Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2023 року Справа№200/1861/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Київській області про зобов'язання внесення змін до інтегрованої картки платника податків,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Київській області, в якому просила зобов'язати внести зміни до інтегрованої картки платника податків, виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8324,14 грн за 2019 - 2021 роки, яка встановлена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 320/6119/21.
Ухвалою від 08 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач - Головне управління ДПС у Київській області належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.
Відповідно до вимог частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Тому, відповідно до наведених норм, справа розглянута в письмовому провадженні впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини збройної агресії проти України.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 02.11.2011 № 47 отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4104.
21.03.2019 позивача взято на облік як платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру та платника єдиного внеску, що підтверджується довідкою №1910160700007 і повідомленням №1910168000003.
05.03.2020 Адвокатським об'єднанням "Апріорі Лекс" Сокольську Олесю Олександрівну прийнято на роботу на посаду адвоката, що підтверджується відповідним наказом №1-к-0000000023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 320/6119/21 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Київський області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-14769-13 на суму 5014,14 грн. Відмовлено у зобов'язанні ГУ ДПС у Київській області в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 списати борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8324,14 грн за 2019-2021 роки в зв'язку з передчасністю заявленої вимоги. Рішення суду у справі № 320/6119/21 набрало законної сили 02.09.2022.
ГУ ДПС у Київській області у листі за № 26950/6/10-36-13-03 від 25.10.2022 повідомило позивача про те, що резолютивна частина рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2021 у справі № 320/6119/21 не містить вимог зобов'язального характеру про списання заборгованості та приведення інтегрованої картки у відповідність. Згідно з даними в інформаційно-комунікаційній системі ДПС України у ОСОБА_1 станом на 25.10.2022 наявна заборгованість в розмірі 8314,14 грн у зв'язку з чим надано банківські реквізити для сплати заборгованості з єдиного внеску.
Відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів надано витяг з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по єдиному внеску на фізичних осіб-підприємців за період з 2019-2021 роки, відповідно до якого за позивачем рахується податковий борг в сумі 8314,14 грн.
Позивачем надано до суду:
паперову роздруківку відомостей із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 10.05.2023, якою підтверджується, що із січня 2021 року по грудень 2021 року включно позивач був найманим працівником і отримував дохід від АО «Юридична компанія «Апріорі Лекс»;
паперову роздруківку декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2021 рік разом із паперовими роздруківками додатка Ф2, квитанції №2, якими підтверджується, що позивач як самозайнята особа не отримувала доходу від адвокатської діяльності протягом 2021 року.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає , що за приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб; єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 наведено Закону встановлено, що платниками ЄСВ є: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників ЄСВ у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01.01.2016, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників ЄСВ визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (надалі - Порядок №1162). Порядок поширюється на платників ЄСВ, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).
Згідно із пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників ЄСВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Взяття на облік платників ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).
Платники ЄСВ, зазначені в пункті 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац 2 частини 3 статті 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відомості про фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац 3 частини 2 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Згідно з пунктом 66.1 статті 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: документально підтверджена інформація, що надається платниками податків (пп.66.1.3); інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків (пп.66.1.4).
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/ коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом за такою вимогою про сплату боргу.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 № 5 (далі Порядок № 5), відповідно до пункту 2 якого інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 Розділу ІІ Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).
Відповідно до підпункту 2 підрозділу 3 розділу VII Порядку № 5 у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов'язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).
Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то, таким чином, матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/ коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 в адміністративній справі № 826/9288/18.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 320/6119/21 встановлені обставини у спорі між тими ж сторонами, які відповідно до частини 4 статті 78 КАС України не доказуються при розгляді цієї справи. Зокрема, матеріалами справи № 320/6119/21 підтверджено, що позивачем самостійно сплачено єдиний соціальний внесок за період з березня 2019 року по лютий 2020 року на загальну суму 11258,80 грн.
Судом також встановлено, що 05.03.2020 Адвокатським об'єднанням "Апріорі Лекс" прийнято на роботу на посаду адвоката ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним наказом №1-к-0000000023.
Відповідно до роздруківки інформації із порталу електронних послуг Пенсійного фонду України щодо даних про заробітню плату / дохід страхувальника ОСОБА_1 у період з березня 2020 року по грудень 2020 року включно єдиний соціальний внесок за позивача сплачувало Адвокатське об'єднання "Апріорі Лекс".
З вищевикладеного вбачається, що позивачем самостійно сплачено єдиний внесок за період з березня 2019 року по лютий 2020 року включно.
При цьому з березня 2020 року по грудень 2020 року включно позивач був найманим працівником і отримував дохід від АО "Апріорі Лекс", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, беручи до уваги досліджені обставини та письмові докази, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області від 06.11.2020 №Ф-14769-13, внаслідок чого остання є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління ДПС у Київській області в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 списати борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8324,14 грн. за 2019-2021 роки., суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню оскільки заявлена передчасно. В матеріалах справи відсутні докази того, що податковий орган відмовився скасувати спірні зобов'язання в інтегрованій картці платника податку позивача у зв'язку із визнанням вимоги від 06.11.2020 №Ф-14769-13 протиправною.
Виходячи із встановлених у справі обставин, при вирішенні цієї справи суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 320/6119/21 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Київський області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-14769-13 на суму 5014,14 грн. Крім того, у адвоката Сокольської О.О. був відсутній обов'язок сплачувати ЄСВ а після 05.03.2020, коли вона була прийнята на роботу як найманий працівник, за якого сплачує внески роботодавець.
За вказаних обставин відповідач - суб'єкт владних повноважень не надав заперечень щодо наявності інших підстав виникнення у позивача недоїмки з ЄСВ. Тому відповідач зобов'язаний був внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах, що є способом захисту прав та інтересів позивача, який відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб'єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов'язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії., а за приписами частини 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання внести відповідні зміни в інтегровану картку платника.
За приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, наведена сума підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС України у Київській області (вул. Святослава Хороброго, б. 5-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) про зобов'язання внесення змін до інтегрованої картки платника податків - задовольнити.
Визнати противоправною бездіяльність Головного управління ДПС України у Київській області щодо не внесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8324,14 грн. за 2019 - 2021 роки.
Стягнути з Головного управління ДПС України у Київській області (вул. Святослава Хороброго, б. 5-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов