печерський районний суд міста києва
Справа № 761/40351/20-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи-1: не з'явилась,
третьої особи-2: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі - відповідач, ТОВ «ФК «Аланд»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Горай О.С.), Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі - третя особа-2, Приватний виконавець Клітченко О.А.), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 26688, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 12 268,53 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 26688, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 12 268,53 грн.
23.10.2020 року Приватним виконавцем Клітченко О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в межах виконавчого провадження № 63341479 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Гораєм О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 26688, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 12 268,53 грн.
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням норм законодавства, зокрема, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, а саме: сума заборгованості не є безспірною, проте нотаріус не перевірив безспірність вимог стягувача; долучена до оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості не відповідає вимогам, встановленим для первинних документів, визначених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2020 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Аланд», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Горая О.С., Приватного виконавця Клітченко О.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Згідно зі ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Аланд», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Горая О.С., Приватного виконавця Клітченко О.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2021 року прийнято до провадження та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Аланд», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Горая О.С., Приватного виконавця Клітченко О.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.07.2021 року та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Гораєм О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 26688, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 12 268,53 грн., що здійснюється в межах виконавчого провадження № 63341479, відкритого Приватним виконавцем Клітченко О.А.
У зв'язку із зайнятістю головуючого судді в іншому провадженні з розгляду клопотань органів досудового розслідування судове засідання, призначене на 05.07.2021 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 18.10.2021 року.
У зв'язку із зайнятістю головуючого судді в іншому провадженні з розгляду клопотань органів досудового розслідування судове засідання, призначене на 18.10.2021 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 18.02.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2022 року відкладено розгляд справи на 20.04.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2022 року відкладено розгляд справи на 15.09.2022 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2022 року в задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2022 року відкладено розгляд справи на 01.03.2023 року.
Позивач у судове засідання не з'явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та позивача, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа-1 в судове засідання не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Третя особа-2 в судове засідання не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 26688, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 12 268,53 грн.
23.10.2020 року Приватним виконавцем Клітченко О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в межах виконавчого провадження № 63341479 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Гораєм О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 26688, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 12 268,53 грн.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», до нотаріальних дій відноситься, у тому числі, вчинення виконавчих написів.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено умови вчинення виконавчих написів. За положеннями цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні за змістом умови вчинення виконавчих написів визначає Порядок: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду (пп. 1.1-1.3 п. 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік). Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп. 3.1-3.5 п. 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
При цьому, Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Аналіз зазначених норм дає підстави для таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року № 6-887цс17, постанові Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
Таким чином, нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
Таку правову позицію викладено в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 року № 201/1662/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що Приватним нотаріусом Гораєм О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості боржника ОСОБА_1 перед стягувачем ТОВ «ФК «Аланд» в розмірі 12 268,53 грн.
З позовної заяви вбачається, що сума заборгованості, що підлягає стягненню з боржника, розрахована відповідачем одноособово без урахування думки, позиції, заперечень позивача. Разом з тим, розрахунок заборгованості, зроблений відповідачем, не може свідчити про безспірність заборгованості.
У постанові від 13.10.2021 року у справі № 554/6777/17-ц Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Разом з тим, відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення (вимоги) стягувача про усунення порушень за кредитним договором суду не надано.
З огляду на вищевказані вимоги закону та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Приватний нотаріус Горай О.С. вчинив оспорюваний виконавчий напис з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією від 07.12.2020 року № 0.0.1931811910.1, та в розмірі 420,40 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією від 07.12.2020 року № 0.0.1931814393.1.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 261,20 грн. у відшкодування судових витрат.
Крім того, позивач зазначає, що нею понесені витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, в розмірі 5 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як визначено у ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 22 від 19.01.2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Литовченком С.В., згідно з п. 4.1 якого вартість послуг адвоката становить 5 000 грн.; копію товарного чеку від 25.01.2022 року, згідно з яким вартість послуги адвоката з представництва інтересів та захисту прав становить 5 000 грн.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 міститься висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відтак, враховуючи документально підтверджені надані позивачем докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті позивачем, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, підлягають задоволенню в розмірі 5 000 грн.
Крім того, позивач зазначає, що до судових витрат, які вона понесла, відносяться поштові витрати в розмірі 200 грн., що пов'язані з надсиланням учасникам справи та суду документів (клопотання, орієнтовного розрахунку тощо).
За приписами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, на підтвердження понесених витрат на відправку поштової кореспонденції позивач надала копії: накладної № 6420706675702 від 31.01.2022 року про плату за пересилання відправлення в розмірі 30 грн.; накладної № 6420706675729 від 31.01.2022 року про плату за пересилання відправлення в розмірі 30 грн.; накладної № 6420706675710 від 31.01.2022 року про плату за пересилання відправлення в розмірі 30 грн.; накладної № 6420706675885 від 01.02.2022 року про плату за пересилання відправлення в розмірі 50 грн.
Таким чином, оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 140 грн. у відшкодування судових витрат з оплати за пересилання поштових відправлень.
Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 26688, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 12 268 грн. 53 коп., на підставі якого Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною відкрито виконавче провадження № 63341479.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 140 (сто сорок) грн. 00 коп. витрат з оплати за пересилання поштових відправлень.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301; код ЄДРПОУ 42642578.
Третя особа-1 - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.
Третя особа-2 - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4А, оф. 35А.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 01.03.2023 року.
Суддя Є.С. Хайнацький