РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року м. Рівне №460/33936/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України
про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) про скасування рішення.
Позивач просить суд скасувати рішення №1108 про відмову в перетинанні державного кордону України, винесене 16 вересня 2022 року начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ВПС"Амбуків".
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, а тому в силу закону не підлягає призову під час загальної мобілізації. Відповідно, позивач має право на перетин державного кордону України під час воєнного стану. Зазначені обставини відповідач не врахував, а тому спірне рішення є неправомірним та необґрунтованим.
Ухвалою від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки під час перетину державного кордону ОСОБА_1 не було надано документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Зокрема, позивач є батьком двох дітей. Жодних документів, які б підтверджували факт утримання дітей, свідоцтва про народження яких було надано для паспортного контролю, уповноваженим посадовим особам надано не було. Отже, спірне рішення прийнято у повній відповідності з чинним законодавством. Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ці обставини підтверджуються свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , виданим 24.04.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, та серії НОМЕР_2 , виданим 27.07.2021 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (а.а.с.14-15).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ця обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 03.06.2022 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (а.с.20).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір'ю неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ці обставини підтверджуються свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 , виданим 23.02.2006 Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, серії НОМЕР_1 , виданим 02.07.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, серії НОМЕР_2 , виданим 27.07.2021 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (а.а.с.16, 18, 15).
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим 20.09.2021 Управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_4 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (а.а.с.21-22).
16 вересня 2022 року ОСОБА_1 прибув до міжнародного пункту пропуску "Устилуг" з метою здійснити перетин державного кордону на виїзд з України.
Під час здійснення прикордонного контролю ОСОБА_1 уповноваженим особам відповідача було надано:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 ;
- свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , видане 24.04.2008;
- свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 , видане 27.07.2021;
- свідоцтво про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_8 , видане 23.02.2006;
- свідоцтво про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_9 , видане 02.07.2008;
- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 03.06.2022, що підтверджує укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;
- посвідчення від 20.09.2021 серії НОМЕР_5 , що підтверджує статус ОСОБА_4 як багатодітної матері.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
16 вересня 2022 року начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ВПС "Амбуків" лейтенантом О.Сопілко було прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України №1108, яким ОСОБА_1 відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України (а.а.с.23-24).
Цим рішенням ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022", у зв'язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, оскільки зазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
Вважаючи рішення від 16 вересня 2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України №1108 протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч.1 ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Наведене кореспондується також з положеннями статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 №3857-XII (далі - Закон №3857-XII).
При цьому вказаною статтею також передбачено, що на громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі - Указ №64/2022) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023 правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався і триває донині.
Відповідно до п.2 Указу №64/2022, військовому командуванню (зокрема, Держприкордонслужбі) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом №389-VIII заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з п.3 Указу №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону №389-VIII.
Отже, право особи на вільний перетин державного кордону України, згідно з положеннями Конституції України та законодавчих норм, може бути обмежено в умовах воєнного стану.
Так, згідно із ст.1 Закону №389-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.8 Закону №389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 (далі - Порядок №1455; в редакції, чинній станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" (далі - Указ №69/2022) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Таким чином, станом на дату прийняття оспорюваного у цій справі рішення в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежувалося законодавством.
Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Правила №57) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Пунктом 2-6 Правил №57 передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.
Отже, вказаними нормами право на перетин державного кордону поширено, окрім осіб, перелік яких прямо передбачено пунктами 2-1 та 2-2 цих Правил, і на інших осіб, які є військовозобов'язаними однак не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Однак із цього правила встановлено винятки і ці винятки поширено на осіб, визначених, у тому числі, в абзаці четвертому частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.
Згідно абз.4 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації не підлягають також: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що має право на перетин державного кордону на виїзд з України як особа, на утриманні якої перебуває четверо неповнолітніх дітей.
Проте, жодних доказів на підтвердження факту утримання трьох і більше дітей віком до 18 років позивач під час спроби перетину державного кордону відповідачу не надав. Таких доказів, всупереч вимогам ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано і суду під час розгляду справи.
Так, надане позивачем посвідченням серії НОМЕР_5 , видане 20.09.2021 Управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту Виконавчого комітету Рівненської міської ради, свідчить про те, що ОСОБА_4 є багатодітною матір'ю, однак у графі "батько" відсутні будь-які відомості.
Тобто, зазначене посвідчення не підтверджує, що ОСОБА_1 має статус багатодітного батька.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Батьком дітей дружини позивача, ОСОБА_4 , згідно із свідоцтвами про народження є ОСОБА_8 .
На виконання ухвали суду позивач надав суду копію рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20.01.2017 у справі №569/10956/16-ц, згідно з яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь колишньої дружини ОСОБА_9 аліменти на утримання, зокрема, дитини ОСОБА_2 (а.а.с.34-35).
Жодних доказів відсутності заборгованості із сплати аліментів позивачем не надано.
Крім того, позивачем суду надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.11.2017 №105687130 та довідку про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні м.Рівне №46825, видану 10.11.2022 Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (а.а.с.31-33).
Зазначеними доказами підтверджено, що ОСОБА_1 проживає у належній йому на праві власності квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У цій же квартирі зареєстроване місце проживання його дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Отже, позивачем не підтверджено факту спільного проживання з дружиною ОСОБА_4 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також факту утримання цих дітей.
Таким чином, позивач не підтвердив належними та достовірними доказами перебування у нього на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, та, відповідно, право на перетин кордону в умовах воєнного стану на цій підставі.
Дослідивши обставини справи відповідно до наведених правових норм, суд дійшов висновку, що спірне рішення, яким позивачу відмовлено у в перетині державного кордону України, є правомірним, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У сукупності викладеного, позов до задоволення не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України про скасування рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 ).
Відповідач: 6 прикордонний Волинський загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_11 ) ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи 14321661).
Рішення складено 15 вересня 2023 року.
Суддя О.М. Дудар