Рішення від 03.07.2023 по справі 160/9170/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року Справа № 160/9170/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулецький гірничо-збагачувальний завод» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

02.05.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулецький гірничо-збагачувальний завод» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110080/2022/100026/1 від 25.11.2022 року.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110080/2022/000314 від 25.11.2022 року, прийняту Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з метою митного оформлення товару подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію № 22UA110080004482U0 від 25.11.2022 року, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано до митного органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 1572-09 від 15.07.2022 року; Додаток № 2 від 07.09.2022 року (Спеціфікація № 2) до Контракту; Інвойс-проформа № 4-00143 від 24.10.2022 року; банківська виписка від 31.10.2022 року; Інвойс 1100042870 від 16.11.2022 року; міжнародна товарно-транспортна накладна № 439157 від 17.11.2022 року; сертифікат якості № 31-20 від 16.11.2022 року; сертифікат походження № 2200010979 від 17.11.2022 року; пакувальний лист від 16.11.2022 року; копія декларації країни відправлення 22BG001008AA525059; лист ПРАТ «ІНГЗК» № 09/3776 від 17.08.2022 року; договір № 1-03 від 01.01.2021 року про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування; рахунок на оплату № 000000952 від 15.11.2022 року по рейсу АП-208915; договір № МД-311 від 01.01.2020 року про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування; договір 21/10/2022-1 від 21.10.2022 року транспортного експедирування; договір № 9644-30 від 27.11.2019 року, з додатковою угодою № 2 від 19.12.2021 року. Позивач вважає, що зауваження та висновки, які викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів є хибними та штучно створеними, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Ухвалою суду від 04.05.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.05.2023 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2022 року № UA110080/2022/100026/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень.

30.05.2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, якою заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

15.07.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Інгулецький Гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та компанією «Промар» ООД (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1572-09 на поставку товару у вигляді та розмірі згідно з додатком № 1, оферта, та у кількості, згідно з письмовим замовленням покупця.

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачання товарів проводиться на основі конкретної заявки покупця за договором, оформленої у вигляді письмового замовлення.

Транспортування та транспорті витрати здійснюються та оплачуються покупцем (пункт 5.1 договору).

За поставлений товар покупець зобов'язується сплатити ціну згідно з додатком 1 оферта, що є невід'ємною частиною договору. Ціни підлягають 10-денному повідомленні продавця. Валюта договору - євро (пункт 6.1 договору).

Згідно пункту 6.2 договору ціна товару визначається за умовою поставки FCAм.Бургас, тобто франко перевізник, продавець постачає товар, готовий для вивезення, на зазначене місце, у разі на власний склад у м.Бургас, навантажений на транспортний засіб, наданий покупцем.

Згідно додатку №2 від 07.09.2022 року до договору № 1572-09 від 15.07.2022 року сторони погодили постачання товару «сіль для промисловості, перероблену помол 3» кількістю 596,50 тон за ціною 105,00 євро/тона, загальною вартістю 62632,50 євро; умови оплати: 100% передоплата.

На підставі вказаного контракту постачальником виставлено проформу інвойс № 4-00143 від 24.10.2022 року на поставку товару «сіль для промисловості, перероблену помол 3» кількістю 142000 кг. за ціною 0,105 євро/кг., загальною вартістю 14910,00 євро; умови оплати: 100% передоплата.

На виконання умов договору № 1572-09 від 15.07.2022року було складено інвойс № 1100042870 від 16.11.2022 року на постачання товару «сіль для промисловості, перероблену помол 3» за ціною 105 євро/ тона, загальною вартістю 2310 євро.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано відповідачу митну декларацію № 22UA110080004482U0 від 25.11.2022 року з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: зовнішньоекономічний контракт № 1572-09 від 15.07.2022 року; Додаток № 2 від 07.09.2022 року (Спеціфікація № 2) до Контракту; Інвойс-проформа № 4-00143 від 24.10.2022 року; банківська виписка від 31.10.2022 року; Інвойс 1100042870 від 16.11.2022 року; міжнародна товарно-транспортна накладна № 439157 від 17.11.2022 року; сертифікат якості № 31-20 від 16.11.2022 року; сертифікат походження № 2200010979 від 17.11.2022 року; пакувальний лист від 16.11.2022 року; копія декларації країни відправлення 22BG001008AA525059; лист ПРАТ «ІНГЗК» № 09/3776 від 17.08.2022 року; договір № 1-03 від 01.01.2021 року про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування; рахунок на оплату № 000000952 від 15.11.2022 року по рейсу АП-208915; договір № МД-311 від 01.01.2020 року про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування; договір 21/10/2022-1 від 21.10.2022 року транспортного експедирування; договір № 9644-30 від 27.11.2019 року, з додатковою угодою № 2 від 19.12.2021 року.

