Справа № 404/4946/23
Номер провадження 3/404/1815/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2023 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - не встановлено, громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 236384 від 10.06.2023 року: 10.06.2023 року близько 21-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що полягало у словесних образах, погрозах, приниженні, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 , так як вказані дії відбувлись в присутності дитини, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою вказаною ним в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud7676/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вказано місце проживання ОСОБА_1 , а також повідомлено його про місце розгляду справи. Таким чином останній безперечно розумів, що за вказаною ним адресою судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Судом встановлено наступні обставини:
1) судові повістки направлялися за місцем проживання ОСОБА_1 , яке вказано у протоколі про адміністративне правопорушення;
2) інформація про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення було завчасно оприлюднена на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда;
3) жодні клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, не подано.
Таким чином, ОСОБА_1 відомо про розгляд у суді його справи, а також про те, що судові повістки йому направлялися за адресою, вказаною у протоколі, але своїми фактичними діями він ігнорує їх, що вказує про його небажання брати участь в розгляді справи та фактично таким чином він реалізує надане йому право не з'являтися для розгляду справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи за вказаною ним же адресою, був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Представник заявниці ОСОБА_2 - Любович О.Ю. надала до суду заяву, якою просила розглянути справу без її участі та участі ОСОБА_2 , визнати ОСОБА_1 винним та притягнути його до відповідальності. Вказала, що ОСОБА_2 неодноразово зверталася до органів поліції з приводу вчинення домашнього насильства відносно неї та її малолітніх доньок, після чого ОСОБА_1 шантажуючи та залякуючи ОСОБА_4 змушував забирати її заяви з поліції. Протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 656378 від 27.08.2020 року був направлений до суду, але судом не був розглянутий та його було повернуто до поліції для внесення відомостей до ЄРДР, що працівниками поліції зроблено не було. Відповідно до висновків психологів психологічний та моральний стан ОСОБА_5 та її старшої доньки ОСОБА_6 після «неадекватного спілкування» та «жахливих зустрічей» з ОСОБА_7 значно погіршився, є нестабільним, дитина залякана та не бажає спілкування з вітчимом, про що надала результати психологічного обстеження ОСОБА_2 від 22.05.2022 року та копії висновків психолога. При кожному появленні ОСОБА_1 в її місці проживання та її малолітніх доньок, останні ховаються під ковдрою, під столом, в шафі та будь де інде.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №236384 від 10.06.2023 року;
- протоколом про адміністративне затримання серії АА № 145960 від 10.06.2023 року, відповідно до якого затримання ОСОБА_1 відбулося 10.06.2023 року о 23-18 год., в графі «Скарг, зауважень до дій посадових осіб органів поліції» зазначено «не має»;
- письмовими заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка просила притягнути до відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 10.06.2023 року близько 21-00 год. спровокував конфлікт, за місцем її проживання: АДРЕСА_2 , при цьому перебував в стані алкогольного сп'яніння. Вчинив відносно неї та її старшої доньки ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, що проявлялось у словесних образах, погрозах, приниженні. Крім того, повиносив частину посуду на подвір'я, маючи вільний доступ до будинку. По вказаному факту вона зробила йому зауваження, проте він відреагував агресивно, почав словесно ображати, погрожувати. Вона зайшла в будинок та зачинилась, так як готувались до купання та сну. В подальшому він почав кричати, грюкати в двері, вона злякалась та викликала наряд поліції. Вона ніколи не виганяла ОСОБА_8 з будинку, а лише просила не заходити в кімнату, де вона знаходиться з дитиною;
- психологічним висновком спеціаліста - ОСОБА_9 , практикуючого психолога, консультанта базового рівня за напрямком Позитивна психотерапія, відповідно до результатів дослідження можна стверджувати, що малолітня ОСОБА_6 дійсно була свідком систематичних конфліктів між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . При цьому переживала почуття страху та безпорадності. Дитина дійсно відчувала на собі пасивно-агресивне ставлення вітчима. Основними способами взаємодії з ОСОБА_6 було ігнорування та нехтування потребами. Таким чином, у ОСОБА_6 спостерігається порушення відчуття базової безпеки, підвищений рівень тривоги, відчуття загрози зі сторони ОСОБА_8 по відношенню до матері;
- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , який вказав, що 10.06.2023 року о 17-00 год. він приїхав за місцем проживання до колишньої дружини ОСОБА_2 , спільної доньки ОСОБА_10 та доньки дружини від іншого шлюбу ОСОБА_11 . В подальшому він спілкувався зі своєю донькою. В цей час дружина разом із своєю донькою, від іншого шлюбу, перебувала на пляжі, після чого близько 21-00 год. останні повернулись, та в них з дружиною сталась сварка з приводу того, що він зайшов у будинок, хоча він теж має на нього право власності. Протиправних дій відносно ОСОБА_2 він не вчиняв;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
- терміновим забороненим приписом стосовно кривдника від 10.06.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 7 діб з 23-00 год. 10.06.2023 року та діє до 23-00 год. 17.06.2023 року;
- довідкою «ІПНП України», відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство) протягом рокуне притягувався;
- результатом психологічного обстеження ОСОБА_2 , відповідно до якого стан емоційно-вольової сфери стійкий;
- висновком психолога, відповідно до якого 15.07.2023 року обстежено ОСОБА_3 , 18.04.2014 року, в результаті проведеного психодіагностичного дослідження та аналізу отриманих показників, можна говорити про ідентифікацію з агресором, заперечення та толерування агресивної поведінки в свій бік як спробу уникнення болісних переживань, виражений глибинний неусвідомлений стрес, що сформувався як наслідок взаємодії з вітчимом.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази під час провадження у справі відсутні і не встановлені.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є доведеною.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи винного, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу, яке буде необхідним та справедливим у даному випадку, а також запобігатиме вчиненню правопорушником нових правопорушень.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст.173-2, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/21081100; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313040106000011567; Ідентифікаційний код 37918230; Код бюджетної класифікації 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн., який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган