ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року Справа № 160/7436/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
10.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250016189 від 14.03.2023 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із заявою від 07.03.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його навчання з 01.09.2000 року по 21.09.2003 року в Професійно-технічному училищі №68 м. Марганець;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованого судом спірного періоду навчання ОСОБА_1 на підставі положень ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також з урахуванням кратності та зарахуванням кожного повного року роботи за 1 рік 3 місяці за період роботи з 09.02.2004 року по 28.02.2023 року відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та правової позиції, викладеної у рішенні суду.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 07.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак, рішенням №047250016189 від 14.03.2023 року позивачеві безпідставно відмовлено у призначенні такої пенсії, з посиланням на відсутність у нього достатнього пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону №1058-IV (25 років на непровідних професіях, 20 років на провідних професіях), при цьому, пенсійним органом протиправно в порушення приписів ч.1 ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» не зараховано до його пільгового стажу за Списком №1 період його навчання з 01.09.2000 року по 21.09.2003 року в Професійно-технічному училищі №68 м. Марганець, до якого входить і період проходження виробничої практики з 22.09.2003 року по 11.01.2004 року на посаді учня підземного машиніста електровозу в шахті №8 АТ «Марганецький ГЗК», водночас, пільговий характер такої роботи підтверджується довідкою АТ «Марганецький ГЗК» №67/31 від 01.03.2023 року, а після закінчення вищевказаного періоду навчання позивач був зарахований на роботу за набутою професією підземним машиністом електровозу 3 розряду з повним робочим днем під землею на відокремленій дільниці шахти №9/10, шахти №14/15 на шахті №9/10 з метою видобутку марганцевої руди на АТ «Марганецький ГЗК», що підтверджується відомостями його трудової книжки. Крім того, на переконання позивача, розрахунок його пільгового стажу відповідно до записів в трудовій книжці із застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, якими передбачено обрахування пільгового стажу з урахуванням кратності - кожен рік роботи за 1 рік 3 місяці роботи, складає: 22 роки 6 місяців, а з урахуванням спірного періоду навчання позивача з 01.09.2000 року по 21.09.2003 року, загальний пільговий стаж ОСОБА_1 складає 26 років 5 місяців, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV. Враховуючи вищезазначене, позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає відмову у призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах протиправною і незаконною, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7436/23 за позовом ОСОБА_1 , призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 03.05.2023 року, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Також вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
17.05.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось, бо позивачеві відмовлено у призначенні пенсії саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 14.03.2023 №047250016189, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у цій справі. Водночас, оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 14.03.2023 №047250016189 позивачеві обґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений ч.3 ст.114 Закону №1058-IV. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Копія позовної заяви з додатками до неї та копія ухвали суду від 17.04.2023 року скеровані за допомогою електронних засобів зв'язку до електронного кабінету відповідача-2 та доставлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 11.04.2023 року о 12:08 та 18.04.2023 року о 03:19, відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, наявними в матеріалах справи, однак, станом на 17.05.2023р. відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
При цьому, за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.03.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.03.2023р. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення №047250016189 від 14.03.2023 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, оскільки останній не набув необхідного пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV (25 років на підземних і відкритих гірничих роботах чи 20 років на роботах провідних професій), в той час, як страховий стаж позивача складає - 40 років 4 місяці 1 день; пільговий стаж роботи (ст.14-20) - 12 років 9 місяців 20 днів (період роботи з 01.03.2010 по 28.02.2023) за винятком відпусток без збереження заробітної плати та простоїв; пільговий стаж роботи (ст.14-25) - 5 років 8 місяців 28 днів (період роботи з 09.02.2004 по 28.02.2010) за винятком відпусток без збереження заробітної плати та простоїв та інше; пільговий стаж роботи за Списком 1 (з 22.09.2003 по 11.01.2004) - 3 місяці 21 день, а відтак, з урахуванням взаємозаліку зазначених періодів пільговий стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому на підземних роботах не менше 25 років, та з урахуванням кратності обчислення, склав - 18 років 10 місяців 9 днів. Таким чином, за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди, документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років.
При цьому з вищевказаного рішення, а також наданого розрахунку стажу позивача, в тому числі і пільгового, судом встановлено, що пенсійним органом не було зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.2000 року по 21.09.2003 року в Професійно-технічному училищі №68 м. Марганець. Вказаний період навчання враховано лише у загальний страховий стаж позивача.
Також з розрахунку стажу позивача, в тому числі і пільгового, слідує, що періоди роботи позивача за посадами (професіями, роботами), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зараховано у кратності « 1».
Незгода позивача з вищевказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі і в частині щодо не зарахування до його пільгового стажу за Списком №1 спірного періоду навчання, а також із незастосуванням пенсійним органом при обчисленні пільгового стажу позивача кратності - кожен рік роботи за 1 рік 3 місяці роботи відповідно до роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України встановлено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Абзацами 1-2 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч.5 ст.114 Закону №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Абзацом другим пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Так, п. «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
При цьому частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як слідує з трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, у спірні періоди позивач навчався та працював, зокрема, на наступних посадах:
з 01.09.2000 року по 15.01.2004 року - навчався в ПТУ №68 м. Марганець за спеціальністю машиніст електровоза, ел. слюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, ел. зварник ручного зварювання;
з 22.09.2003 року по 11.01.2004 року - проходив виробничу практику на шахті №8 ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді учня підземного машиніста електровозу;
з 09.02.2004 року по 08.06.2008 року - працював на відокремленій ділянці шахти №14/15 ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді підземного машиніста електровозу 3 розряду.
Період навчання позивача також підтверджується Дипломом НОМЕР_3 від 15.01.2004р. та додатком до диплома НОМЕР_4 , в яких зазначено, що ОСОБА_1 закінчив у 2004 році професійно-технічне училище №68 м. Марганець і здобув професію машиніста електровоза (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування, електрозварника ручного зварювання та якому присвоєно кваліфікацію машиніст електровоза, третього розряду.
При цьому, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.03.2023р. №67/31, виданої АТ «Марганецький ГЗК», ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею на шахті №8 з метою видобутку марганцевої руди на АТ «Марганецький ГЗК» за період з 22.09.2003р. по 11.01.2004р. (00 років 03 місяці 21 день), виконував доставлення гірничої маси, вантаж, людей в шахті; за професією, посадою учнем підземного машиніста електровозу, що передбачена Списком 1 розділом 1 підрозділом 1а код КП позиція 1.1а, підстава: Постанова КМУ №36 від 16.01.2003р. Додатково у довідці зазначено, що прогулів, періодів простою, страйків, виправних робіт, відпустки без збереження заробітної плати, роботи за скороченим (неповним) робочим днем, роботи по сумісництвом, підвищення на курсах, відпустки по догляду за дитиною, призову на військові збори, легкої праці, не знаходився в шкідливих умовах, учбової відпустки - не було. Робоче місце атестовано згідно з наказом №458 від 22.12.1999р., наказом №592 від 29.12.2004р. Підставою видачі довідки слугувала особиста картка від 03.10.2003р. відомості на заробітну плату, табеля робочого часу; журнали обліку спусків в шахту.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.03.2023р. №66/31, виданої АТ «Марганецький ГЗК», ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею на відокремленій дільниці шахти №9/10 шахти №14/15, на шахті №9/10 з метою видобутку марганцевої руди, що містить 10% і більше двоокису кремнію на АТ «Марганецький ГЗК» за період з 09.02.2004р. по 28.02.2010р. (05 років 11 місяці 03 дні), виконував доставлення гірничої маси, вантаж, людей в шахті; за професією, посадою підземного машиніста електровозу; за період з 01.03.2010р. по 28.02.2023р. (12 років 09 місяців 19 днів), виконував видобуток руди та проходка гірничих виробок у шахті; за професією, посадою підземний гірник очисного забою, що передбачена Постанова КМУ №202 від 31.01.1994р. Додатково у довідці зазначено, що прогули (з 28.01.2008р. по 31.01.2008р.), періоди простою (10.12.2008р. по 31.12.2008р., 01.01.2009р. по 11.01.2009р., з 16.12.2015р. по 31.12.2015р., з 01.01.2016р. по 31.01.2016р., 01.02.2016р. по 14.02.2016р.), страйків, виправних робіт - немає, відпустка без збереження заробітної плати (13.08.2004р., 17.08.2004р.), роботи за скороченим (неповним) робочим днем, роботи по сумісництвом, підвищення на курсах, відпустки по догляду за дитиною, призову на військові збори, легкої праці - немає, не знаходився в шкідливих умовах (з 01.03.2022р. по 07.03.2022р.), учбова відпустка (з 12.08.2005р. по 19.08.2005р.). Всього (00 років 03 місяці 25 днів). Підставою видачі довідки слугувала особиста картка від 13.02.2004р. відомості на заробітну плату, табеля робочого часу; журнали обліку спусків в шахту.
