Ухвала від 14.09.2023 по справі 156/949/23

Справа № 156/949/23

Провадження № 2-о/156/49/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14 вересня 2023 року смт. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бахаєв І.М., розглянувши матеріали заяви поданої в окремому провадженні в цивільній справі № 156/949/23 за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Васильчук Віктор Григорович, заінтересована особа: Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2023 заявник ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Васильчук В.Г., звернувся до суду із вищевказаною заявою заінтересована особа: Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Бахаєву І.М..

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області Бахаєва І.М. від 08.09.2023 заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Васильчук В.Г., заінтересована особа: Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без руху.

14.09.2023 через канцелярію суду від преставника заявника адвоката Васильчука В.Г. надійшла заява, згідно із змістом якої, він просить повернути заяву з додатками та судовий збір.

Розглянувши заяву про повернення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, дослідивши документи додані до заяви, суддя вважає, що така заява підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Подання заяви про відкликання позову (заяви) є правом позивача (заявника), яке не може бути обмежено судом.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.

Враховуючи наведене, а також те, що на момент подачі заяви про відкликання (повернення) заяви ухвалу про відкриття провадження в справі не було постановлено, суддя вважає за можливе повернути заявнику подану ним заяву, роз'яснивши при цьому, що повернення такої заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розмір у позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою(клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Крім цього в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 17 жовтня 2014 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснює, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (ст. 214, 215 ЦПК України). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір»); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Пунктом 44 вказаної Постанови передбачено, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

З огляду на викладене, чинним законодавством передбачено повернення судового збору в разі повернення заяви.

Суд, ознайомившись із заявою, вважає, що вимоги представника заявника є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 13, 43, 49, 185, 259-261, 352-355 ЦПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір",

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали заяви поданої в окремому провадженні в цивільній справі № 156/949/23 за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Васильчук Віктор Григорович, заінтересована особа: Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - повернути заявнику.

Повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 536,80 гривень за подання заяви в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до платіжного доручення № 38324133 від 04.09.2023.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя - І.М.Бахаєв

Попередній документ
113506939
Наступний документ
113506941
Інформація про рішення:
№ рішення: 113506940
№ справи: 156/949/23
Дата рішення: 14.09.2023
Дата публікації: 19.09.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іваничівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (14.09.2023)
Дата надходження: 06.09.2023
Предмет позову: про встановлення факту, що має юридичне значення