Справа № 751/3015/23 Головуючий у 1 інстанції Деркач О. Г.
Провадження № 33/4823/544/23
Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 червня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 19 квітня 2023 року о 16 год. 12 хв., по вул. Любецька, 163, в м. Чернігові, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21703, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.06.2020 строком на три роки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частинами другою - четвертою ст.126 КУпАП, повторно протягом року.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного правопорушення. Вказує, що місцевим судом належним чином не було забезпечено його участь у розгляді справи, що позбавило його можливості захистити свої права та надати пояснення по справі і докази, які спростовують його вину. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що викладені в протоколі дані про вчинення адміністративного правопорушення, не підтверджуються належними і необхідними доказами. Апелянт, посилаючись на ст. 62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що він не був присутній у судовому засіданні, копію судового рішення не отримував, а про таке рішення дізнався з сайту судової влади.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно п. 2.1 А Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.ч.9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 5 ст.126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 038728 від 19.04.2023, ОСОБА_1 , 19 квітня 2023 року о 16 год. 12 хв., по вул. Любецька, 163, в м. Чернігові, керував транспортним засобом ВАЗ 21703, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.06.2020 строком на три роки, чим вчинив адміністративне правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1.А, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.3).
Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення написав «згоден».
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції; на вимогу працівників поліції водій надав посвідчення водія та паспорт гр. України, які йому не належать. Під час перевірки документів та встановлення особи водія, було з'ясовано, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який позбавлений права керування транспортними засобами. Було з'ясовано, що ОСОБА_1 повторно протягом поточного року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 КУпАП. Після цього водію були роз'яснені права та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.6).
Також, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується:
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5631395 від 18.07.2022 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП за керування 18.07.2022 о 23.14 год. в м. Чернігові транспортним засобом, будучи позбавленим права керування (а.с.4);
- постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.06.2020, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с.7);
- довідкою інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 20.04.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 28.02.2017 (а.с.2).
Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
Посилання апелянта на порушення його прав через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст.126 ч.5 КУпАП до цього переліку не входить.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії для сповіщення про розгляд справи, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 червня 2023 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний