ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року Справа № 160/1909/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка А.В.
при секретарі судового засідання - Крамному О.С.
за участю:
представника позивача - Кота Є.О.
представника відповідача - Крейси Л.О.
розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
03 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена позовна заява, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600022/1 від 15.08.2022 р.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей. Проте, відповідачем було протиправно відмовлено йому у прийнятті митної декларації та митному оформлені пропуску задекларованого товару та прийнято неправомірне, необґрунтоване та безпідставне рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23 лютого 2023 року від Дніпровської митниці надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару. За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 15.08.2022 р. №UА110020/2022/004099, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено такі розбіжності та відсутність відомостей: 1) Згідно зі ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Додана до позову копія платіжного документу SWIFT від 01.09.2022 р. №1571828_01.09.2022_OUT_682472 жодним чином не може бути підтвердженням заявленої митної вартості товару оскільки: по-перше не надавалася декларантом до митного оформлення товару, по-друге не містить посилання на інвойс та/або специфікацію, а містить посилання лише на контракт, а сума зазначена у ньому 62697,36 Євро не кореспондується із заявленою ціною товару 1525,92 Євро (згідно з інвойсом), із загальною вартістю по Специфікації №6 від 02.08.2022 р. (30518,40 Євро) та заявленою митною вартістю товару 3331,38 Євро. При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.4.1. контракту загальна сума контракту складає 500 000,00 Євро, тому такий контракт є укладеним не на одну поставку. Виходячи із зазначеного, платіжний документ SWIFT від 01.09.2022 р. №1571828_01.09.2022 0UT_682472 не можливо ідентифікувати до даної поставки товару; 2) До митного оформлення надана заявка-договір №000000000834 від 04.08.2022 р. до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 р. №МЗТН/01, яка не має підписів і печаток сторін договору; 3) Згідно із заявленими даними умови поставки РСА, PL Jarnoltowek, відповідно до Правил Інкотермс 2010 термін ЄСА означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. У доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 10.08.2022 р. № 1463 та довідці від 10.08.2022 р. №1463 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування, що впливає на числові значення заявленої митної вартості товару. До того ж, довідка про транспорті витрати №1463 від 10.08.2022 р. та рахунок на оплату транспортних витрат від 10.08.2022 р. № 1463 містять різні числові значення щодо витрат на експедиційне обслуговування по території України. Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено витрати на транспортування 67875,00 грн., однак зазначена сума не підтверджена жодним документом; 4) Наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 р. №060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол. США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо». Вказаний Висновок не стосується оцінюваної партії товару, а стосується іншої партії товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 р. №22020431, про що зазначено в самому Висновку, а отже не є належним підтвердженням заявленої митної вартості оцінюваного товару, що поставлений за інвойсом №22020530 від 10.08.2022 р.; 5) Відповідно до рахунку-фактури № 22020530 від 10.08.2022 р. зазначена інформація щодо квитанції на вантаж № Е22020530 та наряд № 95/2022. Інформація у зазначених документах може вплинути на визначення митної вартості товару, однак декларантом до митного оформлення не подані; 6) До митного оформлення надана СMR №0122499 від 10.08.2022 р., яка містить реквізити (штампи) безпосереднього перевізника «РЕ UKRHOZTOVARY" (Україна, м.Черкаси), але до митного оформлення не надано жодного документа, які підтверджують взаємовідношення між експедитором ПП «ДАНКІР» та безпосереднім перевізником; 7) Відповідно до пункту 6.2.5 умов зовнішньоекономічного договору № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 р. при передачі товару Покупцю Постачальник надає серед інших супровідних документів також сертифікат походження товару. Зазначений документ не подано до митного оформлення. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, проте наданий до митного оформлення сертифікат походження виданий виробником REVLAN s.r.o. Таким чином, у відповідача при здійсненні митного контролю Товару, заявленого МД від 15.08.2022 р. №UA110020/2022/004099 були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак, декларант повідомив про відсутність можливості надання додаткових документів у десятиденний термін. Отже, під час проведення процедури консультацій декларантом не спростовані розбіжності та відсутність даних. Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару.
28 лютого 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що заперечення відповідача зводяться до того, що з наявних в Єдиній автоматизованій інформаційній систем Держмитслужби України електронних митних деклараціях оформлених щодо ідентичних товарів вбачається, що раніше була визначена більша вартість товар на рівні 5326,20 евро замість заявлених декларантом 3331,38 евро. Внаслідок цього відповідачем прийнято оскаржуване рішення та здійснено коригування митної вартості товарів. На підтвердження своїх доводів відповідач надає копії ЕМД від 13.07.202022 р. №UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 р. №UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 р. №UA110020/2022/00362, від 11.07.2022 р. №UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 р. №UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 р. №UA110020/2022/003462. При цьому з самих наданих відповідачем митних декларацій вбачається, що умови поставки за ними не є тотожними з поставкою за митною декларацією, відповідно до якої прийнято оскаржуване рішення. Зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС Держмитслужби інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 р. у справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 у справі №809/4367/15). Окрім цього, відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 - посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Однак, в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено порівняння числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, тощо що могли вплинути на ціну товарів для коригування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України. Отже, зменшення вартості товарів в порівнянні з попередніми митними оформленнями ідентичним товаром не передбачено законом як підставу для витребування додаткових документів і коригування митної вартості, і не може бути підставою обґрунтованого сумніву у заявленій митній вартості.
03 березня 2023 року від Дніпровської митниці надійшли заперечення, в якому вони зазначили, що позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що зменшення вартості товару в порівнянні з попередніми митними оформленнями ідентичного товару не передбачено законом як підставу для витребування додаткових документів і коригування митної вартості, і не може бути підставою обґрунтованого сумніву у заявленій митній вартості. Відповідач вважає за необхідне зазначити про те, що підставою для витребування додаткових документів стало не наявність інформації про зменшення вартості товару, а відсутність відомостей щодо числових показників всіх складових митної вартості, про які зазначено у гр. 33 оскаржуваного рішення та про які зазначалось у відзиві на позовну заяву. Позивачем у відповіді на відзив зауваження митниці не спростовані.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. розгляд справи за вказаною позовною заявою вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.06.2023 р. о 15:00 год.
17 травня 2023 року від Дніпровської митниці надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 р. клопотання Дніпровської митниці про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/1909/23 задоволено. Розгляд справи №160/1909/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії проведено в режимі відео конференції.
В підготовче судове засідання 01.06.2023 р. з'явився представник позивача.
Представник відповідача в підготовче судове засідання 01.06.2023 р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу №160/1909/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 29.06.2023 р. о 13:00 год.
В судове засідання 29.06.2023 р. всі викликані сторони з'явились.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 10.06.2022 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» (покупцем), та фірмою «Ревлан», REVLAN s.r.o., Чехія (постачальником), було укладено контракт №1/2022 RE-SV, відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує, згідно зі специфікаціями на товарні партії, лускату сланцеву мінеральну посипку, призначену для виробництва покрівельних матеріалів, далі - товар. Постачальник є виробником товару.
Відповідно до п. 2.1 контракту загальна кількість товару, що поставляється за цим контрактом, становить 5000 тон посипки в асортименті.
Кількість, номенклатура та строки поставки товару, в межах кожної товарної партії, що поставляється, визначаються специфікацією на товарну партію (додатки №№ 1, 2 і т.ін.), підписаних та узгоджених постачальником та покупцем, які є невід'ємною частиною цього контракту (п. 2.2 контракту).
Згідно з Додатком від 13.07.2022 р. №2 до контракту від 10.06.2022 р. № 1/2022 RE-SV пункти 3 та 5 викладено у такій редакції:
« 3.1. Постачальник постачає товар покупцю залізничним транспортом на умовах DAP-кордон України Чоп або автомобільним транспортом на умовах DAP-м. Кам'янське, Україна, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, або залізничним транспортом на умовах DAP-станція Правда (код 451701) Придніпровської залізниці, вантажоотримувач ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ», код вантажоотримувача 6835, що розуміється в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкортермс 2010, за адресою: Чехія, м. Горні Бенешів 793 12, вул. Лесковська 487, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, за адресою: Польща, сел. Ярнолтовек 310, 48267, Ярнолтовек.
3.2. Датою поставки вважається момент передачі товару постачальником покупцю (перевізнику), що підтверджено відміткою в товарно-транспортній накладній, відповідно до умов п. 3.1.
5.1. Умови оплати вказуються на кожну конкретну поставку в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту. Оплата проводиться в ЄВРО (EUR), з розрахункового рахунку покупця на рахунок постачальника в сумі, згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), виставленими у рамках специфікації за кожну товарну партію.
5.2. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
5.3. Постачальник відвантажує товар протягом 14-21 календарних днів з дати розміщення замовлення (заявки) покупцем».
Пунктом 6.2 контракту від 10.06.2022 р. № 1/2022 RE-SV передбачено, що при передачі товару покупцю постачальник надає такі супровідні документи: рахунок-фактуру (інвойс) у ЄВРО; специфікацію на партію товару із зазначенням митного коду товару; товарно-транспортну накладну; сертифікат якості товару, виданий виробником; сертифікат походження товару.
Крім того, 03.01.2018 р. між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» як клієнтом та Приватним підприємством «ДАНКІР» як експедитором було укладено договір №МЗТН/01 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування.
Згідно п.2.1, п.2.3, п.2.15 цього Договору визначено, що експедитор зобов'язний приймати електронні заявки на транспорт клієнта на перевезення та експедирування вантажів за допомогою використання електронного зв'язку на інтернет-сайті.
Експедитор зобов'язаний підтверджувати прийняті заявки на транспорт на інтернет-сайті. Заявка на транспорт вважається прийнятою з моменту оформлення клієнтом заявки-договору на відповідну заявку на транспорт.
Для своєчасного виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань перед клієнтом, експедитор має право залучати як співвиконавців третіх осіб.
За умовами п. 4.2 договору заявка на транспорт вважається прийнятою до виконання експедитором після оформлення заявки-договору.
Пунктом 8.1 договору визначено, що ціна на перевезення є договірною і регулюється клієнтом та експедитором в узгодженій заявці договору, яка є невід'ємною частиною договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію від 15.08.2022 р. №UА110020/2022/004099 для митного оформлення товару: «Сланцева мінеральна посипка, речовина мінерального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно-сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні марки PND 17-22000 кг; вироблено з природного сланцю, використовується у виробництві покрівельного матеріалу, у кількості 22000 кг, заявленою митною вартістю 3331,380 євро.
Для митного оформлення позивачем було подано такі документи: експортну митну декларацію країни відправлення товару від 10.08.2022 р. № MRN22CZ5700002BH8VVE0; контракт від 10.06.2022 р. № 1/2022 RE-SV з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022 р., специфікацію - Додаток №6 від 02.08.2022 р. на товарну партію до контракту від 10.06.2022 р. №1/2022 RE-SV, інвойс (рахунок фактура) №22020530 від 10.08.2022 р., пакувальний лист № 22020530 від 10.08.2022 р., паспорт якості 10.08.2022 р. CMR № 0122499 від 10.08.2022 р., висновок експертизи гемологічних об'єктів від 22.07.2022 р. складений Державним гемологічним центром Міністерства фінансів України. Для підтвердження транспортних витрат позивач надав: Договір № МЗТН/01 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування від 03.01.2018 р. укладений з ПП «ДАНКІР», заявка-договір на вантажне перевезення №000000000834 від 04.08.2022 р., довідку транспортно-експедиційних витрат вих. №1463 від 10.08.2022 р., рахунок на оплату транспортних послуг від 10.08.2022 р. №1463.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги,специфікації,прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) транспортні документи (які підтверджують розрахунки перевізника); 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 15.08.2022 №1508/6 декларант повідомив митницю про неможливість надання додаткових документів, що не заперечується учасниками справи.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митницею встановлені такі розбіжності:
1) Відповідно до п.2.2; п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 №1/2022 RE-SV (далі - Контракт) ціна, кількість конкретної партії Товару зазначається у специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту. Надана до митного контролю рахунок-фактура від 10.08.2022 р. №22020530 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 р. №6.
