ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3597/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Маннік М.О.,
представника позивача - Карпенко О.С.,
представника відповідача - Гизила Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ХАРТ-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Приватне підприємство "ХАРТ-ТРЕЙД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області , в якому просило ( з урахуванням уточненої позовної заяви) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 23.01.2023 №594/0406 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63228,00 грн ( в.т.ч. 42152,00 грн основне зобов'язання, 21076,00 грн штрафні санкції).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, в обгрунтування зазначає, що 20.1.2022 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки №7432/16-31-04-06-03/43752395 від 20.12.2022 та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 №594/0406, як вбачається зі змісту Акту перевірки та податкового повідомлення рішення податківці вважають, що ПП "ХАРТ-ТРЕЙД" безпідставно не включено до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року №9247808553 дві податкові накладні №1004/10 від 04.10.2022 та №1026/10 від 26.10.2022. Разом з тим позивач, зазначає, що ці податкові накладні були ним складені помилково, про що позивачем у відповідній формі було складено лист 2/10 від 08.11.2022 та лист №3/10 від 16.11.2022 і подано через електронний кабінет платника податків в розділі "Листування ДПС", проте податковий орган не тільки не відреагував на ці листи, а й безпідставно врахував до складу сум податкового зобов'язання вартість даних податкових накладних, помилково поданих Приватним підприємством "ХАРТ-ТРЕЙД" для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), які в подальшому податковим органом були отримані, але їх реєстрація була зупинена.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року залишено позовну заяву без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
10 квітня 20213 року позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.
Головним управлінням ДПС України у Полтавській області /далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач/, 05.05.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду поданий відзив на адміністративний позов, де проти задоволення позову заперечувалося в повному обсязі з огляду на обставини виявлення в ході проведення камеральної перевірки розбіжностей в даних про фактично нараховані Приватним підприємством "ХАРТ-ТРЕЙД" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2022 і даних про суми такого податкового зобов'язання, розрахованими за відомостями ЄРПН. Відповідач наполягає на правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення про нарахування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та про зменшення сум від'ємного значення податку на додану вартість Приватним підприємством "ХАРТ-ТРЕЙД", у зв'язку із розбіжностями у розмірах сум податкового зобов'язання задекларованого позивачем і сум податку на додану вартість. Зазначає, що ПП "ХАРТ_ТРЕЙД" самостійно складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН вказані податкові накладні, тобто платник усвідомлював про обов'язок в подальшому відобразити податкові зобов'язанння в складі податкової декларації з ПДВ за відповідний період / а.с. 82 - 85/.
17 серпня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач наполігав на задоволенні позовних вимог / а.с. 30-31/.
В судовому засіданні 17.08.2023 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07 вересня 2023 року /а.с. 132 - 134/.
07.09.2023 в судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити повністю, представник відповідача заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на їх необґрунтованість.
Заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Приватне підприємство "ХАРТ-ТРЕЙД", ЄДРПОУ 43752395, є юридичною особою, зареєстроване платником податків, в тому числі з податку на додану вартість, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області (Кременчуцька державна податкова інспекція). Основним видом діяльності підприємства є « 46.34» - Оптова торгівля напоями.
Позивачем складено та подано на реєстрацію 2 податкові накладні №1004/10 від 04.10.2022 та №1026/10 від 26.10.2022.
Податкові накладні №1004/10 від 04.10.2022 та №1026/10 від 26.10.2022 податковим органом були отримані, але реєстрація зупинена відповідно до квитанцій від 12.10.2022 р. № 9206086071 та від 04.11.2022 №9230839391.
В подальшому Приватне підприємство "ХАРТ-ТРЕЙД" виявило, що податкові накладні №1004/10 від 04.10.2022 та №1026/10 від 26.10.2022 були складені помилково, про що позивачем в відповідній формі було складено лист 2/10 від 08.11.2022 та лист №3/10 від 16.11.2022 і подано через електронний кабінет платника податків в розділі «Листування з ДПС» / а.с. 31 -34/.
За наслідками камеральної перевірки ГУ ДПС у Полтавській області встановлено заниження суми податкового зобов'язання у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року в сумі 400007,00 грн, а саме не відображено податкові накладні: №1004/10 від 04.10.2022, №1026/10 від 26.10.2022.
Відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 №594/0406 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63228,00 грн (в.т.ч. 42152,00 грн основне зобов'язання, 21076,00 грн штрафні санкції) / а.с.51/.
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду із позовом про його оскарження.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню ГУ ДПС у Полтавській області, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено та подано на реєстрацію податкові накладні : №1004/10 від 04.10.2022, №1026/10 від 26.10.2022, які були контролюючим органом зупинені. В подальшому позивач повідомив Головне управління ДПС у Полтавській області про помилковість направлення зазначених податкових накладних на реєстрацію. Відповідач повідомлення отримав .
Проте, незважаючи на зазначене, відповідач дійшов до висновку про допущення ПП "ХАРТ-ТРЕЙД" заниження податкового зобов'язання у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2022 року, оскільки підприємством у податковій декларації не відображено податкові накладні: №1004/10 від 04.10.2022, №1026/10 від 26.10.2022.
За змістом пункту 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджет в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (що: умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору.
Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць з урахуванням особливостей визначених цим пунктом.
Пунктом 203.1 ст.203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податкових законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 6 Порядку оформлення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом пункту 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом пункту 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до пункту 6 Порядку оформлення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 11.09.2018 у справі №820/6615/17 помилково подана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна зі статусом "реєстрацію зупинено" за операціями, які фактично здійснені не були, дані про які не внесені до податкового обліку платника податків та не підтверджені первинними документами, не є підставою для внесення даних за такою податковою накладною до податкової декларації.
Можливості подати документи, щоб відкликати чи скасувати заблоковані помилкові податкові накладні податкове законодавство не передбачає.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, висновок ГУ ДПС у Полтавській області щодо заниження в даних податкової декларації ПП "ХАРТ-ТРЕЙД" з податку на додану вартість за жовтень 2022 року сум податкового зобов'язання є неправомірним.
Отже, суд приходить до висновку про протиправність та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 23.01.2023 №594/0406 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63228,00 грн ( в.т.ч. 42152,00 грн основне зобов'язання, 21076,00 грн штрафні санкції).
Таким чином, позовні вимоги ПП "ХАРТ-ТРЕЙД" слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2684,00 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Приватного підприємства "ХАРТ-ТРЕЙД" (вул. Театральна, буд. 46 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 43752395) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.12.2022 №594/0406 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63228,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "ХАРТ-ТРЕЙД" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15 вересня 2023 року.
Суддя С.С. Бойко Адміністративний позов (повне найменування позивача (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб), місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України), до (повне найменування відповідача (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб), місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України) задовольнити (частково/повністю).