З аналізу вищевикладеного суд зазначає, що оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання у професійно-технічному училищі №68 м. Марганця (09.02.2004р.) за професією машиніста електровоза (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування, електрозварника ручного зварювання, із присвоєнням кваліфікації машиніст електровоза, третього розряду, і днем зарахування позивача на роботу за набутою професією (09.02.2004р. зарахований на посаду підземного машиніста електровоза 3 розряду з повним робочим днем під землею, яка, з урахуванням довідки від 01.03.2023р. №66/31, виданої АТ «Марганецький ГЗК», віднесена до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років відповідно до постанови КМУ №202 від 31.03.1994р.) не перевищує трьох місяців, тому відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» період навчання ОСОБА_1 у професійно-технічному училищі №68 м. Марганця з 01.09.2000р. по 21.09.2003р. підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №1 з урахуванням приписів ч.1 ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» та ч.5 ст.114 Закону №1058-IV.
Застосування правових норм при розгляді питання щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання у технікумі відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 17.05.2019 у справі №644/2182/17, від 04.03.2020 у справі №367/945/17.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем-2 протиправно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 період його навчання в у професійно-технічному училищі №68 м. Марганця з 01.09.2000р. по 21.09.2003р.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що приймаючи рішення №047250016189 від 14.03.2023 року, відповідач-2 не виконав свого обов'язку щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів та дійшов помилкового висновку про кількість пільгового стажу позивача.
При цьому, судом враховується, що за правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі «Формер Кінг Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).
Відповідний висновок щодо застосування норм права узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №199/1852/15-а, які суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з приписам частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250016189 від 14.03.2023 року, яким позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю у останнього необхідного пільгового стажу роботи на дату звернення, а також у зарахуванні до його пільгового стажу періоду навчання в у професійно-технічному училищі №68 м. Марганця з 01.09.2000р. по 21.09.2003р., є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою поновлення порушеного права позивача вищевказаним протиправним рішенням відповідача-2, суд доходить висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, період навчання ОСОБА_1 у професійно-технічному училищі №68 м. Марганця з 01.09.2000р. по 21.09.2003р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 07.03.2023р. та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, згідно з вимогами чинного законодавства.
Щодо зобов'язання саме відповідача-2 здійснити зарахування спірного періоду навчання позивача до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 07.03.2023р. і прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, згідно з вимогами чинного законодавства, суд зазначає таке.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З аналізу наведених норм слідує, що рішення про призначення пенсії або про відмову у її призначенні приймається пенсійним органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності, а в подальшому, у разі прийняття таким органом рішення про призначення пенсії, це рішення разом з електронною пенсійною справою засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останньою має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Зважаючи на те, що у даному випадку органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності за заявою позивача було саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, то саме на нього, як на належного відповідача, і слід покласти обов'язок щодо зарахування спірних періодів навчання позивача до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, та здійснення повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 07.03.2023року, водночас, відповідач-1, за наведених обставин, не є належним у цій справі, тому у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання пенсійного органу застосовувати при розрахунку пільгового стажу позивача роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 «Про порядок нарахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та здійснити зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 09.02.2004р. по 28.02.2023р. з урахуванням кратності та зарахуванням кожного повного року роботи за 1 рік 3 місяці, суд зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Між тим, зміст положень статті 14 та частини шостої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» засвідчує, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов'язкова підстава для їх застосування.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові 18 липня 2019 року справа №826/2426/16 листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Таким чином, роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз'ясненні були довільно і помилково розтлумачені норми всупереч правового регулювання, запровадженого статтями 14 та частиною шостою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічний правовий висновок щодо застування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 року викладено Верховним Судом в постанові від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а.
Враховуючи, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 не є нормативно-правовими актами і не можуть підміняти і доповнювати положення статті 114 Закону України №1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, суд приходить висновку що відповідач правомірно не прийняв до уваги зазначене роз'яснення при розрахунку пільгового стажу позивача. При цьому, суд враховує, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 стосувалося порядку врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в той час як позивач порушує питання щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за положеннями ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, позовні вимоги про застосування кратності при перерахунку пенсії задоволенню не підлягають, а посилання позивача на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог саме до відповідача-2 відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн., тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 536,80грн.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд.10, м. Фастів, Київська область, 08500) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250016189 від 14.03.2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд.10, м. Фастів, Київська область, 08500) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період його навчання у професійно-технічному училищі №68 м. Марганця з 01.09.2000р. по 21.09.2003р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд.10, м. Фастів, Київська область, 08500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 07.03.2023р. та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, згідно з вимогами чинного законодавства.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд.10, м. Фастів, Київська область, 08500) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 536,80грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова