ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1038/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування позивачу до його пільгового підземного стажу періоду навчання в Лисичанському ордена трудового червоного прапора гірничому технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ», а саме з 01.09.1986 по 31.05.1989, з 01.07.1989 по 04.09.1989, з 10.10.1989 по 10.10.1989, з 12.10.1989 по 12.10.1989, з 23.11.1989 по 11.03.1990, з 19.04.1990 по 12.06.1990 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати позивачу до його пільгового підземного стажу період навчання в Лисичанському ордена трудового червоного прапора гірничому технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ», а саме з 01.09.1986 по 31.05.1989, з 01.07.1989 по 04.09.1989, з 10.10.1989 по 10.10.1989, з 12.10.1989 по 12.10.1989, з 23.11.1989 по 11.03.1990, з 19.04.1990 по 12.06.1990;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.08.2023 № 122950001749 про відмову позивачу в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії за його заявою від 01.08.2023 з врахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2684,00 грн.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру.
Разом з тим суд зазначає, що позовну заяву подану в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) «Електронний суд».
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведеного, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1717,76 грн.
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем документ про сплату судового збору в сумі 1717,76 грн до позовної заяви не доданий.
Тобто, позивачем судовий збір у законодавчо визначеному розмірі не сплачений.
Разом з тим, в позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на те, що предметом позову є захист її соціальних прав, позивач є внутрішньо переміщеною особою та у зв'язку воєнними діями втратила майно та перебуває у скрутному матеріальному становищі. Останній раз отримував дохід у березні 2022 року.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями пунктів 1, 3 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо, зокрема: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Також слід зазначити, що норми частини 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 160/26929/21.
Суд зазначає, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Верховний Суд в ухвалі від 07 лютого 2022 року у справі № 120/4764/21-а зазначив, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Вказане узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 25 жовтня 2022 року у справі № 640/10720/21.
Суд зазначає, що позивач, звертаючись із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зокрема зазначив, що наразі має скрутний матеріальний стан.
До матеріалів позовної заяви позивачем додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2023 року, згідно яких дохід позивача склав: за січень 2022 року - 30975,04 грн, за лютий 2022 року - 43980,90 грн, за березень 2022 року - 28020,49 грн.
Отже, згідно з вказаними відомостями річний дохід позивача за 2022 рік склав 102976,43 грн. Відтак, розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за рік, що передує зверненню до суду.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 20.04.2023 у справі № 990/13/23 вказала таке: «Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
Із доданих до апеляційної скарги виписки по картці/рахунку з АТ КБ «ПриватБанк» від 16 січня 2023 року № 6ЕABVG53DNE1TLO та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22 березня 2023 року № 0210-23-00229 за період з I по IV квартал 2022 року можна визначити, що скаржник не отримував доходів.
Проте цих документів не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у скаржника немає інших доходів».
Таким чином, з урахуванням вищенаведених висновків Великої Палати Верховного Суду суд зазначає, що вищевказаних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми нарахованих доходів недостатньо для визначення й визнання майнового стану позивача таким, щоб відстрочити сплату судового збору.
Отже, позивачу необхідно надати докази наявності/відсутності коштів на банківських рахунках, існування інших джерел доходів тощо.
Крім того, відповідно до частини 7 статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Суд зазначає, що в порушення наведеної норми позивачем не додано копію оспорюваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.08.2023 № 122950001749 та не заявлено клопотання про його витребування.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Суд зазначає, що недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:
- подання до суду доказів на підтвердження майнового стану позивача (наявності коштів на банківських рахунках, існування інших джерел доходів, тощо) або документа про сплату судового збору в розмірі 1717,76 грн, сплаченого за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37991110; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд;
- надання суду належним чином засвідченої копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.08.2023 № 122950001749 (у разі наявності) або заявити клопотання про його витребування (у разі його відсутності).
Керуючись статтею 160, 161, 169, 241, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, в ній визначений.
Належним чином оформлені документи на усунення недоліків позовної заяви направити через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) «Електронний суд» або на офіційну електронну адресу суду зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника).
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.М. Качанок