Справа № 420/6032/22
УХВАЛА
15 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду № 420/6032/22, - ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі №420/6032/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не поновлення позивачу виплати пенсії, визнання протиправним та дискримінаційним та скасування рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу, викладене у листі відповідача від 31.01.2022 року №1500-0307-8/13933, визнання протиправними та дискримінаційними дій відповідача щодо відмови поновити виплату пенсію позивачу, зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 01.02.2017 року на вказаний ним банківський рахунок, з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок, стягнення з відповідача коштів в сумі 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому протиправними дискримінаційними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких відповідач відмовив у поновленні пенсії позивачу задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 від 24.10.2021 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву про поновлення виплати та перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 24.10.2021 року з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
На адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду № 420/6032/22, а саме: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання рішення від 09.12.2022, а саме -відповідач протиправно не поновив та не виплатив пенсію позивача за період з 01.02.2017 року по теперішній час; відповідач в розрахунку пенсії позивачу та в розрахунку боргу за період з 01.02.2017 року по момент нарахування/фактичної виплати пенсії на 26.04.2023 року протиправно не врахував трудовий стаж позивача з 01.11.2006 року по 31.01.2016 року відповідно до ч.1 ст 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року № 251 та від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 26.04.2023 року; не включив позивача до кола осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в протоколі/розпорядженні №951070147282 від 26.04.2023 року в графі «особливості» що пенсія позивача нібито «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі» а в графі «ознаки роботи» що нібито «Працює»; не врахував надбавку до пенсії відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; відповідач протиправно не виплачує пенсію на банківський рахунок позивача; згідно до положень ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов'язати відповідача - поновити та виплатити пенсію позивача за період з 01.02.2017 по теперішній час; врахувати трудовий стаж позивача з 01.11.2006 року по 31.01.2016 року відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; здійснити автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 та від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 26.04.2023 року; включити позивача до кола осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в протоколі/розпорядженні № 951070147282 від 26.04.2023 року в графі «особливості» що пенсія позивача нібито «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі» а в графі «ознаки роботи» що нібито «Працює»; врахувати надбавку до пенсії відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; здійснити виплату пенсії позивачу, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.02.2017 року, на визначений ним банківський рахунок зазначений в пенсійній справі; зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення від 09.12.2022 року у адміністративній справі № 420/6032/22.
В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що після набрання законної сили рішенням суду позивач звернувся до відповідача листом від 14.04.2023 року про добровільне виконання рішення від 09.12.2022 року. Відповідач надіслав позивачу лист від 01.05.2023 року №10203-9531/К-02/8-1500/23, з розрахунком, у якому відповідач зазначив, що на виконання рішення суду від 09.12.2022 року пенсію позивачу поновлено з 14.03.2023 року у розмірі 1310,82 грн. та повідомив про відмову у перерахунку пенсії на банківський рахунок, що позивач вважає протиправним. Крім того, з листа відповідача від 01.05.2023 року №10203-9531/К-02/8-1500/23 та доданого до нього протоколу/розпорядження №951070147282 від 26.04.2023 року вбачається, що на виконання рішення від 09.12.2022 року відповідач вчинив протиправну бездіяльність, а саме - не врахував трудовий стаж позивача з 01.11.2006 року по 31.01.2016 року відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 26.04.2023 року; не включив позивача до кола осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в протоколі/розпорядженні № 951070147282 від 26.04.2023 року в графі «особливості» що пенсія позивача нібито «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі» а в графі «ознаки роботи» що нібито «Працює»; не врахував надбавку до пенсії відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; відповідач протиправно не виплачує пенсію на банківський рахунок позивача.
Суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду № 420/6032/22 необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч.ч. 1 та 4 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду зазначаються інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч. 5 ст. 383 КАС України).
Згідно із ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було повідомлено представника позивача, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 року по справі №420/6318/22 ОСОБА_1 з 14.03.2023 року поновлено виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсіонерам, які фактично не проживають в Україні, виплата пенсії проводиться відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів пенсій через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановлю Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596.
Таким чином, відповідачем фактично виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року.
Кодекс адміністративного судочинства України спрямовує правосуддя в адміністративних справах саме на забезпечення реалізації права особи на ефективний судовий захист, створюючи судам всі необхідні механізми для гарантування цього.
Суд вважає за доцільне звернути увагу на положення пунктів 53-55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень», які передбачають, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції, означає те, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу; Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту; рішення повинно бути сформульоване таким чином, щоб його можна було втілити в життя; нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.
Відтак, з метою виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого ч. 1 ст. 2 КАС України, щодо ефективного поновлення прав та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, саме на суд покладено обов'язок ухвалення рішення, яке відновить права такої особи у сфері публічно-правових відносин від порушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, ч. 2 ст. 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Підставою звернення із вказаною заявою стало, на думку заявника, є те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року пенсійний орган не врахував трудовий стаж позивача з 01.11.2006 року по 31.01.2016 року відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 26.04.2023 року; не включив позивача до кола осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в протоколі/розпорядженні № 951070147282 від 26.04.2023 року в графі «особливості» що пенсія позивача нібито «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі» а в графі «ознаки роботи» що нібито «Працює»; не врахував надбавку до пенсії відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; відповідач протиправно не виплачує пенсію на банківський рахунок позивача.
Суд зазначає, що вказані питання не були предметом судового розгляду справи №420/6032/22 та не стосуються саме виконання судового рішення в даній справі, отже можуть розглядатися виключно в окремому позовному провадженні.
Таким чином, представник ОСОБА_1 у вказаній заяві не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду від 09.12.2022 року у справі № 420/6032/22, або порушення прав позивача, підтверджених цим рішенням суду.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Тобто, положеннями ст.383 КАС України взагалі не передбачена можливість зобов'язувати відповідача вчиняти певні дії на користь позивача за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених таким суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
За таких обставин, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Разом з цим, позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі. Тому суд не вважає за необхідне зобов'язувати відповідача подавати звіт про виконання судового рішення в даній адміністративній справі.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що в даному випадку ОСОБА_1 у разі незгоди, на його думку, з розміром його пенсії та невиплатою пенсії на банківський рахунок, має право звернутися до адміністративного суду з позовом в передбаченому КАС України порядку.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду № 420/6032/22.
Керуючись ст. 248, 382, 383 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду № 420/6032/22- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА