Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про поновлення строку звернення до суду
15 вересня 2023 року Справа №200/4304/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні з 01.10.2022 в повному розмірі доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та у безпідставному зменшенні основного розміру пенсії до 70 відсотків, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.10.2022 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.10.2022 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», застосувавши основний розмір пенсії 80 відсотків від грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні з 01.10.2022 в повному розмірі доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та у безпідставному зменшенні основного розміру пенсії до 70 відсотків, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.10.2022 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.10.2022 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», застосувавши основний розмір пенсії 80 відсотків від грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з позовною заявою позивачем було надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що позивачу про невідповідність розмірів пенсії вимогам чинного законодавства стало відомо з відповіді ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.07.2023, яку він отримав на свою заяву від 01.07.2023. Саме з цієї відповіді, йому достеменно стало відомо, що в жовтні 2022 року ГУ ПФУ в Донецькій області безпідставно та незаконно позбавили його доплати у розмірі 2000 грн. з посиланням на перерахунок пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду, за результатом якого розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000,00 грн. та безпідставно і неправомірно зменшено основний розмір для обчислення пенсії з 80 % до 70 %. Представник позивача наголошував, що цю різницю не можливо було помітити, оскільки дійсно в вересні 2022 року був зроблений перерахунок пенсії і вона збільшилася з 01.10.2022. Від юриста, він дізнався, що при перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Донецькій області, знімається надбавка 2000 грн., яка нарахована відповідно до Постанови КМУ №713, якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби). Позивач навіть не міг передбачити, що орган держави, в даному випадку ГУ ПФУ в Донецькій області, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері пенсійного та соціального забезпечення, може ці права порушувати. Позивач не є фахівцем у галузі пенсійного законодавства, у зв'язку з чим не міг знати, що його права порушуються, тобто, що розмір пенсії не відповідає вимогам законодавства і його про це ніхто не інформував.
Також наголошує, що згідно з частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Крім того посилалась на Постанову Верховного суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 у якій зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та стагтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначені обставини просила суд поновити строк звернення до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошував, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації.В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. З урахуванням наведеного, оскільки доплата в сумі 2000,00 грн. з 01.10.2022 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, тому отримавши пенсійну виплату за жовтень 2022 року, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав та законних інтересів.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХП.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХП (у редакції від 15.07.2015 № 614, який набрав чинності 01.01.2016 р.) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності Постановою № 988 та Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», яким внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХП, не проведений з 01.01.2016 саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХП».
Отже, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХП у часі, слід враховувати, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Отже, позивач виходить з того, що ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не обмежує строком перерахунок пенсії та він проводиться з дати виникнення цього права, а отже строк для звернення до суду не може бути пропущений, так як він не обмежений часом, а його початок встановлено законом з дати виникнення цього права.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує, суд зазначає, що пенсія позивачу перераховувалась на підставі Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі № 200/16247/21 та на момент виконання зазначеного рішення позивачу не було достаменно відомо розмір перерахованої пенсії.
При цьому, суд наголошує, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу протоколу про перерахунок пенсії, як то передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30.01.2007 № 3-1.
Крім того, у позивача були відсутні підстави вважати, що при перерахунку пенсії у жовтні 2022 року позивач перестане нараховувати доплату в розмірі 2000 грн. передбачену Постановою КМУ № 713 від 14.07.2021 року, а тим паче зменшить основний розмір пенсії з 80% до 70% від суми грошового забезпечення, оскільки відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі № 200/4151/21 року такі дії відповідача вже визнавались протиправними при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року
Отже, фактично про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листа від 31.07.2023 року № 14386-13075/К-02/8-0500/23, яким останній надав позивачу копії протоколів до та після перерахунку пенсії.
Крім того, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Водночас, процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Таким чином, право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Суд враховує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Основного Закону).
Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Також суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 12.08.2022 № 573/2022 ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» ще на 90 діб.
Суд враховує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та стагтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку що строк звернення до суду пропущений із поважних причин, відповідно вважає за необхідне поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Керуючись ст. 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні з 01.10.2022 в повному розмірі доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та у безпідставному зменшенні основного розміру пенсії до 70 відсотків, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.10.2022 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.10.2022 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», застосувавши основний розмір пенсії 80 відсотків від грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Повний текст ухвали складено та підписано 15 вересня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя В.В. Олішевська