Митна вартість товару Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» визначена за основним методом визначення митної вартості.

25.11.2022 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № UA110080/2022/100026/1.

В обґрунтування рішення зазначено наступне.

1. Відповідно до наданих товаросупровідних документів відсутні відомості щодо наявності/відсутності витрат на страхування вантажу.

2. У наданому ТОВ «Метінвест-Шіппінг» рахунку на оплату № 000000952 від 15.11.2022 року є посилання на договір № 1-03 без вказання його дати, тому точно не зрозуміло чи являється вказаний договір договором про перевезення № 1-03 від 01.01.2021 року між ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Метінвест-Шіппінг». Відповідно до пункту 2.2.2 договору про перевезення № 1-03 від 01.01.2021 року «виконавець зобов'язаний підтвердити прийняття заявки, направленої замовником відповідно до пункту 1.2 цього договору». Даний документ декларантом не наданий.

3. Згідно п. 3.1 контракту № 1572-09 від 15.07.2022 року постачання товару проводиться на основі конкретної заявки покупця за договором, оформленою у вигляді письмово замовлення. Відповідно до п. 4.6 угоди копія підтвердженого замовлення є документом що надаються покупцю при передачі товару на складі постачальника. Інформація у зазначених документах може вплинути на визначення митної вартості товару, однак декларантом до митного оформлення не подані.

4. У наданій банківській виписці від 31.10.2022 року відсутнє посилання на додаток (специфікація) № 2 до угоди № 1572-09 від 15.07.2022 року. У наданій банківській виписці від 31.10.2022 року на оплату не співпадає з загальною сумою (62632,50 євро) відповідно до додатку (специфікації) № 2 до угоди № 1572-09 від 15.07.2022 року та не співпадає з сумою (2310,00 євро) по рахунку № 1100042870 від 16.11.2022. Додаток (специфікація) № 2 до угоди № 1572-09 від 15.07.2022 року також не зазначена у комерційному рахунку № 1100042870 від 16.11.2022 року. В інвойсі № 1100042867 від 16.11.2022 року не зазначено реквізити банку продавця та покупця товару.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110080/2022/000314 від 25.11.2022 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірного рішення були, зокрема обставини не надання достовірних відомостей щодо включення до ціни товару вартість страхування, проте суд зазначає наступне.

Відповідно до Інкотермс-2010 існують лише два види умов поставки, які передбачають обов'язкове страхування, а саме поставки за умовами CIP та CIF.

Як зазначалося вище, поставка товарів на підставі договору № 1572-09 від 15.07.2022 року здійснювалася на умовах FСА.

Відповідно до умов поставки FСА, страхування товару не є обов'язковим, тому при такій поставці сторони контракту самі вирішують чи бажають вони здійснити страхування та в якій мірі. Отже, відповідачем заявлено безпідставну вимогу щодо підтвердження витрат на страхування.

Щодо відсутності у наданому ТОВ «Метінвест-Шіппінг» рахунку на оплату №000000952 від 15.11.2022 року даних дати договору про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування №1-03 суд вказує, що рахунок на оплату не є первинним документом, що підтверджує господарську операцію.

Разом з тим судом встановлено, що в найменуванні рахунку на оплату наявне посилання на відповідний договір, а саме: «Рахунок на оплату №000000952 від 15 листопада 2022 р. по рейсу АП-208915 від 14 листопада 2022 р. до Договору №1-03 від 01.01.2021р.», отже доводи відповідача не відповідають дійсним обставинам справи.

Також надання підтвердження прийняття заявки перевізником ТОВ «Метінвест-Шіппінг» жодним чином не підтверджує вартості та факту виконання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування, отже витребування такого документа є безпідставним.

Так, згідно пункту 3.1 договору №1572-09 від 15.07.2022 р. постачання товарів проводиться на основі конкретної заявки покупця за договором, оформленої у вигляді письмового замовлення.

Суд вказує, що пунктом 4.6 зазначеного договору визначено перелік документів, що супроводжують виконане замовлення та складаються постачальником, яким вказана заявка не передбачена. Також зважаючи на те, що така заявка надається покупцем постачальнику, у ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" вона відсутня та не може підтверджувати/спростовувати митну вартість товару.

Щодо недоліків банківської виписки від 31.10.2022 р. суд вказує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням № UA110080/2022/100026/1 від 25.11.2022 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ЄДРПОУ 00190905) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110080/2022/100026/1 від 25.11.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110080/2022/000314 від 25.11.2022 року, прийняту Дніпровською митницею.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4294,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко

Попередній документ
113493691
Наступний документ
113493693
Інформація про рішення:
№ рішення: 113493692
№ справи: 160/9170/23
Дата рішення: 03.07.2023
Дата публікації: 18.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.10.2024)
Дата надходження: 02.05.2023
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення