Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року № 520/8748/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити пенсію за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12,07.2001 №2663-III), з урахуванням наявного стажу роботи за вислугу років 25 років 2 місяців 27 днів, у тому числі вислугу на посадах прокурорів - 15 років 9 місяці 9 днів, з розрахунку 90% від суми складових заробітної плати, обчисленого відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2023 № 2/172, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії та проводити виплати призначеної пенсіі за вислугу років в повному обсязі без обмеження максимального (гранічного розміру) виплати пенсії за вислугу років та без обмежень і особливості, встановлених Законами України №2148-VІІІвід 03.10.2017р. та № 1058-ІV від 09.07.2003р., а також Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668- VІ від 08.07.2011р. та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015р., у тому числі без обмежень і особливостей, які можуть передбачатися законом для осіб з числа пенсіонерів, що працюють.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно не зарахував весь період його навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого у період часу з 01.09.1994р. по 30.06.1999р. до стажу роботи, та, як наслідок, відмовив у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідної вислуги років.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов, передбачені ч. 6 ст. 162 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 наданий Московським РВХМУ УМВС України у Харківській області від 29.09.1995.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.09.1994р. по 30.06.1999р. позивач навчалася у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію юриста , що складає 4 роки 10 місяців.
З трудової книжки серії НОМЕР_4 від 03.02.2006 вбачається, що позивач працював в органах прокуратури України з 29.09.1999р. по 09.07.2015р., що становить 15 років 9 місяці 9 днів, та має стажу роботи за вислугу років 25 років 2 місяців 27 днів
13.05.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 22.05.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, оскільки станом на день звернення він не набув необхідної вислуги років .
Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що на початок проходження позивачем служби в органах прокуратури, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначався відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (далі по тексту - Закон №1789-XII), який був чинним до 14.07.2015.
Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону №1789-XII (у редакції станом на початок проходження позивачем служби в органах прокуратури), працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.
Згідно частини першої статті 50-1 Закону №1789-XII (у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною 2 ст. 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) встановлювалось, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються у заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії (частина третя статті 50-1 Закону №1789 в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ).
Верховною Радою України 08.07.2011 прийнято Закон України №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011.
Підпунктом 4 пункту 6 розділу IІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України №3668-VI внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а саме частину першу статті 50-1 замінено двома частинами наступного змісту: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 01.10.2020 і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.
У подальшому Верховною Радою України прийнято 14.10.2010 Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), який набрав чинності з 15.07.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 01.10.2020 і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Згідно ч. 2 ст. 86 Закону №1697-VII, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Частиною третьою статті 86 Закону №1697-VII встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років (частина четверта статті 86 Закону №1697-VII).
Підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Таким чином, відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789, право на пенсійне забезпечення за вислугу років на підставі зазначеної норми, мали прокурори та слідчі прокуратури зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Водночас, відповідно до ст.86 Закону №1697-VII, право на пенсійне забезпечення за вислугу років виникло у позивача за умови наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01.10.2020 і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.09.1994р. по 30.06.1999р. позивач навчалася у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію юриста , що складає 4 роки 10 місяців. Враховуючи, що що до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислушу років згідно Закону України «Про прокуратуру» зараховується половина строку навчання у вищому навчальному закладі тому до стажу роботи на посадах прокурорів зараховується 2 роки 5 місяців.
Судом встановлено, що між закінченням навчання та початком роботи в органах прокуратури у позивача не було переривання загального стажу роботи.
Окрім цього, суд зазначає, що необхідно умовою для призначення в органи прокуратури є вища юридична освіта.
Отже, до вислуги років позивача підлягає зарахуванню період його навчання з 01.09.1994р. по 30.06.1999р. в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "Правознавство", оскільки позивач навчався на денній формі навчання та не перериваючи такий стаж, почав працювати в органах прокуратури з 29.09.1999року.
Одночасно, суд погоджується з твердженням позивача, що застосовуючи положення Закону №1789-XII у часі, слід виходити з того, що згідно статті 22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Втім, застосування Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, яким збільшено стаж роботи, що надає право на пенсію за вислугу років, та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, фактично є звуженням прав позивача, оскільки таке право ним набуто відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, за умови наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Суд зауважує, що вимога про призначення пенсії обґрунтована позивачем тим, що саме на час дії статті 50-1 Закону №1789-XII він вступив на службу до органів прокуратури з урахуванням всіх гарантій, які надаються державою працівникам органів прокуратури (в тому числі гарантій щодо пенсійного забезпечення). Зазначена норма Закону №1789 передбачала, що відпрацювавши в органах прокуратури понад 20 років на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, позивач матиме право на призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати. Гарантію реалізації зазначеного механізму права на пенсійне забезпечення додатково було закріплено статтею 22 Конституції України, якою передбачалось, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до наведеного Закону, не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII частину п'ятнадцяту статті 86 Закону України "Про прокуратуру" доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII у Законі України "Про прокуратуру" у ч. п'ятнадцятій статті 86 в абзаці шостому слова і цифри "у період з 01.01.2016 по 31.12.2016" замінено словами і цифрами "по 31.12.2017".
Тобто, чинним законодавством встановлено лише тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії по 31.12.2017.
З урахування вищевикладеного у сукупності, при розгляді заяви позивачки про призначення пенсії застосуванню підлягають положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", у редакції до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011, оскільки внесеними вказаним Законом, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 змінами, на які посилається відповідач, на порушення статті 22 Конституції України звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.
Так, згідно з частиною 6 цієї статті Закону до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття "вислуга років, що дає право на пенсію" і "стаж роботи на прокурорських посадах". При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. У той же час, до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на прокурорських посадах.
Тобто, за вищенаведених положень до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.
Проте, суд вважає, що під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування періодів роботи на таких посадах до прокурорського стажу, належить застосовувати норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі №428/11348/16-а.
З трудової книжки серії НОМЕР_4 від 03.02.2006 вбачається, що позивач працював в органах прокуратури України з 29.09.1999р. по 09.07.2015р., що становить 15 років 9 місяці 9 днів, та має стаж роботи за вислугу років на момент звернення до пенсійного фонду - 25 років 2 місяця 27 днів
Суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до його стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого,2 роки 5 місяців, а також призначити та виплачувати пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001), виходячи з розміру 90 від суми складових заробітної плати, обчисленого відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2023 №2/172, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії та проводити виплати призначеної пенсіі за вислугу років в повному обсязі без обмеження максимального (гранічного розміру) виплати пенсії за вислугу років та без обмежень і особливості, встановлених Законами України №2148-VІІІвід 03.10.2017р. та № 1058-ІV від 09.07.2003р., а також Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668- VІ від 08.07.2011р. та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015р., у тому числі без обмежень і особливості, які можуть передбачатися законом для осіб з числа пенсіонерів, що працюють.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд для ефективного захисту прав позивача, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.05.2023р. , яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем належних доказів, які б спростовували твердження позивача, до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, підлягає сплаті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у загальному розмірі 3 406,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.05.2023, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років, з урахуванням наявних на день звернення за призначенням пенсії вислуги років - 25 років 7 місяців 3 днів, у тому числі вислугу на посадах прокурорів - 15 років 9 місяців 9 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), зарахувати до вислуги років що дає право на пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», навчання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого у період часу з 01.09.1994 по 30.06.1999 половину строку навчання - 2 роки 5 місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), призначити пенсію за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12,07.2001 №2663-III), з урахуванням наявного стажу роботи за вислугу років 25 років 2 місяців 27 днів, у тому числі вислугу на посадах прокурорів - 15 років 9 місяці 9 днів, з розрахунку 90% від суми складових заробітної плати, обчисленого відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2023 №2/172, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії та проводити виплати призначеної пенсіі за вислугу років в повному обсязі без обмеження максимального (гранічного розміру) виплати пенсії за вислугу років та без обмежень і особливості, встановлених Законами України №2148-VІІІвід 03.10.2017р. та № 1058-ІV від 09.07.2003р., а також Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668- VІ від 08.07.2011р. та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015р., у тому числі без обмежень і особливостей, які можуть передбачатися законом для осіб з числа пенсіонерів, що працюють.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3 406,0 грн (три тисячі чотириста шість гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.