2) До митного оформлення надана заявка-договір № 000000000834 від 04.08.2022 р. до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 р. № МЗТН/01, яка не має підписів і печаток сторін договору.
3) У доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 10.08.2022 р. № 1463 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України» але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування.
4) До митного оформлення надана CMR від 10.08.2022 р. № 0122499, яка містить реквізити (штампи) безпосереднього перевізника РЕ «UKRHOZTOVARY", але до митного оформлення не надано жодного документа, які підтверджують взаємовідношення між експедитором ПП «Данкір» та безпосереднім перевізником.
5) Відповідно до пункту 6.2.5 умов зовнішньоекономічного договору № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 при передачі товару Покупцю Постачальник надає серед інших супровідних документів також сертифікат походження товару. Зазначений документ не подано до митного оформлення. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, наданий до митного оформлення сертифікат походження виданий виробником REVLAN s.r.o.
6) Наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол. США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431.
7) Відповідно до рахунку-фактури № 22020530 від 10.08.2022 р. зазначена інформація щодо квитанції на вантаж № F22020530 та наряд № 95/2022. Інформація у зазначених документах може вплинути на визначення митної вартості товару, однак декларантом до митного оформлення не подані.
Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2022 р. №UA110020/2022/600022/1, за яким до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а - вартість операції з ідентичними товарами та прийнято відповідне рішення про коригування митної вартості товару, а саме: визначена митна вартість оцінюваного товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 13.07.2022 р. №UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 р. №UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 р. №UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 р. №UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 р. №UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 р. №UA110020/2022/003462 - 0,242090 євро/кг., що підтверджується копією відповідного рішення.
Позивач не погоджується із вищевказаним оспорюваним рішенням відповідача, просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. в адміністративній справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.
Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з цими висновками митного органу, з огляду на таке.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митницею встановлені такі розбіжності:
1) Відповідно до п.2.2; п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 №1/2022 RE-SV (далі - Контракт) ціна, кількість конкретної партії Товару зазначається у специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту. Надана до митного контролю рахунок-фактура від 10.08.2022 р. №22020530 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 р. №6.
2) До митного оформлення надана заявка-договір № 000000000834 від 04.08.2022 р. до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 р. № МЗТН/01, яка не має підписів і печаток сторін договору.
3) У доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 10.08.2022 р. № 1463 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України» але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування.
4) До митного оформлення надана CMR від 10.08.2022 р. № 0122499, яка містить реквізити (штампи) безпосереднього перевізника РЕ «UKRHOZTOVARY", але до митного оформлення не надано жодного документа, які підтверджують взаємовідношення між експедитором ПП «Данкір» та безпосереднім перевізником.
5) Відповідно до пункту 6.2.5 умов зовнішньоекономічного договору № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 при передачі товару Покупцю Постачальник надає серед інших супровідних документів також сертифікат походження товару. Зазначений документ не подано до митного оформлення. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, наданий до митного оформлення сертифікат походження виданий виробником REVLAN s.r.o.
6) Наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол. США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 р. № 22020431.
7) Відповідно до рахунку-фактури № 22020530 від 10.08.2022 р. зазначена інформація щодо квитанції на вантаж № F22020530 та наряд № 95/2022. Інформація у зазначених документах може вплинути на визначення митної вартості товару, однак декларантом до митного оформлення не подані.
Щодо доводів відповідача, що відповідно до п.2.2; п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 №1/2022 RE-SV (далі - Контракт) ціна, кількість конкретної партії Товару зазначається у специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту. Надана до митного контролю рахунок-фактура від 10.08.2022 р. №22020530 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 р. №6, суд зазначає таке.
Відповідно до контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 постачальник постачає, а покупець приймає і оплачує, згідно із Специфікацій на товарні партії, лускату сланцеву мінеральну посипку, призначену для виробництва покрівельних матеріалів. Кількість, номенклатура та строки поставки товару, в межах кожної товарної партії, що поставляється, визначаються Специфікацією на товарну партію (Додатки № 1, 2 і т.ін.), підписаних та узгоджених постачальником і покупцем, які є невід'ємною частиною цього контракту (п. 2.2. Контракту).
Оплата за товар окремої товарної партії, здійснюється в сумах, вказаних в рахунках-фактурах, що виставлені постачальником покупцю, в рамках специфікації на товарну партію (п.4.2. Контракту).
Відповідно до п.5.1. Контракту, з урахуванням внесених змін відповідно до Додатку №2 від 13.07.2022, умови оплати вказуються на кожну конкретну поставку в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту. Оплата проводиться в ЄВРО (EUR), з розрахункового рахунку покупця на рахунок постачальника в сумі, згідно рахунків-фактур (інвойс), виставленої у рамках Специфікації за кожну товарну партію.
Отже, товар за вказаним Контрактом поставляється партіями, в кількості, за номенклатурою та за цінами, вказаними в Специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту, де також вказуються умови поставки партії товару, а також умови оплати кожної партії товару. Оплата за товар окремої товарної партії, здійснюється в сумах, вказаних в рахунках-фактурах, що виставлені постачальником покупцю, в рамках специфікації на товарну партію.
На поставку заявленої до митного оформлення партії товару сторонами Контракту було погоджено та підписано 02.08.2022 Специфікацію на товарну партію (Додаток №6 до Контракту), у якій чітко визначено вид товару, кількість товару, що постачається, ціну за одиницю та вартість товару, загальну ціну поставки - 30518,40 Евро, зазначено умови поставки FCA Ярнолтовек, строк оплати, а також визначено, що відвантаження відбудеться 20 машинами.
Позивачем до митного оформлення надано: Контракт №1/2022 RE-SV від 10.06.2022, Специфікацію (Додаток №6 від 02.08.2022 та інвойс (рахунок-фактура) від 10.08.2022 № 22020530.
В свою чергу, рахунок-фактура містить відповідну інформацію про Контракт, про товар, про умови поставки та ціну товару при її поділі на 20: вартість 1525,92 Евро (отримано в результаті поділу 30518,40 Евро (суми поставки по Специфікації)), при цьому товар, що підлягає оплаті в рахунку-фактурі відповідає товару за Специфікацією (Додаток №6).
Наведене вказує на те, що рахунок-фактура від 10.08.2022 № 22020530 пов'язаний із Специфікацією (Додаток №6) як такий, що стосується однієї з 20 операцій з постачання партії товару за цією Специфікацією.
За таких обставин, відповідач необґрунтовано стверджував, що наданий рахунок-фактура у сукупності з іншими супровідними документами не дає можливості встановити дійсність заявленої митної вартості товарів за митною декларацією.
Щодо доводів відповідача, що до митного оформлення надана заявка-договір №000000000834 від 04.08.2022 р. до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 р. № МЗТН/01, яка не має підписів і печаток сторін договору, суд зазначає таке.
З наявної в матеріалах справи копії заявки-договору№000000000837 від 04.08.2022 вбачається, що вона підписана та містяться печатки сторін (а.с.51).
Окрім того, за умовами п.2.1., п.2.3., 4.2 Договору №МЗТН/01 від 03.01.2018 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування, оформлення заявки на транспорт на перевезення та експедирування вантажів відбувається за допомогою використання електронного зв'язку на інтернет-сайті, яка вважається прийнятою експедитором до виконання з моменту оформлення клієнтом заявки-договору.
Отже, умовами договору від 03.01.2018 р. № МЗТН/01 транспортного експедирування вантажів передбачено оформлення заявки-договору на інтернет-сайті, яка вважається прийнятою експедитором з моменту оформлення клієнтом заявки-договору.
За таких обставин, посилання митного органу на неналежне оформлення заявки-договору №000000000837 від 04.08.2022 в якості наявності розбіжностей у поданих документах на підтвердження заявленої митної вартості безпідставні.
Щодо доводів відповідача, що у доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 10.08.2022 р. № 1463 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування, суд зазначає таке.
03.01.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» (клієнт) та Приватним підприємством «ДАНКІР» (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № МЗТН/01 (далі Договір), за умовами п.1.1. якого цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між експедитором та клієнтом при плануванні, організації, здійсненні перевезень, а також при розрахунках за виконані послуги з перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні на підставі заявок-договорів, відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), чинного законодавства України, інших міжнародних конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень.
Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов'язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.
Відповідно до наданих позивачу експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора на оплату, акта надання послуг) зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за межами України експедитором не надавалися. Експедиторська винагорода нарахована лише на території України.
Підставою для нарахування таких складових митної вартості товарів, як вартість транспортних і експедиційних витрат був комплекс наданих транспортних послуг з перевезення, та інші супутні послуги, що повністю відповідає вимогам Митного кодексу України.
Так, відповідно до наданої до митного оформлення довідки про транспортні витрати від 10.08.2022 № 1463 та рахунку на оплату від 10.08.2022 року № 1463, транспортні витрати при доставці вантажу за маршрутом: Польща, Jarnoltowek PL-48267- м/п Краківець, мп Краківець - Україна, м.Кам'янське, Дніпропетровська обл., склали 153450,00 грн.
До складу наданих послуг внесено: транспортні послуги по маршруту Польща, Jarnoltowek PL-48267 м/п Корчова-Краківець, транспортні послуги по маршруту м/п Корчова-Краківець Україна - м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., експедиційні послуги по території України з ПДВ.
З вказаних документів вбачається, що сторони домовились про експедиторську винагороду тільки по території України.
При цьому, жодних невідповідностей чи розбіжностей надані позивачем документи не містять та в повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.
Отже, висновок митного органу про не включення експедиторської винагороди до перетину митного кордону України необґрунтований та не свідчить про невірний розрахунок заявленої митної вартості товарів.
Щодо доводів відповідача, що до митного оформлення надана CMR від 10.08.2022 р. № 0122499, яка містить реквізити (штампи) безпосереднього перевізника РЕ «UKRHOZTOVARY", але до митного оформлення не надано жодного документа, які підтверджують взаємовідношення між експедитором ПП «Данкір» та безпосереднім перевізником, суд зазначає таке.
Вказані доводи безпідставні, оскільки не свідчать про розбіжності у поданих документах.
Крім того, відповідно до п. 2.15 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування від 03.01.2018 р. № МЗТН/01, визначено, що для своєчасного виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань перед клієнтом експедитор має право залучати як співвиконавців третіх осіб.
Щодо доводів відповідача, що наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол. США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 р. №22020431, суд зазначає таке.
За умовами частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Позивач скористався приписами зазначеної норми та надав відповідний висновок, який не визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України обов'язковим для митного оформлення на підтвердження митної вартості товарів.
За таких обставин, зауваження щодо вказаного Висновку Державного гемологічного центру від 22.07.2022 не можуть бути підставою для висновку щодо розбіжності та неточності заявленої митної вартості товару та її коригування.
Щодо доводів відповідача, що відповідно до рахунку-фактури № 22020530 від 10.08.2022 р. зазначена інформація щодо квитанції на вантаж № F22020530 та наряд №95/2022. Інформація у зазначених документах може вплинути на визначення митної вартості товару, однак декларантом до митного оформлення не подані та ненаданням позивачем сертифікату походження товару, суд зазначає таке.
З цього приводу суд зазначає, що наведені зауваження митниці не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки вказані обставини не впливають на числові значення формування митної вартості товару.
Сертифікат походження товару не підтверджує його митну вартість, оскільки не міститься в переліку документів, на підставі яких визначається митна вартість товару у статті 53 Митного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17.
Інших доводів оскаржуване рішення не містить, а тому, перевіривши доводи, якими обґрунтоване оскаржуване рішення, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, виходиячи із вищавказаним підстав.
У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в цьому випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.
Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведеній поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи закону зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. згідно з платіжною інструкцією від 31.01.2023 р. №57, який підлягає відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.08.2022 р. №UA110020/2022/600022/1.
Стягнути з Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» (вул.Торговельна, буд.2, м.Кам'янське, 51901, код ЄДРПОУ 32944149) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Повний текст рішення складено 15.09.2023 р.
Суддя А.В. Савченко