Справа № 420/12828/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси про визнання протиправним оформлене листом рішення та зобов'язання відновити допомогу на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з квітня 2023 року, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси, в якому просив суд:
(1). Визнати протиправним оформлене листом № 160103/1882 від 24.05.2023 рішення управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси про припинення виплати допомоги на проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
(2). Зобов'язати Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси відновити відповідно до приписів Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 № 332, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, з квітня 2023 року.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з травня 2018 року перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси як внутрішньо переміщена особа та як результат на звернення з заявою 1 червня 2022 року про отримання допомоги на проживання відповідачем призначено допомогу в розмірі 2000 грн. 01.04.2023 року позивачу припинено виплату допомоги.
Крім того, позивач зазначив, що не отримував щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі житлово-комунальних послуг.
Позивач вважає, що рішення відповідача про припинення виплати допомоги на проживання протиправним, оскільки на звернення позивача відповідач надіслав листа № 160103/1882, яким обґрунтував причину припинення виплати допомоги на проживання тим, що позивач перемістився з міста Севастополя до введення на території України воєнного стану.
При цьому, позивач зазначив, що у відповідача не було підстав для припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, оскільки станом на 24.02.2022 року позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа у регіоні, що включений до переліку, зазначеному в Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
(б) Позиція Відповідача
21.07.2023 від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволення позову відмовити.
Представник відповідача звертає увагу, що позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа двічі: вперше з 31.05.2018 року по 17.06.2021 року із зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 та вдруге з 01.06.2022 із вказаним місцем проживання АДРЕСА_2 .
Крім того, представник відповідача зазначив, що виплата допомоги позивачу на проживання припинена, у зв'язку з тим, що під час перевірки з 01.06.2021 року по 31.12.2022 року було встановлено, що позивач проживав у м. Одеса та перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення в Київському районі як учасник бойових дій та користувався пільгами за фактичним місцем перебування, а саме: АДРЕСА_2 .
Таким чином, 09.06.2023 року прийнято рішення про відмову в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі на заяву позивача від 01.06.2022 року про призначення допомоги.
Також, представник відповідача звертає увагу, що відповідно до Порядку № 332 допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року, крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України. Проте, позивач не отримував такої допомоги на момент звернення.
ІІІ Процедура та рух справи
26.06.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Листом Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси від 24.05.2023 року № 16.0103/1882, розглянуто звернення на урядову «гарячу лінію» та проінформовано позивача, зокрема, що позивач перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення в Київському районі як внутрішньо переміщена особа з 31.05.2018 р. по 17.06.2021 р. Вдруге управлінням соціального захисту населення в Київському районі позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу 01.06.2022. Допомога на проживання призначена з 01.06.2022 р. у розмірі 2000,00 грн. щомісячно за адресою: АДРЕСА_2 . В ході перевірки встановлено, що з 01.06.2021 р. по 31.12.2022 р. позивач перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі, які мають право на пільги як учасник бойових дій, та користувався 75-відсотковою знижкою при оплаті за комунальні послуги у межах норм, передбачених чинним законодавством.
01.06.2022 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси із заявою № 5106-5001718244 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
01.06.2022 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
07.06.2022 року ОСОБА_1 видано довідку від 01.06.2022 року № 5106-5001718244 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. В довідці зазначено, зокрема: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .
Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.09.2022 року № 1500-0211-8/91608, місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .
Рішенням Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 16.01.05/2-1763 від 09.06.2023 року позивачу відмовлено у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».
Згідно з повідомленням Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси про припинення надання соціальної допомоги переміщеним особам на проживання та повернення коштів 31.05.2023 року № 16.0105/2235 у позивача виникла переплата в сумі 20000,00 грн, у зв'язку з тим, що позивач подав документи із свідомо неправдивими відомостями до управління соціального захисту населення в Київському районі.
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси від 18.07.2023 року № 16.01-05/2819 зазначено, що позивач перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі, які мають право на пільги, користувався 75% знижкою оплати за житлово комунальні послуги у межах норм, затверджених чинним законодавством.
IV. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).
Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком № 505, пунктом 2 якого передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
У зв'язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою № 332, якою був затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова № 505.
Пунктом 2 Порядку № 332 (в редакціїї, що була чинною на дату звернення позивача із заявою від 01.06.2022) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови № 505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.
Проаналізувавши положення пунктів 2 та 3 Порядку № 332 суд прийшов до висновку про те, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком № 332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.
При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.
У свою чергу, суд наголошує на тому, що випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, законодавець пов'язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення певного регіону до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Судом встановлено, що позивач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа з травня 2018 року.
Відповідно до розпорядження № 204-р Одеська область, до якої позивач перемістився до 24.02.2022 включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
За таких обставин, оскільки позивач перемістився з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку № 332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), він належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку № 332, оскільки він не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається, а відтак відмова відповідача у ненаданні заявленої позивачем допомоги не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статті 2 КАС України.
Також, слід звернути увагу, що позивачу повідомленням від 31.05.2023 року доведено до відома про те, що позивач подав свідомо неправдиві відомості до управління соціального захисту населення в Київському районі, проте відповідачем не зазначено які саме неправдиві відомості позивачем надано, жодних доказів та доводів на підтвердження обставин зазначених у повідомленні до суду не надано.
Крім того, відповідно до довідки Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси від 18.07.2023 року № 16.01-05/2819 зазначено, що позивач перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі, які мають право на пільги, користувався 75% знижкою оплати за житлово комунальні послуги у межах норм, затверджених чинним законодавством.
Також, представник відповідача зазначив, що виплата допомоги позивачу на проживання припинена, у зв'язку з тим, що під час перевірки з 01.06.2021 року по 31.12.2022 року було встановлено, що позивач проживав у м. Одеса та перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення в Київському районі як учасник бойових дій та користувався пільгами за фактичним місцем перебування, а саме: АДРЕСА_2 .
Відповідач пов'язує припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам із тим, що позивач користувався 75% знижкою оплати за житлово комунальні послуги, проте це не є підставою для відмови у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з п. 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень
Слід зазначити, що лист № 160103/1882 від 24.05.2023 року, який позивач просить визнати протиправним не є індивідуальним актом у розумінні ст.ст. 4, 5 КАС України.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо припинення надання позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Крім того, суд зазначає, що впродовж розгляду справи відповідач виніс рішення про відмову у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 09.06.2023 за № 16.01.05/2-1763. Підставою для винесення вказаного рішення відповідач зазначив, що згідно з абзацом 5 п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 № 332 «Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, після 24 лютого 2022 року». Суд зазначає, що у вказаному рішенні відповідач зазначає п.3 наголошеного Порядку в редакції, яка була чинною на дату винесення рішення, тобто 09.06.2022.
При цьому, суд звертає увагу, що станом на дату звернення позивача за отриманням допомоги (01.06.2022) в нього були всі законні підстави для її призначення, а тому відповідач і виніс рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 30.06.2022.
Таким чином, суд робить висновок про протиправність рішення відповідача від 09.06.2023 за № 16.01.05/2-1763 та з метою здійснення ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне його скасувати.
З урахуванням зазначеного, заявлені позовні вимоги належать до часткового задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою суду від 26 червня 2023 року, питання про їх розподіл судом не вирішується.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161, 245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі.
3.Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси № 16.01.05/2-1763 від 09.06.2023 про відмову у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
4.Зобов'язати Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси відновити виплату ОСОБА_1 допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з квітня 2023 року.
5.У решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач? - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси, адреса: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд.9, код ЄДРПОУ 36290160.
Суддя Оксана БОЙКО