печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40470/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2023, у кримінальному провадженні № 42022100000000128 від 13.04.2022, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» в порядку ст. 174 КПК України в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2023, у кримінальному провадженні № 42022100000000128 на корпоративні права ПрАТ «ЕНЕРГІЯ» (ЄДРПОУ 13699556) в частині внеску засновника ОСОБА_4 99,56 %, шляхом заборони відчуження 99,56 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 32 516 262,1 грн. та скасувати заборону відповідним державним органам вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням, зміною, перереєстрацією, заставою або іншого виду зміни власника корпоративних прав ПрАТ «ЕНЕРГІЯ» (ЄДРПОУ 13699556) в частині внеску засновника ОСОБА_4 99,56 %.
Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також посилається на те, що накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином.
До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить наступного висновку.
Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022100000000128 від 13.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2023, у кримінальному провадженні № 42022100000000128 накладено арешт на корпоративні права ПрАТ «ЕНЕРГІЯ» (ЄДРПОУ 13699556) в частині внеску засновника ОСОБА_4 99,56 %, шляхом заборони відчуження 99,56 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 32 516 262,1 грн. та заборонено відповідним державним органам вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням, зміною, перереєстрацією, заставою або іншого виду зміни власника корпоративних прав ПрАТ «ЕНЕРГІЯ» (ЄДРПОУ 13699556) в частині внеску засновника ОСОБА_4 99,56 %.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Із мотивувальної частини ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2023 вбачається, що підставами накладення арешту є забезпечення кримінального провадження, а саме, забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства щодо накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. Обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено з матеріалів клопотання, ПрАТ «ЕНЕРГІЯ» надає послуги мешканцям м. Обухів Київської області з виробництва, транспортування теплової енергії, гарячої води, тому є підприємством критичної інфраструктури.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження завжди пов'язані із застосуванням примусу у кримінальному процесі. Процесуальний примус у кожному конкретному випадку застосовується у контексті мети, способів, підстав та умов для застосування конкретних заходів примусу.
ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» є власником корпоративних прав 99,56% (відсотків у статутному капіталі) ПрАТ «ЕНЕРГІЯ», а не ОСОБА_4 .
З початком військової агресії РФ, тобто після 24.02.2022, комбінатами не здійснювалось жодних платежів з рахунків в банківських установах на адресу підприємств та поставок, що знаходяться на території країни - агресора, що підтверджено наданими представником заявника доказами.
Представником заявника доведено, що наявний арешт майна, є недоцільним, неспівмірним та позбавляє можливості підприємств здійснювати свою законну господарську діяльність, негативно впливає на нормальне функціонування підприємства, своєчасну виплату працівникам заробітної плати, сплату податків та зборів, а також унеможливлює виконання раніше укладених договорів.
З аналізу вищевказаних норм КПК України можна зробити висновок, що, якщо при вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчим суддею встановлено, що обмеження права власності, спричинене застосуванням вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, не співрозмірне завданням кримінального провадження, а наслідки такого арешту мають негативні наслідки для третіх осіб, то арешт майна підлягає скасуванню в тій мірі, в якій це необхідно для відновлення порушених прав третіх осіб.
Однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належного йому майна, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2023, у кримінальному провадженні № 42022100000000128 від 13.04.2022, а саме на:
- корпоративні права ПрАТ «ЕНЕРГІЯ» (ЄДРПОУ 13699556) в частині внеску засновника ОСОБА_4 99,56 %, шляхом заборони відчуження 99,56 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 32 516 262,1 грн.
Скасувати заборону відповідним державним органам вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням, зміною, перереєстрацією, заставою або іншого виду зміни власника корпоративних прав ПрАТ «ЕНЕРГІЯ» (ЄДРПОУ 13699556) в частині внеску засновника ОСОБА_4 99,56 %.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1