МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ__ ______
Справа №521/8503/23
Пр. №2/521/2783/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Замниборщ А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 14 грудня 2021 року між ним та відповідачем було укладено договір позики від 14 грудня 2021 року, за умовами якого він передав відповідачу у борг 3000,00 доларів США, еквівалент 80000,00 грн., а останній зобов'язувався повернути йому борг у строк до 01 квітня 2022 року. На підтвердження укладення договору позики, відповідач надав йому розписку від 14 грудня 2021 року.
Позивач зазначав, що після спливу строку договору, відповідач борг не повернув. Станом на 29 березня 2023 року заборгованість відповідача за договором позики складає 3000,00 доларів США .
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором від 14 грудня 2021 року в розмірі 3000,00 доларів США, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 89,50 доларів США та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1097,06 грн.
Ухвалою суду від 03 квітня 2023 року по справі відкрите провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 13).
Ухвалою суду від 31 травня 2023 року по справі строк підготовчого провадження продовжений (а.с. 33).
Ухвалою суду від 28 червня 2023 року підготовче провадження по справі було закрите та призначено справу до судового розгляду (а.с. 41).
Позивач та його представник, діючий за ордером від 29 березня 2023 року та угоди про надання правової допомоги у цивільній справі від 01 лютого 2023 року, в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи були повідомлені відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, надали заяву про підтримання позовних вимог та просили суд розглянути справу за їх відсутністю (а.с. 9, 16, 49).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с. 30, 48).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Малиновського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку ст. 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Зважаючи на вимоги закону, щодо розумності строку розгляду цивільних справ, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 2 ст. 1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Судом встановлено, що 14 грудня 2021 року між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу у борг 3000,00 доларів США, а останній зобов'язувався повернути йому борг у строк до 01 квітня 2022 року.
На підтвердження укладення з позивачем договору позики, відповідач надав розписку від 14 грудня 2021 року (а.с. 6).
Позивач свої зобов'язання за договором позики від 14 грудня 2021 року виконав та передав відповідачу у борг грошові кошти в розмірі 3000,00 доларів США.
Згідно з частинами першою та третьою ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Отже, стягнення із відповідача суми боргу у іноземній валюті відповідає як вимогам цивільного законодавства, так і узгоджується із правовим висновком викладеним у постановах Великої палати Верховного Суду від 16 січня 2019 у справах № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц.
Згідно ст. 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до договору позики та розписки від 14 грудня 2021 року позивач передав відповідачу грошові кошти у іноземній валюті, а саме в сумі 3000,00 доларів США.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підтвердження невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню суми позики представник позивача надав суду належним чином завірену копію розписку відповідача від 14 грудня 2022 року.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 25 квітня 2012 року у справі № 6-24ц12, наявність оригіналу розписки в кредитора свідчить про існування невиконаного зобов'язання.
Будь-яких доказів виконання у повному обсязі відповідачем своїх зобов'язань, згідно умов договору, та які передбачені ст. 545 ЦК України, матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що наявність розписки від 14 грудня 2021 року у позивача та відсутність у відповідача розписки є доказом факту невиконання грошових зобов'язань з боку останнього.
Отже, суд вважає, що відповідач не виконав зобов'язання за даним договором, а тому зобов'язаний повернути позивачу борг в сумі 3000,00 доларів США.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 3000,00 доларів США.
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Строк повернення відповідачем коштів за договором позики від 14 грудня 2021 року встановлений до 01 квітня 2022 року.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже відповідач за час прострочення зобов'язаний сплатити позивачу три проценти річних, яка складає: 89,50 доларів США.
Таким чином, загальна сума боргу складає 3089,50 доларів США (3000,00 + 89,50).
Відповідачем до суду не було надано жодних письмових заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.
Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовій збір в розмірі 1097,06 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 610, 1046, 1047, 1049, ст. 1051 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Суворовським РВ у м. Херсоні УДМС України у Херсонській області 26 січня 2015 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , паспорт громадянина України з електронним носієм № НОМЕР_3 , орган що видав 6511 від 01 вересня 2021 року, РНОКПП НОМЕР_4 , суму боргу в сумі 3000 (три тисячі) доларів США .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Суворовським РВ у м. Херсоні УДМС України у Херсонській області 26 січня 2015 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , паспорт громадянина України з електронним носієм № НОМЕР_3 , орган що видав 6511 від 01 вересня 2021 року, РНОКПП НОМЕР_4 три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) доларів США 50 центів.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Суворовським РВ у м. Херсоні УДМС України у Херсонській області 26 січня 2015 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , паспорт громадянина України з електронним носієм № НОМЕР_3 , орган що видав 6511 від 01 вересня 2021 року, РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 1097 (одна тисяча дев'яносто сім) гривень 06 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 18 вересня 2023 року.
Суддя: О.М. Сегеда