Справа №521/17936/23
Номер провадження 3/521/12475/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Кузьменко Н.Л., з секретарем Чебановою С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, суд
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №884798 від 29.06.2023 року вбачається, що 29.06.2023 року біля 00:30 годин за адресою: АДРЕСА_1 був перевірений гр. ОСОБА_1 , який перебуває на адміністративному нагляді та на момент перевірки не знаходився вдома, чим порушив встановлені правила адміністративного нагляду, а саме заборона виходу з дому з 23:00 до 05:00 годин.
Дії ОСОБА_1 , співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 , про розгляд протоколу без його участі.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 надав заяву та до суду не з'явився, суд оцінює таку поведінку останнього, як небажання особисто прийняти участь у розгляді справи в суді, тому з метою розгляду справи до спливу строків, передбачених ст. 38 КУпАП, справу необхідно розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних доказів.
Зазначені висновки повністю узгоджуються з позицією ЄСПЛ, який наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.
За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП (Порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення).
Однак, жодного доказу в розумінні ст. 251 КУпАП, а саме копії постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 187 КУпАП та накладення адміністративного стягнення, матеріали справи не містять.
Слід зауважити, що, згідно наявної в матеріалах справи копії постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 07.02.2023 року, ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 187 КУпАП та особі оголошено усне зауваження.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що до протоколу не долучено належних доказів того, що гр. ОСОБА_1 30.06.2023 року повторно протягом року вчинив порушення встановлених відносно нього правил адміністративного нагляду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оскільки, згідно правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року по справі №489/4827/16а, свідчення службової особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Вищевикладене свідчить про не дотримання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 , викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , без його участі, внаслідок якого провадження закрито з реабілітуючих підстав за відсутністю складу адміністративного правопорушення, - є пропорційним визначеним цілям Кодексу про адміністративні правопорушення, не порушує його права.
Керуючись ст.ст. 187, 247, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ч. 2 ст. 187 КУпАП (протокол серії ВАВ №884798 від 29.06.2023 року) - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом встановленого законом строку з дня її винесення.
Суддя: Н.Л. Кузьменко