РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
15 вересня 2023 р. Справа № 120/7362/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053)
Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 03.05.2023 року № 905060146722 щодо відмови здійснити позивачеві перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з моменту призначення пенсії за віком, а саме з 01.03.2023 року; зобов'язати відповідача 1 здійснити позивачеві перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з моменту призначення пенсії за віком, а саме з 01.03.2023 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 02.05.2023 року звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив перерахувати його пенсію із врахуванням нової середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021 та 2022 рік. Рішенням від 03.05.2023 року № 905060146722 відповідач відмовив у задоволені такої заяви вказавши, що позивач до 01.03.2023 року отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а вже з 01.03.2023 року його було переведено на пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому новий середній показник заробітної плати не застосовується. Відповідач при вказаному переведенні застосував показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 рік. Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.06.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, вказаною ухвалою витребувано у відповідача 1 належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
19.06.2023 року за вх.№33708/23 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач 1 зазначає, що показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення враховується при первинному призначенні пенсії. Відповідач 1 наголошує, що поняття «призначення пенсії» та «переведення з одного виду пенсії на інший» не є співставними, «переведення» не може застосовуватися у значенні первинного призначення пенсії. Заява позивача від 02.05.2023 року фактично є заявою про переведення з одного типу пенсійних виплати на інший в межах одного виду пенсії - за віком. Відтак, враховуючи викладене відповідачем 1 відмовлено в перерахунку пенсії позивача у зв'язку з відсутністю підстав.
Крім того, у відзиві відповідачем 1 зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
26.06.2023 року за вх.№35474/23 до суду від відповідача 1 надійшли копії документів з електронної пенсійної справи позивача.
Ухвалою суду від 10.08.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2) залучено до участі у справі як другий відповідач.
Суд зазначає, що ухвала суду від 10.08.2023 доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача 2 11.08.2023 року.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач 2 не скористався, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач знаходиться на пенсійному обліку у відповідача 2, де до 01.03.2023 року отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», а з 01.03.2023 року переведений на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем 2 застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
02.05.2023 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки.
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем 1 03.05.2023 року прийнято рішення №905060146722 про відмову у проведенні зазначеного перерахунку у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Вважаючи рішення відповідача 1 протиправним, позивач з метою його скасування звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зі змісту ст. 5 Закону України №1058 слідує, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону України №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон України № 3723), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з п. 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058 у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку відповідача 2 та до 01.03.2023 року отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
З 01.03.2023 року позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, позивача з 01.03.2023 року переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону.
Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд доходить висновку про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року призначення такої пенсії - 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 року у справі №560/4589/21, від 18.05.2023 року у справі №560/19830/21, від 27.06.2023 року у справі №500/4392/22, які суд враховує при вирішенні даного спору.
Таким чином, відповідачем 1 правомірно відмовлено позивачеві у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, відтак відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення від 03.05.2023 року № 905060146722.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про державну службу» та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139,242,243,245, 246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053,код ЄДРПОУ 42098368)
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 15.09.2023 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна