Справа № 752/9616/23
Провадження № 1-кс/752/3840/23
УХВАЛА
19 травня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання подане слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 12023100010001338 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2023 року , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, погодженого прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в порядку глави 18 Кримінального процесуального кодексу України,
встановив:
слідчий слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування № 12023100010001338, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, 17.05.2023, приблизно о 07 год. 30 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вільного доступу потрапив до недобудованої будівлі, що за адресою: м. Київ, пр. А. Глушкова, 6, де по сходах піднявся на 14 поверх будівлі та звернув увагу на електрокабель, що розміщувався по шахті електромережі, доступ до якого був вільним. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, на території 14-го поверху зазначеного недобудованого будинку, виявив електрокабелі, а саме кабель «JE-H(St)H FE180/E30 2x2x0.8 100х2х0,4», загальною довжиною 3 м., вартістю 78, 72 грн., «ВГГнгд 3х2,5» загальною довжиною 22 м. вартістю 859, 54 грн., кабель «ВГГнгд 3х1,5» загальною довжиною 6 м. вартістю 171, 54 грн., кабель «NHXHFE 180/Е30 3х1.5» загальною довжиною 6 м. кабедь «АППВ 3х2,5» загальною довжиною 31 м., що належить ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНЯІ «ЗЗБК №1», (код ЄДРПОУ - 38979107).
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою фізичної сили та молотком, пошкодив шахті електрокабелів, витягнув їх з шахти та поділив їх на окремі частини, які в подальшому помістив до рюкзака, який мав при собі, після чого з викраденим майном направився до виходу з 14-го поверху вказаного будинку, однак виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: помістивши вказані кабелі до рюкзака який мав при собі, однак злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками служби охорони ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНЯІ «ЗЗБК №1», (код ЄДРПОУ - 38979107).
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому в умовах військового стану, ОСОБА_4 , намагався завдати майнові збитки АТ ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНЯІ «ЗЗБК №1», (код ЄДРПОУ - 38979107), на загальну суму 1 411 грн. 29 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на думку слідчого наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи викладене, слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звертаючи увагу суду на те, що більш м'які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання ризику, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання стосовно ОСОБА_4 існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею в судовому засіданні.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, віднесених, відповідно до положень ст. 12 КК України до категорії тяжких, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (пункт 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя вважає, що застосування стосовно ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватись лише на існуванні ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_8 , не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, особу підозрюваного, його ставлення до вчинення злочину, має постійне місце проживання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, оскільки під час судового розгляду не доведено, що застосування більш м'якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризику в кримінальному провадженні, враховуючи відомості про особу підозрюваного, приходжу до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання, з одночасним застосуванням відносно особи більш м'якої міри запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо часу перебування підозрюваного під домашнім арештом, слідчим суддею враховано доводи сторін щодо особи підозрюваного, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному необхідно встановити заборону залишати житло у нічний час доби.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить право підозрюваного на належний рівень життя.
На підставі виклдаденого, керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183 ,184, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
клопотання подане слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 12023100010001338 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2023 року , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, погодженого прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюєть ся у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, уродженця с. Олександрівка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою - АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в нічний час доби, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчих слідчої групи по кримінальному провадженні № № 12023100010001338;
- не залишати місце фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв наступної доби;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді на два місяці, тобто до 19 липня 2023 року включно.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1