Єдиний унікальний номер справи 323/3293/21
Номер провадження 2/336/1728/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
04.09.2023 м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Карабак Л.Г., за участю секретаря Нечая О.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Запоріжжі, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
29.11.2021 АТ КБ «Приватбанк» подало до Оріхівського районного суду Запорізької області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 19948,54 грн., обґрунтовуючи вимоги тим, що 05.06.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 18.10.2021 має заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк», яка складається із заборгованості за тілом кредиту 16125,24 грн. та простроченими відсотками 3823,30 грн.
Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 06.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв'язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.
11.04.2023 з Оріхівського районного суду Запорізької області до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла вказана цивільна справа та відповідно до автоматизованої системи документообігу була розподілена та передана судді Карабак Л.Г.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, інших заяв, клопотань суду не надав.
Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного, суд ухвалив про можливість проведення заочного розгляду справи. У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 05.06.2013.
Таким чином 05.06.2013 між сторонами укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому кредитний ліміт було збільшено до 20 000,00 грн.
За змістом ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. За своєю правовою природою кредитний договір може бути публічним договором (ст. 633 ЦК України), договором приєднання (ст. 634 ЦК України). Вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що між сторонами виникли кредитні правовідносини. Як встановлено судом, анкета-заява від 05.06.2013 про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг не містить умов щодо розміру процентної ставки, сум комісії, строку повернення кредиту (користування ним). Також в анкеті-заяві відсутні умови про відповідальність позичальника за порушення зобов'язань у вигляді неустойки (пені, штрафів).
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач просив, крім тіла кредиту, стягнути також заборгованість за простроченими відсотками в обґрунтування якої посилається на Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи, в яких визначені пільговий період користування коштами, процентна ставка, неустойка, їх розміри та порядок нарахування, а також інші умови.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження, що саме з доданими позивачем до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами ознайомився та погодився відповідач, підписуючи 05.06.2013 анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у банку, що саме зазначені документи містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.
Враховуючи відсутність підтвердження щодо конкретно запропонованих відповідачу Умов та правил банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися банком. Крім того, Умови та правила надання банківських послуг у банку не містять підпису відповідача.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19). Суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості за відсотками необґрунтованою. Разом з тим, з виписки, наданої Банком по рахунку клієнта вбачається що відповідач користувався кредитною карткою.
Судом також встановлено, що анкета-заява відповідача від 05.06.2013, на яку посилається банк в обґрунтування свого позову у цій справі, є стандартним бланком, який не містить відомостей про розміри кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії та пені.
На підтвердження вказаних відомостей Банк посилався лише на Паспорт споживача та витяг з Тарифів без надання взагалі тексту Умов та правил надання банківських послуг в Банку.
Однак, судом встановлено, що надані Банком Тарифи не містять підпису відповідача, про його ознайомлення з умовами та правилами кредитного договору саме 05.06.2013.
Вказане узгоджується із правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного цивільного Суду, викладеним у постанові від 23.05.2022 у справі 393/126/20, в якому відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18.11.2020 у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.12.2019 у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, та який є обов'язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1 ст.207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст.1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (ч. 1 ст.9 Закону України "Про споживче кредитування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України "Про споживче кредитування", у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст.9 Закону України "Про споживче кредитування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
При вищевикладених встановлених судом фактичних обставинах цієї справи, оскільки Банком, як позивачем, у цій справі не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру тіла кредиту, відсотків, комісії та пені, то в частині стягнення саме останніх у цій справі з відповідача на користь Банку слід відмовити у повному обсязі.
З'ясувавши, що сторона чи інший учасник процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послались на неналежні норми права, суд самостійно кваліфікує спірні відносини та приймає рішення на основі правильних норм матеріального і процесуального права, тобто застосовує положення, які дійсно регулюють відповідні правовідносини.
Окремо зазначено, що самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Враховуючи вище зазначене, у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками необхідно відмовити, оскільки вказані платежі не передбачені умовами договору від 05.06.2013, якими є заява відповідача.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за тілом кредиту.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1835,00 грн. (82 %).
Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 16125,24 грн. та судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи у вигляді судового збору у розмірі 1835,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя: Л.Г.Карабак
04.09.23