Номер провадження: 22-ц/813/35/23
Справа № 522/16797/14-ц
Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А
Доповідач Таварткіладзе О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05.09.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Трофименко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Таварткіладзе Олександра Мезеновича, Заїкіна Анатолія Павловича, Князюка Олександра Васильовича в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, рішень Одеської міської ради і розпоряджень Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання недійсними свідоцтв про право власності та договору дарування і договорів купівлі-продажу, та про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, рішень Одеської міської ради і розпоряджень Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання недійсними свідоцтв про право власності та договору дарування і договорів купівлі-продажу, та про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді Таварткіладзе О.М., суддів - Заїкіна А.П., Князюка О.В., перебуває вищевказана цивільна справа, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року.
05.09.2023 року, в день судового засідання по даній справі, через засоби електронного зв'язку, до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Таварткіладзе О.М., суддів - Заїкіна А.П., Князюка О.В. з підстав необ'єктивності та упередженості колегії суддів.
Мотивуючи заяву про відвід, заявник вказує про неналежну поведінку колегії суддів, що, на її думку, полягає у незаконній відмові в доступі до правосуддя, істотному порушенні норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зокрема, заявник наголошує про грубу поведінку головуючого судді під час судових засідань, який перебиває та не надає змоги зачитати заяви позивачів до кінця; за твердженнями заявника, колегія суддів під час розгляду справи виходить за межі своїх повноважень, витребовуючи докази по справі за своєю ініціативою, чим сприяє відповідачам у доведеності своєї позиції, крім того колегія суддів неодноразово вікладає розгляд справи та умисно ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо ухвалення рішення за апеляційною скаргою на протязі чотирьох років, чим порушує розумні строки розгляду справи; колегія суддів залучає без належних доказів правонаступника позивача. Відповідно до позиції заявника, така поведінка суду зумовлена відповідним замовленням з боку відповідачів. Як вказує заявник, суд своїми неправомірними діями щодо залучення правонаступника та відкладення розгляду справи сприяв відповідачам у переоформленні прав на квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, в даній заяві заявник посилається на майновий стан головуючого судді; зазначає, що неодноразово зверталась зі скаргами на дії суддів до Вищої ради правосуддя.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції 05.09.2023 року не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 160 т. 5), заяв або клопотань про відкладення розгляду справи, про проведення судового засідання в режимі відео-конференції або про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Присутня в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05.09.2023 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Чебан С.В., заперечуючи проти задоволення заяви про відвід, зазначила, що така заява не підписана електронним підписом, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка подала заяву, крім того подача відповідної заяви має на меті вплинути на думку суду.
Інші учасники процесу до суду не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи, про проведення судового засідання в режимі відео-конференції або про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не подавали.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про відвід колегії суддів за дійсної явки.
Ознайомившись із заявою про відвід колегії суддів, заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний приходить до наступного.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
З положень частини 2 статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Частина 7 пункт 1 статті 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Однією із гарантій права на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право учасника справи на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 36 ЦПК України.
Відповідно положень цієї статті, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
У статті 37 ЦПК України наведений перелік обставин, за яких не допускається повторна участь судді в розгляді справи.
За приписами частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Отже, аналіз вказаних норм процесуального закону дає підстави вважати, що відвід повинен бути вмотивованим, обставини відводу мають бути доведеними та встановленими.
За приписами статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів надійшли до суду в день судового засідання 05.09.2023 року, у зв'язку з чим така заява вирішується судом, що розглядає справу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Справа «Білуха проти України», § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Аналіз заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів дає підстави вважати, що зміст доводів, якими заявник обґрунтовує підстави для відводу суддів, зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями колегії суддів під час розгляду даної справи, зокрема про відкладення розгляду справи, витребування доказів, залучення правонаступника. Проте, в силу положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода заявника з процесуальними діями колегії суддів не може бути підставою для відводу.
Окрім того, прийняття процесуальних рішень колегією суддів під час розгляду цивільної справи не може свідчити про зацікавленість суддів, оскільки є реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, що передбачені нормами процесуального законодавства України та направлені на здійснення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи. Між тим, заявник за результатом розгляду справи не позбавлена можливості оскаржити судові рішення, що прийняті апеляційним судом, у суді касаційної інстанції.
Щодо посилань заявника на майновий стан головуючого судді, то зі змісту заяви про відвід колегії суддів не вбачаються обґрунтування, яким чином майновий стан головуючого судді впливає на його упередженість та заінтересованість у розгляді даної справи. При цьому, заявляючи відвід від розгляду справи всій колегії суддів, заявник наводить інформації щодо майнового стану лише головуючого суддів, що вказує на непослідовність дій самого заявника щодо викладення підстав для відводу колегії суддів. У зв'язку з чим такі посилання заявника колегією суддів не приймаються.
Стосовно посилань заявника про неодноразові звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргами на дії колегії суддів, то заявник не надає жодних доказів щодо результатів розгляду таких скарг, у зв'язку з чим та приймаючи до уваги вимоги ч. 3 ст. 39 ЦПК України щодо вмотивованості відводу, такі посилання апеляційним судом відхиляються.
Будь-яких інших обставин, що вказують на наявність підстав для відводу, передбачених ст.36, 37 ЦПК України, заявник не вказала та суд не встановив.
Апеляційний суд наголошує, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Отже, з огляду на зазначене та враховуючи, що доводи заяви про відвід колегії суддів є безпідставними та необґрунтованими, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П., Князюка О.В.
На підставі викладеного та керуючись ст. 39, 40 ЦПК України, Одеський апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Таварткіладзе Олександра Мезеновича, Заїкіна Анатолія Павловича, Князюка Олександра Васильовича - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено: 12.09.2023 року.
Судді Одеського апеляційного суду: О.М. Таварткіладзе
А.П. Заїкін
О.В. Князюк