Справа № 638/9294/23
Провадження № 2/638/4430/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Аркатова К.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 11 серпня 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Зазначену ухвалу ОСОБА_1 отримала особисто в приміщенні суду 07.09.2023 року, про що в матеріалах справи наявна відповідна розписка.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви та заяви позивача про усунення недоліків, дійшов висновку про необхідність повторно залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави для такого звільнення. Застосовуючи аналогію права, передбачену ст. 10 ЦПК України, у випадку наявності заявленого позивачем клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, позивач зазначає підстави для такого відстрочення чи розстрочення.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннямистатті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд акцентує увагу, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Позивачем до клопотання, заявленого в позовній заяві, про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення, не додано жодного доказу на підтвердження неможливості сплати судового збору та на підтвердження скрутного матеріального становища, а саме: не надано доказів щодо розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, для доведення необхідності звільнення її від сплати судового збору, оскільки надані позивачем копія свідоцтва про народження дитини, 2011 року народження, довідка Основ'янсько-Слобідського ВДВС від 01.06.2023 року № 1842, суд вважає такими, що не обґрунтовують вимогу для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, враховуючи, що позивачем заявлено позов не соціального, а матеріального характеру з ціною позову на 370696,57 грн.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Крім того, відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
На підставі викладеного вище суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, або відстрочення від такої сплати.
Із змісту позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди вбачається, що ціна позову складає 370696,57 грн.
Суд роз'яснює, що позивачу слід надати обґрунтовні, беззаперечні докази на підтвердження факту неможливості сплатити судовий збір на доведеність підстав для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У випадку ненадання зазначених вище документів, суд повідомляє, що відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 330696,57 грн. позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 3306,96 грн.
За вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 40000,00 грн. позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Загальна сума судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 складає 5590,96 грн.
За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документальне підтвердження сплати судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі 5590,96 грн. на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, рахунок отримувача UA338999980313191206000020653, код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету22030101.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, розстроченні чи відстроченні сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повторно залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя