УХВАЛА
про повернення позовної заяви
м. Вінниця
15 вересня 2023 р. Справа № 120/12355/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Чечельницької селищної ради (вул. Героїв Майдану, 36, смт. Чечельник, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24800)
до: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції України (м. Київ) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, скасування постанов
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Чечельницької селищної ради (далі - позивач) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, скасування постанов.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 15.08.2023 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення, уточненої позовної заяви, а також документу про сплату судового збору в розмірі 5 368 грн.
05.09.2023 року за вх.№53141/23 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Як поважні причини пропуску строку позивач зазначає складність та значний обсяг опрацювання описової частини позовної заяви та необхідність сплати судового судового збору.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали позовної заяви, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, ст. 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, згідно з п. 1 ч. 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Таким чином, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з'ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (заподіяння збитків).
В межах даної справи позивачем заявлено вимогу про скасування постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції України (м. Київ) Сінгаєвської О.М. від 17.07.2023 року та від 18.07.2023 року, які винесені в межах виконавчого провадження №72280580.
Тобто, на звернення до суду із вказаною позовною вимогою розповсюджуються приписи ст. 287 КАС України, а відтак строк звернення із даним позовом становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
По тексту позовної заяви позивач вказує, що ним оскаржувані постанови отримані 24.07.2023 року. Відтак кінцевим строком звернення до суду з вимогою про їх скасування було 03.08.2023 року.
Водночас позивач звернувся до суду 07.08.2023 року (дата оформлення поштового відправлення), що свідчить про пропуск ним, визначеного ст. 287 КАС України, строку звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку причинам пропуску такого строку, що вказані позивачем в заяві від 05.09.2023 року, суд зазначає таке.
Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
З наведеного вбачається, що ключовим моментом є саме поважність причин, а, отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
У постанові від 17.09.2020 року по справі № 640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню судом підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 року по справі №806/2321/16.
Оцінюючи поважність причини пропуску строку звернення до суду, що зазначені позивачем у заяві, суд зауважує, що такі не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об'єктивності та непереборності.
Крім того, на переконання суду, пропущений строк у 4 дні (кінцевий строк звернення 03.08.2023 року, фактичне звернення до суду - 07.08.2023 року) є значним відносно, встановленого ст. 287 КАС України, 10-денного строку звернення до суду.
Відтак, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Отже, з огляду на вищевикладене, зазначені причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об'єктивну неможливість останнього своєчасно звернутися до суду з цим позовом.
Відповідно, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд визнає неповажними, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Положення ч. 2 ст. 123 КАС України кореспондують приписам п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи подання позовної заяви поза межами строку звернення до суду з причин визнаних судом неповажними, наявні підстави для повернення даної позовної заяви.
Також суд вказує, що позивачем не усунуто недоліки в частині сплати судового збору та уточнення позовних вимог.
Прписами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Дата постановлення даної ухвали обумовлена перебуванням судді Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід О.С. на підставі наказів № 095 в/к від 23.08.2023 року та № 103 в/к від 08.09.2023 року в період з 28.08.2023 року по 13.09.2023 року перебувала у відпустці.
Керуючись ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256, 287 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Чечельницької селищної ради Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, скасування постанов разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна