УХВАЛА
15 вересня 2023 року Справа №160/22270/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» ОСОБА_2 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України - військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
29.08.2023р. (згідно відомостей Укрпошта) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України - військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) та просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 16.04.2018 року №129од/дск, підписаний ОСОБА_2 , в частині накладення на капітана ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «пониження у військовому званні на один ступінь».
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові зазначено найменування відповідача - Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України - військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України), тоді як зі змісту доданих матеріалів справи вбачається, що оспорюваний позивачем наказ прийнято Командувачем оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 , в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач у позові зазначає, що командування Військової частини НОМЕР_2 (наведена Військова частина НОМЕР_2 не залучена в якості відповідача у справі) надало позивачеві наказ від 16.04.2018р. №129од/дск 18.05.2023р., однак жодного доказу на підтвердження вказаного до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові також позивач посилається на наказ від 22.03.2023 р. №110од/дск «Про призначення службового розслідування» та складений акт розслідування від 10.04.2023 р.№1757 дск/ц, наказ №139од/дск, проте, їх копій позивачем до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу позивача на обов'язок позивача додати до позову докази, на які він посилається у позові встановлений приписами ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України та у разі їх відсутності у позивача обов'язок з допомоги отримання таких доказів покладено на адвоката позивача у відповідності до вимог ст.24 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта.
Разом з тим, позивачем до позову не додано копії оспорюваного акта індивідуальної дії - наказу №129од/дск саме від 16.04.2018 року, в порушення ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, частинами 1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч.5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Так, як свідчить зміст позовної заяви, позивач оскаржує наказ відповідача від 16.04.2018 року №129од/дск, підписаний ОСОБА_2 , в частині накладення на капітана ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «пониження у військовому званні на один ступінь», який йому було надано 18.05.2023р., про що сам позивач зазначає у позові, отже, позивач повинен був звернутися з даним позовом до суду у місячний строк, тобто з моменту ознайомлення з 19.05.2023р. по 19.06.2023р. включно (з урахуванням вихідних днів), однак згідно відомостей Укрпошти даний позов подано позивачем лише 29.08.2023р., тобто із пропуском місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з цим, позивачем до позову не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску, порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому вірного найменування відповідача, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що командування Військової частини НОМЕР_2 надало позивачеві наказ від 16.04.2018р. №129од/дск 18.05.2023р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копій наказу від 22.03.2023р. №110од/дск «Про призначення службового розслідування», акту розслідування від 10.04.2023 р.№1757 дск/ц, наказу №139од/дск, на які позивач посилається у позові, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії оспорюваного акта індивідуальної дії - наказу №129од/дск саме від 16.04.2018 року, у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п.2 ч.5 ст.160, ч.4, ч.6, ч.7 ст.161, ч.1 ст.169, ст. ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» ОСОБА_2 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України - військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому вірного найменування відповідача, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що командування Військової частини НОМЕР_2 надало позивачеві наказ від 16.04.2018р. №129од/дск 18.05.2023р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копій наказу від 22.03.2023р. №110од/дск «Про призначення службового розслідування», акту розслідування від 10.04.2023 р.№1757 дск/ц, наказу №139од/дск, на які позивач посилається у позові, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії оспорюваного акта індивідуальної дії - наказу №129од/дск саме від 16.04.2018 року, у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва