ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/990/23 пров. № А/857/7089/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року (ухвалене у м. Ужгороді суддею Рейті С. І. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження) у справі № 260/990/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не нарахування та не виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 30.06.2021;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 30.06.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію, призначену у відповідності з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). У березні 2018 йому, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, здійснено перерахунок пенсії починаючи із 01 січня 2016 року. Позивач звертає увагу на те, що перерахована за період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року сума пенсії йому вчасно не виплачена, оскільки її виплата здійснювалася частинами та протягом тривалого часу. Вважає, що порушення відповідачем строків виплати перерахованої пенсії є неправомірним, а тому Головне управління необхідно зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії. На думку позивача, компенсація підлягає обчисленню із 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої пенсії, що була перерахована за період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати пенсії із 01.11.2020 по 30.06.2021 (дату її фактичної виплати).
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Із вказаним рішенням не погодилось ГУ ПФУ в Закарпатській області, тому звернулось до суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням обставин справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Головне управління, виплачуючи позивачеві підвищення до пенсії перерахованої з 01.01.2016 не порушувало строків виплати, а діяло у відповідності до Постанови № 103, оскільки такий спосіб дій був прямо передбачений постановою КМУ № 103.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) та на підставі наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними станом на січень 2016 року.
13.09.2022 представник позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію щодо суми заборгованості та дати фактичної виплати розрахованої суми заборгованості.
Водночас, 13.09.2022 представник позивача звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Листами відповідача від 21.09.2022 № 0700-0504-8/36107 та від 27.09.2022 № 3644-3813/П-02/8-0700/22 повідомлено позивача, що на виконання Постанови № 103 йому з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії на підставі довідки, наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області. Розмір перерахованої пенсії з 01.01.2018 становить 3347,75 грн. Сума перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 - 24 113,46 грн.
При цьому, сума перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 становить 18426,21 грн та виплачувалась згідно п. 2 Постанови № 103 у такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісяця окремою сумою у розмірі 50 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 цього пункту та місячним розміром отриманою особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 (сума складала 383,88 грн); з 01.01.2020 щомісяця окремою сумою у розмірі 100 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 цього пункту та місячним розміром отриманою особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми (сума складала 767,76 грн).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії неправомірною, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 29 вересня 2020 року нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої позивачу за період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати. Тому після 29 вересня 2020 року у відповідача виник обов'язок виплатити перераховану суму пенсії, а бездіяльність щодо не виплати вважається неправомірною. Відтак, право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача із листопада 2020 року (після спливу одного місяця з часу визнання нечинними норм постанови, які встановлювали відтермінування виплати). Період нарахування компенсації закінчується у червні 2021 року, оскільки у цьому місяці проведено повну виплату позивачу пенсії перерахованої за період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За приписами статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина 2 статті 2 Закону № 2050-ІІІ).
Згідно зі статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З системного аналізу правових норм видно, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року у справі № 134/87/16-а, від 05 березня 2020 року у справі № 140/1547/19 від 20 жовтня 2022 року у справі № 140/862/19.
Згідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Так, пунктом 3 Постанови № 103 було передбачено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 рік, № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Постанова № 103 визначала порядок виплати перерахованих пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.
Вказаними нормами Постанови № 103 встановлено строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджено поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.
Проте рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року) пункт 3 Постанови № 103 визнано нечинним.
24 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (набрала чинності із 01 січня 2020 року, далі - Постанова № 1088), частиною 2 пункту 1 якої передбачалося, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2020 року в справі №640/620/20 (набрало законної сили згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року) частину 2 пункту 1 Постанови № 1088 визнано протиправною та нечинною.
У зв'язку із викладеним, з 29 вересня 2020 року нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої позивачу за період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати, а тому відповідач повинен був вчинити дії спрямовані на виплату перерахованої позивачу пенсії, а в протилежному випадку невиплачені суми пенсії вважаються доходами, що виплачуються із порушенням строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що після 29 вересня 2020 року у пенсійного органу виник обов'язок виплатити перераховану суму пенсії, а бездіяльність щодо не виплати вважається неправомірною.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року в адміністративній справі № 260/990/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин