ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/11267/21 пров. № А/857/8761/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Вовка А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року (прийняте в м. Львові суддею Кравцівим О. Р.; складене в повному обсязі 24 квітня 2023 року) в адміністративній справі № 380/11267/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила:
- визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Львівській області від 13.09.2018 № 98908-17 про сплату боргу (недоїмки) в частині застосування штрафу у сумі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовував (обґрунтовано) тим, що контролюючий орган помилково застосував до неї штрафні санкції за здійснення реалізації 22.09.2017 горілки «Горілочка пшенична» за ціною 76 грн при мінімальній роздрібній ціні 79,55 грн, позаяк така реалізація нею не проводилася, оскільки в продажі такої горілки не було, що підтверджено актами звірки та накладними, а на касі помилково було вибито чек від 22.09.2017 на горілку «Горілка пшенична» замість «Горілка на березових бруньках», ціна якої і була 76 грн, відтак не було підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, а тому податкову вимогу від 19.09.2018 № 98908-17 необхідно визнати протиправною і скасувати.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року позов задоволено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Головне управління ДПС у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що станом на час надсилання позивачу податкової вимоги така була сформована правомірно, відповідно до норм чинного законодавства, позаяк після надсилання позивачу податкового повідомлення-рішення останній не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань. Також суд першої інстанції не врахував, що на дату винесення рішення судом першої інстанції предмету позову не було, у зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення та внесення коригування відповідачем в інтегровану картку платника податків, а відтак прийняв протиправне рішення з порушенням норм чинного законодавства.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем згідно з реєстраційним записом № 23970000000003976 від 09.02.2017, що підтверджується випискою з ЄДР ЮО ФОП та ГФ.
Основний вид діяльності 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
22.06.2018 відповідач прийнято наказ № 3903 від про проведення фактичної перевірки.
На підставі вказаного наказу було видане направлення на перевірку №№ 1385 та 1386 щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 22.06.2018, терміном 6 днів (а. с. 88, 89).
За результатами фактичної перевірки складено акт № 13/551/4000/ НОМЕР_1 від 26.06.2018, яким встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: згідно баз даних АІС «Податковий блок» встановлено, що 22.09.2017 реалізовано горілку “Горілочка Пшенична” одну пляшку 0,5 л 40 % по ціні 76 грн пляшка при мінімальній роздрібній ціні 79,55 грн (а. с. 84 - 87).
11.07.2018 відповідно до вказаних висновків перевірки Головне управління ДФС у Львівській області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і частини другої статті Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» прийняло податкове повідомлення-рішення № 0037424001 про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 10 000 гривень за порушення вимог пункту 2 постанови Кабінету міністрів України від 30.10.2008 за № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Податкове повідомлення-рішення № 0037424001 надіслано позивачу на адресу 81743, Львівська область, с. Рогізно, рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення.
Докази вручення позивачу вказаного рішення відповідачем не надано; а за змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з виникненням податкового боргу контролюючий орган надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 за № 98908-17.
Вважаючи вказану вимогу протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі 380/24815/22 було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 11.07.2018 № 0037424001 в частині застосування штрафу у сумі 10 000 (десяти тисяч) грн. 00 коп. Вказане рішення набрало законної сили.
Вказане рішення суду є преюдиційним під час розгляду цієї справи, позаяк оскаржена вимога включає в себе суму заборгованості за податковим повідомленням-рішенням, яке скасоване.
З огляду на зазначене, податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 № 98908-17 в частині застосування штрафу у сумі 10 000,00 грн підлягає скасуванню.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.
Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу.
Стягненню несплачених у зазначені вище строки грошових зобов'язань передує певна процедура, визначена ПК України.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога, відповідно до приписів підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Також, відповідно до пунктів 59.1, 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Зміст вказаних правових норм свідчить, що законодавець встановлює певні процедури, яких має дотриматись контролюючий орган до звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу - направлення платнику податків податкового повідомлення-рішення (у випадку донарахування податкового зобов'язання контролюючим органом), узгодження суми податкового зобов'язання; направлення податкових вимог.
При цьому, момент узгодження суми податкового зобов'язання законодавець пов'язує або з подачею податкової декларації, або з отриманням платником податків податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання, за винятком випадків оскарження такого податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено вище, податковий борг виник на підставі прийнятого Головним управлінням ДФС у Львівській області податкового повідомлення-рішення № 0037424001 від 11.07.2018 про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 10 000 гривень за порушення вимог пункту 2 постанови Кабінету міністрів України від 30.10.2008 за № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
У зв'язку з виникненням такого боргу контролюючим органом сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 № 98908-17.
Водночас, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі 380/24815/22 позов ФОП ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 11.07.2018 № 0037424001 в частині застосування штрафу в сумі 10 000 (десяти тисяч) грн 00 коп.
Вказане рішення набрало законної сили 02 лютого 2023 року.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, позаяк вказане вище податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого у позивача виник борг в сумі 10 000 грн і яке стало підставою для надіслання позивачу вимоги на вказану суму, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду першої інстанції в тому, що оскаржувана податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 № 98908-17 в частині застосування штрафу у сумі 10 000,00 грн підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, то позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
З приводу покликань апелянта на те, що у зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення відповідачем були внесені коригування в інтегровану картку платника податків, у зв'язку з чим предмету позову не було, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував всі обставини, встановлені під час розгляду цієї справи та дійшов правомірного висновку про необхідність скасування оскаржуваної податкової вимоги.
Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року в адміністративній справі № 380/11267/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 15 вересня 2023 року.