Номер провадження: 33/813/1613/23
Справа № 521/11896/23
Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Трофименко О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Морозова Вадима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Морозов Вадим Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2023 року та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мали бути з'ясовані і не надав належної оцінки обставинам, які впливають на вирішення справи по суті.
Постановою Одеського апеляційного суду від 31.08.2023 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2023 року та призначено розгляд апеляційної скарги на 08 вересня 2023 року на 11 годину 40 хвилин.
Судову повістку про виклик до апеляційного суду на 08 вересня 2023 року на 11 годину 40 хвилин ОСОБА_1 та його адвокат Морозов В.Ю. отримали 01.09.2023 року, що підтверджується матеріалами справи а.с.76-78.
07.09.2023 року з електронної скриньки адвоката Морозова В.Ю. надійшла заява від імені ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи з метою забезпечення ОСОБА_1 та його адвоката Морозова В.Ю. взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Однак, вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 та його адвокат Морозов В.Ю. були обізнаними про судове засідання на 08.09.2023 року ще 01.09.2023 року і ніяких перешкод взяти участь у судовому засіданні в режимі відео конференції 08 вересня 2023 року з боку суду у сторін не було. ОСОБА_2 , який є адвокатом та фахівцем у галузі права, не був позбавлений клопотати суд про проведення 08.09.2023 року судового засідання в режимі відеоконференції, а не за день до судового засідання просити відкласти розгляд справи з цих самих підстав.
Враховуючи необґрунтованість заяви, а також приймаючи до увагу, що апелянт вже виклав свою позицію в апеляційній скарзі і в матеріалах справи є достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги, підстав для відкладення розгляду справи не має.
Відповідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Дослідивши уважно матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з підстав, зазначених у цій постанові.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи на нього відповідне адміністративне стягнення, районний суд виходив з того, що вина останнього підтверджується належними, достатніми та достовірними доказами, що наявні в матеріалах справи, з чим апеляційний суд повністю погоджується.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 415662 від 18.04.2023 року, відповідно якого ОСОБА_1 18 квітня 2023 року о 08 годині 20 хвилин керував транспортним засобом Ford Sierra, державний номер НОМЕР_1 в місті Херсон по вул..Нафтовиків, 2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатора Drager ARLM-0326, тест №346, результат позитивний та склав 0,33% проміле. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.01);
- роздруківка (чек) тестування на алкоголь за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, прилад № ARLM-0326, принтер № ARMА-0088, тест 346, відповідно якої ОСОБА_1 18.04.2023 року пройшов тестування на алкоголь, результат тесту склав 0,33% проміле. Дана роздруківка (чек) підписана ОСОБА_1 (а.с. 02);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд водія проведений за допомогою газоаналізатора Drager ARLM-0326, у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, результат огляду на стан сп'яніння склав 0,33% проміле, у графі «з результатами згоден» міститься підпис ОСОБА_1 без будь-яких зауважень (а.с. 03);
- рапорт патрульного поліції про затримання ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (а.с.05);
- відеозапис з портативного відео реєстратора, з якого встановлено, що 18.04.2023 року о 08 годині 42 хвилини співробітники поліції зупинили автомобіль Ford Sierra, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перевозив в багажнику мопед. Під час спілкування з водієм, працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та тремтіння пальців рук, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Drager 7510, на що останній погодився. За результатами тесту в видихаємому повітрі ОСОБА_1 було виявлено 0,33% проміле алкоголю. Будь-якої незгоди з результатом тестування за допомогою алкотестеру Drager 7510, ОСОБА_1 не висловлював та повідомив, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої - пиво. Співробітники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що дане правопорушення підлягає оформленню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснили йому права, та вказали суд, який буде розглядати матеріали адміністративного правопорушення. Крім того, співробітники поліції ознайомили ОСОБА_1 з матеріалами адміністративного провадження: роздруківкою (чеком) з газоаналізатора Drager 7510, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 415662 від 18.04.2023 року, роз'яснено про місце та дату розгляду справи. ОСОБА_1 у графі протоколу про адміністративне правопорушення, яке відведена для пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності зазначив: «надам пояснення в суді». Інших пояснень, заперечень чи зауважень ОСОБА_1 не вказав. ОСОБА_1 видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами та видано копію протоколу (а.с. 07).
Розглядаючи матеріали адміністративного провадження, апеляційний суд виходить із наступного.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, що прямо передбачено п. 1.3 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (розділ 1 п.2, 3).
Відповідно розділу 1, п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно розділу 2 вказаної Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Таке саме відображення міститься і в ст.. 266 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння належним чином встановлений і доведений. Процедура проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не оскаржувалась, він погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510, та виявлений в його крові вміст алкоголю - 0,33% проміле не заперечував, визнавши, що напередодні ввечері вживав алкоголь.
Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції не було доставлено його до закладу охорони здоров'я з метою проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 погодився проходити огляд на місці зупинки та результати тесту не заперечував.
Відповідно до ч.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, - підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Доводи апеляційної скарги, що результати огляду є недійсними, оскільки газоаналізатор Alcotest Drager 7510 вимірює вміст алкоголю у повітрі, що видихається,а не вміст алкоголю в крові, є безпідставними, оскільки за своїм технічним призначенням Alcotest Drager 7510 вимірює кількість парів спирту в повітрі, що видихається і перераховує їх на кількість алкоголю в крові.
Що стосується доводів апелянта про те, що національним законодавством не передбачено максимального рівня вмісту алкоголю у крові та у повітрі, що видихається, у зв'язку з чим просить застосувати положення Віденської Конвенції про дорожній рух та закрити провадження по даній справі, оскільки рівень алкоголю у крові водія, який було встановлено, є нижчим за допустиму названою Конвенцією норму, то апеляційний суд зауважує наступне.
Так, у ст. 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
У даному випадку вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким, на думку авторів конвенції, настає алкогольне сп'яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25‰ у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові - 0,2 ‰.
Доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів факту керування транспортним засобом є безпідставними та спростовуються записами з відеореєстраторів. Крім того, при складанні на ОСОБА_1 протоколу, останній не заперечував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та ніяких зауважень до протоколу при його підписанні не вносив.
Доводи апеляційної скарги, що поліцейськими не було залучено свідків є безпідставними, оскільки відповідно до п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду - огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто, свідки залучаються лише у тому разі, коли у поліцейського не має можливості здійснити відео фіксацію з місця затримання. В даному випадку, інспектором поліції зафіксовано подію на відео реєстратор та долучено цей запис до протоколу, що не вимагає при таких обставинах залучення свідків.
Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції при складанні протоколу не було роз'яснено ОСОБА_1 його права спростовуються відеоматеріалами з місця затримання.
Доводи апеляційної скарги, що протокол не містить ознак алкогольного сп'яніння, а поведінка ОСОБА_1 на відеоматеріалах відповідає трезвому водію є неспроможними, оскільки факт перебування водія у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатами огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510, результат якого показав 0,33% проміле алкоголю в крові. Крім того, ОСОБА_1 будь-яких заперечень чи зауважень щодо порядку проведення огляду та його результатів не висловлював, та крім того визнав, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої - пиво. Разом з тим, про візуальні ознаки алкогольного сп'яніння, інспектор поліції вказав в акті огляду водія.
Доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія спростовуються довідкою Управління патрульної поліції в Херсонській області від 19.04.2023 року, відповідно якої ОСОБА_1 має посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 від 24.05.2002 (а.с.06).
Доводи апеляційної скарги, що під час проведення огляду ОСОБА_1 не було пред'явлено документів на драгер - сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки є неспроможними, оскільки такі документи відповідно п.5 розділу 2 Інструкції надаються інспектором поліції на вимогу водія, в той час як останній їх не вимагав.
Разом з тим, відповідно до загальнодоступної інформації, яка міститься в мережі інтернет, газоаналізатор «DragerAlkotest 7510» відповідає вимогам ОIML R 126:1998 «Evidential breath analyzers (OІML R 126, edіtіon 1998, ІDT)» (Доказові аналізатори видихуваного повітря), відповідає Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що затверджений Постановою КМУ № 94 від 13.01.2016, відповідно до якого був отриманий сертифікат перевірки типу TypeExamination, виданий Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»), згідно з яким технічний прилад газоаналізатор «DragerAlkotest 7510» відноситься до реєстру приладів контролю вмісту парів алкоголю, який чинний до 05.10.2027 року; відповідає Технічному регламенту медичних виробів, затвердженого постановою КМУ № 753 від 02.10.2013 року, відповідно до якого був отриманий сертифікат відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва, дійсний до 07.06.2023 року.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 року за №1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для газоаналізаторів - один рік.
Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, міжповірочний інтервал приладу «DragerAlkotest 7510» становить також один рік.
Як вбачається з роздруківки характеристик приладу Drager Alcotest - 7510, останнє його калібрування проводилось 26.05.2022 року, а огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою вказаного приладу проводився працівниками поліції 18 квітня 2023 року, тобто в межах річного (міжповірочного) строку, а тому результати вказаного огляду є дійсними (а.с.02).
Доводи апеляційної скарги, що протокол не містить даних про модель та номер технічного засобу, на який здійснювалась відеофіксація з місця затримання спростовується цим же протокол, в якому працівник поліції в пункті 1 вказав модель та номер бодікамер - DМ: 470572; 470984.
Доводи апеляційної скарги, що 15.06.2023 року ОСОБА_1 подавав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, проте районний суд повністю проігнорував дану заяву, чим позбавив його довести свою невинуватість є неспроможними, оскільки судову повістку з викликом до суду на 16.06.2023 року на 10:15 годину ОСОБА_1 отримав за місяць до судового засідання - 16.05.2023 року, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.09), тому в останнього було достатньо часу, щоб підготуватися до судового засідання.
Таким чином, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.
Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв'язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Морозова Вадима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2023 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе