ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/14697/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” починаючи з дня звернення, з урахуванням раніше виплачених.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком. На день звернення позивача за призначенням пенсії йому було зараховано 13 років 40 місяці 2 дні пільгового стажу роботи за Списком №1. На підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/7329/21 зараховано до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.08.1987, час проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989, період роботи підземним електрослюсарем у Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.03.1999 по 31.01.2001, період роботи підземним електрослюсарем в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.02.2001 по 10.04.2001, який становить 7 років 0 місяців 18 днів. Отже, загальний пільговий стаж на підземних роботах становить більше 15 років, що дає позивачу право на призначення пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Однак, при перерахунку пенсії, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/7329/21, відповідачем всупереч рішенню суду не зараховано до страхового та пільгового стажу період роботи, навчання та військової служби, який становить 7 років 0 місяців 18 днів та не проведено перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки пільговий страховий стаж позивача становить більше 15 років, що є підставою для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з тих підстав, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/7329/21 з 16.07.2021 зараховано до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.08.1987, час проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989, період роботи підземним електрослюсарем у Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.03.1999 по 31.01.2001, період роботи підземним електрослюсарем в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.02.2001 по 10.04.2001, які враховано в пільговому обчисленні лише при визначенні коефіцієнта страхового стажу. У зв'язку із чим, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та з 16.01.2019 отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Як вбачається з матеріалів справи, на день звернення за призначенням пенсії позивачу було зараховано 13 років 4 місяці 02 дні пільгового стажу роботи за Списком №1, що виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/7329/21 було задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.08.1987, час проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989, період роботи підземним електрослюсарем у Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.03.1999 по 31.01.2001, період роботи підземним електрослюсарем в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.02.2001 по 10.04.2001 та здійснити з 16.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу за вказані періоди та враховуючи при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії довідки №124 та №125 від 24.09.2018, видані ЗАТ «Монарх и С».
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, відповідачем було проведено перерахунок пенсії.
Однак, при перерахунку пенсії, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/7329/21, відповідачем всупереч рішенню суду не зараховано до страхового та пільгового стажу період роботи, навчання та військової служби, який становить 7 років 0 місяців 18 днів та не проведено перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Водночас, за приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV - застосовується з 01 жовтня 2017 року).
Відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено судом, на день звернення за призначенням пенсії позивачу було зараховано 13 років 4 місяці 02 дні пільгового стажу роботи за Списком №1, що виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/7329/21 було задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.08.1987, час проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989, період роботи підземним електрослюсарем у Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.03.1999 по 31.01.2001, період роботи підземним електрослюсарем в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.02.2001 по 10.04.2001 та здійснити з 16.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу за вказані періоди та враховуючи при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії довідки №124 та №125 від 24.09.2018, видані ЗАТ «Монарх и С».
Таким чином, на момент проведення перерахунку пенсії, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/7329/21, позивач мав більше 15 років пільгового стажу роботи на посаді за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача необхідного пільгового стажу роботи на посаді за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України - не менше як 15 років для чоловіків, тому суд вважає протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Волинській області у перерахунку позивачу пенсії на пільгових умовах згідно ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії на пільгових умовах згідно ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, зобов'язання здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з моменту звернення із відповідною заявою, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач, просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому такі послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги від 04.05.2023, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Свередюк Ю.А., квитанцію до прибуткового касового ордера №24 від 09.06.2023 на суму 6000,00 грн, копію ордера та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
При цьому, представник відповідача у відзиві від 09.08.2023 заперечував проти стягнення правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Відповідно до положень статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись зазначеними вище критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір є надмірним.
При цьому, суд зазначає, що оскільки дана справа є незначної складності, розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, тому відшкодуванню підлягають судові витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір в розмірі 1073,60 грн згідно квитанції від 12.06.2023.
Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1073,60 грн та 1000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 263, 295, підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з моменту звернення із відповідною заявою, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1073,60 грн та 1000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Ю.Ю. Сорока