УХВАЛА
15 вересня 2023 року Справа № 580/1682/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. розглянув матеріали позовної заяви у справі № 580/1682/23 за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області (20202, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Софії Терещенко 40-а, код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м. Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка 1, код ЄДРПОУ 38646021) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
06.03.2023 вх. № 8372/23 перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , просить:
- визнати протиправною бездіяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині невжиття заходів щодо приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128, що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 вжити заходів щодо приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128, що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного стану, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». Додатково просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у сумі 5368 грн.
Суд у підготовчому судовому засіданні під час вирішення завдань ст.180 КАС України з'ясував, що фізична особа, яка є особою з інвалідністю, як власник приміщення не висловила бажання вирішити спір шляхом примирення, повідомивши, що відповідач як ФОП не має балансу та обов'язку за власні кошти приводити у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128.
ВП ВС у справі №990/114/23 висновує: Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, що не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
15.09.2023 вх.39399/23 Звенигородська окружна прокуратура з покликанням на п.3 ч.2 ст.180 КАС України (у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви) заявляє про уточнення позовних вимог у справі №580/1682/23 і надає доказ направлення заяви позивачеві (ідентифікатор 2060303396217) та Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (ідентифікатор 2060303396225).
06.09.2023 вх.37760/23 та 14.09.2023 вх.39235/23 на виконання ухвали про залишення адміністративного позову без руху з метою усунення недоліків перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Ольга Плетень зазначає:
на сторінці 3 - «пред'явлення даного позову прокуратурою до суду обумовлено бездіяльністю Головного управління ДСНС у Черкаській області, яка полягає у невижитті ним, як уповноваженим органом, заходів щодо зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання», проте не зазначає відповідні повноваження Головного управління ДСНС у Черкаській області для захисту та усупереч інтересам за захистом до суду не звертається (неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача). Захищати інтереси держави повинні відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор, який виконує субсидіарну роль - замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і не враховує, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області відповідно до п.4 постанови КМУ від 16 грудня 2015 року № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», де передбачено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: 48) - складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, проте ні припису, ні обов'язкового для виконання розпорядчого документа скерованого відповідачеві матеріали адміністративного позову не містять і вимоги про застосування заходів реагування на виконання завдань ДСНС не сформовано;
на сторінці 7 - «про правильність визначення прокурором відповідачем фізичної особи-підприємця свідчить постанова Восьмого окружного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі №260/4478/22», проте Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 260/4478/22 ЄДРСР 113245722 відкрив 04.09.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 260/4478/22 за адміністративним позовом Керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області до фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії, де суд першої інстанції зазначив таке: «посилання відповідача на те, що на вона не є власником захисної споруди є безпідставним»;
Оскільки розрізняють поняття "власник споруди" і "підприємство - балансоутримувач споруди", то варто врахувати, що відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст.1). Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством (ч.2 ст.3). Підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ч.1 ст.11). Відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди (ч.1 ст.13).
Відповідно до ч.4 ст.62 Господарського кодексу України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.
Відповідно до ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Згідно з пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням. Згідно з п.3 Порядку №138 балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
У рішенні господарського суду від 02.11.2021 у справі №918/523/21 висновується: під балансоутримувачами комунального майна розуміють установи, організації або підприємства, які на праві господарського або оперативного управління отримали будинки і споруди, їх частини, а також рухоме майно, та обліковують його на балансі.
Відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13#Text) баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у справі № 810/359/17 ЄДРСР 101231913 зазначив: відсутність визначеного в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язку фізичних осіб-підприємців вести бухгалтерський облік в обов'язковому порядку не перешкоджає їм за власною ініціативою здійснювати та контролювати виявлення, реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання інформації про свою господарську діяльність.
Прокурор не надає докази на підтвердження права звернення до суду із цим позовом у контексті доводу про «утримання на балансі» саме відповідачем - ФОП захисної споруди та не зазначає за рахунок яких джерел має/мала ФОП обов'язок на виконання якого розпорядчого акта ДСНС відповідно до п.9 Порядку №138 з утримання фонду захисних споруд (що здійснюється їх балансоутримувачами) щодо здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, яке забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями на виконання п. 12 Порядку №138. Прокурор не надає документів і пояснень щодо використання ФОП не за призначенням захисної споруди у мирний час та/або під час дії режиму воєнного стану.
Згідно з п.6 Розділу VIII Вимог № 579 балансоутримувач забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ. Прокурор не бере до уваги статус ФОП у контексті обовязку балансоутримувача проводити перевірки та не надає відомості на виконання рішень військових адміністрацій щодо фінансування заходів для утримання захисних споруд під час реалізації функцій Головного управління ДСНС у Черкаській області щодо здійснення державного нагляду (контролю) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.
Національне законодавство надає гарантії щодо захисту права власності та не передбачає позбавлення, використання власності третіми особами без законних підстав та безоплатно («Питання компенсації цивільним особам використання об'єктів нерухомості військовими формуваннями під час збройних конфліктів» / https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ua/civilian-property-rpp.pdf).
Відповідно до ст.26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права всі люди є рівними перед законом і мають право без будь-якої дискримінації на рівний захист закону. Ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя (ст.17).
Відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.
Питання примусового відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану регулюється ст. 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 353 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та ст. 3, 4, 9 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Примусове вилучення майна під час дії воєнного стану має здійснюватися за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні внього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
З урахуванням рівності і змагальності сторін і необхідності надати час для реагування Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на заяву від 15.09.2023 вх.39399/23 Звенигородської окружної прокуратури, а також беручи до уваги неусунення недоліків згідно ухвал про залишення адміністративного позову без руху, суд доходить висновку про доцільність продовження строку прокуратурі в умовах дії режиму воєнного стану, що встановлений раніше.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
На виконання ухвали про залишення адміністративного позову без руху з метою усунення недоліків 06.09.2023 вх.37760/23 перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Ольга Плетень зазначає: на сторінці 9 - 30.09.2021 та 08.06.2022 проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128, за результатами оцінки складений АКТ; на сторінці 11 стверджується - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області не зверталося до суду з позовом до відповідача в цій справі про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання приведення захисних споруд цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення, проте не зазначає яким нормативно-правовим актом визначені такі обов'язки ДСНС у контексті вимог ч.4 ст.5 КАС України.
Наприклад - Третій апеляційний адміністративний суд постановив окрему ухвалу: Головне управління ДСНС у Дніпропетровській області порушило права відповідача, який був вимушений знову доводити безпідставність заявлених вимог з боку суб'єкта владних повноважень (https://zib.com.ua/ua/156274-zlovzhivannya_pravom_podatkova_zvitnist_ta_premiya_prokuroru.html). Подача завідомо безпідставного позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має вочевидь штучний характер, не спрямована на реальний захист прав, адже особа зловживає своїм правом на судовий захист, не маючи на меті захисту будь-якого охоронюваного законом інтересу (https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/zlovzhivannya-procesualnimi-pravami-novi-trendi-ta-shlyahi-borotbi.html). Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити Звенигородській окружній прокуратурі Черкаської області строк для усунення надоліків за адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області надати до суду протягом п'яти днів з дати отримання ухвали письмове обгрунтування власного статусу позивача відповідно до сформованої редакції адміністративного позову та заяви прокурора від 15.09.2023 у контексті вимог ч.4 ст.5 КАС України.
Надати для усунення зазначених вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду обгрунтування права пред'явлення даного позову прокуратурою та ДСНС у контексті вимог ч.4 ст.5 КАС України та доказів на підтвердження: протиправної бездіяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якій саме частині невжиття заходів щодо приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128 на виконання якого нормативно-правового акта стосовно якого обов'язку фізичної особи-підприємця; розпорядчих актів ДСНС (та/або іншого уповноваженого субєкта публічної адміністрації) про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вжити яких саме заходів і у які строки щодо приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128, що розміщене за адресою: вул. В. Чорновола 4в, смт. Катеринопіль відповідно до вимог, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 із розмежуванням такого обовязку у мирний час і під час збройного конфлікту; докази на підтвердження виконання органом місцевого самоврядування протокольних доручень керівництва військових адміністрацій щодо фінансування яких саме суб'єктів господарювання-балансоутримувачів з метою приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у смт.Катеринопіль.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА