійснюється відповідно до вимог статті 11121 Господарського процесуального кодексу України.
Правовий аналіз матеріалів заяви Товариства про перегляд судових рішень у даній справі свідчить про те, що спір між сторонами пов'язаний з орендними правовідносинами, а суть спору зводиться до факту доведення того, що позивач є належним орендодавцем у спірних відносинах.
Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 25.08.2010 року по справі №17/33-773, рішення місцевого господарського суду у даній справі встановлено, що орендодавцем (Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради) неодноразово направлялись на адресу позивача повідомлення про відмову від продовження договору оренди комунального майна та вимоги звільнити приміщення, при таких обставинах договір оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996 року припинив свою дію з 01.01.2007 року. Саме зазначені обставини стали підставою для висновку суду, що ПП "Торговий дім Тернопіль" не є власником наданого в оренду торгового місця і не уповноважений органом місцевого самоврядування управляти цим майном, тому він не може виступати орендодавцем.
В якості доказу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах до заяви про перегляд постанови, заявником додано постанову Вищого господарського суду України від 09.02.2010 року у справі № 9/150-3402, якою постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 24.02.2009 року у даній справі залишено без змін. Залишаючи без змін рішення та постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено факт наявності у позивача права укладати договір оренди приміщень за адресою м. Тернопіль, майдан Перемоги, 4.
Таким чином, посилання заявника на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 764 Цивільного кодексу України, статті 284 Господарського кодексу України є необґрунтованим, оскільки обставини, встановлені у справі №17/33-773 не є подібними до обставин, встановлених у справі №9/150-3402, зокрема, щодо наявності чи відсутності у позивача права укладання договорів оренди комунального майна, що і призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень.
Отже, посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 09.02.2010 року у справі № 9/150-3402 з мотивів різного застосування норм матеріального права є помилковим, оскільки встановлення обставин справи є компетенцією судів першої та апеляційної інстанцій, переоцінка обставин справи та встановлених обставин не може бути підставою перегляду як в суді касаційної інстанції, так і під час подачі заяви в порядку, передбаченому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 27.04.2010 року у справі № 13/47-876 також помилкові, оскільки предметом спору в ній є зобов'язання укласти договір оренди комунального майна, правовідносини, про які йдеться в наданих заявником судових актах Вищого господарського суду України, не є подібними до правовідносин, що є спірними у межах даної справи.
Посилання заявника на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права не береться до уваги, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Враховуючи викладене, заявником не надано доказів різного застосування норм матеріального права Вищим господарським судом України в правовідносинах, які є подібними до обставин, зазначених в оскарженій постанові, а тому підстав для допуску заяви до провадження немає.
Керуючись ст. ст. 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Відмовити в допуску до провадження заяви Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25.08.2010 року по справі № 17/33-773 господарського суду Тернопільської області.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді Д. С. Кривда
А. Г. Полянський
С. В. Бакуліна
Г. А. Кравчук