Справа № 604/419/20
Провадження № 6/604/2/23
УХВАЛА
05 вересня 2023 року смт. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участі секретаря судового засідання Дериш М.Ю.
представника заявника ОСОБА_1
представника стягувача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську Тернопільської області заяву ОСОБА_3 про відстрочку виконання судового рішення,
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 21 вересня 2021 року, посилаючись на те, що вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково та в порядку поділу майна, що є об'єктом права сумісної власності подружжя, стягнуто з ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 241857 грн., що становить частки від сукупної вартості відчужених відповідачем ОСОБА_3 транспортних засобів без згоди та проти волі позивача ОСОБА_4 . Наразі заявник перебуває у скрутному матеріальному становищі, що утруднює виконання вищевказаного рішення, та сплату грошової компенсації одним платежем. На даний час не працює, у нього відсутні доходи. Крім того у нього змінився сімейний стан, а саме зареєстровано шлюб із ОСОБА_5 у якому народився син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його дружина та син перебувають на його утриманні. Крім того на його утриманні перебуває бабця ОСОБА_7 , яка є членом його сім'ї, зареєстрована та проживає разом із ним, хворіє на гіпертонічну хворобу та потребує сторонньої допомоги та догляду. У зв'язку з викладеним просить відстрочити виконання рішення суду терміном на 3 роки.
Від стягувача ОСОБА_4 поступили заперечення на заяву про відстрочку виконання судового рішення. Згідно яких із заявою ОСОБА_3 про відстрочку не погоджується, наведені у заяві обставини не відповідають дійсності позаяк ОСОБА_3 незаконно відчужив належні їм на праві спільної сумісної власності транспортні засоби за що отримав 4500 дол. США. Також вказаним рішенням суду встановлено, що вартість відчужених автомобілів, що зазначені у договорах є значно заниженою і не відповідають реальним ринковим цінам, тобто ОСОБА_3 володіє набагато більшими грошовими активами з продажу транспортних засобів. Також у власності ОСОБА_3 знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельна ділянка для будівництва та обслуговування будинку, який формально належить його матері ОСОБА_8 на підставі договору дарування з метою унеможливлення відповідати за своїми зобов'язаннями вказаним майном. Також ОСОБА_3 вказує, що на його утриманні знаходиться дружина, що перебуває у декретній відпустці, малолітній син ОСОБА_9 , та бабуся ОСОБА_7 . Проте боржник замовчує факт, що жінка, котра перебуває у декретній відпустці отримує соціальні виплат, які покликані забезпечити усім необхідним її та дитину. Також вказує, що син від нового шлюбу у заявника народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а рішення суду, яке зобов'язувало боржника погасити заборгованість було 21.09.2021 року, тобто протягом 5-ти місяців заявник навіть не намагався виконати зобов'язання, які були покладені на нього рішенням суду. Щодо бабусі, яка зі слів заявника перебуває на його утриманні то зазначає, що вона отримує пенсію, а враховуючи її стан здоров'я, вона повинна отримувати соціальну допомогу згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю». Крім того згідно поданої довідки про склад сім'ї вказано, що окрім боржника проживає також і його батько ОСОБА_10 , який також може здійснювати за нею догляд. Також згідно Рішення Гусятинського районного суду від 21 березня 2023 року вирішено стягувати із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей сина ОСОБА_11 , та дочки ОСОБА_12 в твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 12 листопада 2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. Проте ОСОБА_3 з самого початку ігнорував покладені на нього обов'язки, та невиплату аліментних зобов'язань. У зв'язку з викладених обставин у задоволенні заяви просить відмовити.
04.07.2023 року від представника заявника-адвоката Драус О.О. поступили додаткові пояснення на заперечення стягувача. Згідно наданих пояснень представник боржника стверджує, що у своєму запереченні адвокат Сампара Н.М. спростовує скрутне матеріальне становище ОСОБА_3 та посилається на те, що боржник володіє грошовими коштами з продажу автомобілів. Разом із тим, вказане не відповідає дійсності, оскільки транспортний засіб було відчужено, ще у 2019 році, і на час розгляду справи даних коштів уже не було. Також не заслуговують на увагу посилання представника стягувача про те, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, оскільки згідно правовстановлюючих документів власником вказаного нерухомого майна є ОСОБА_8 . Не заслуговують на увагу посилання представника боржника, що дружина ОСОБА_3 , яка перебуває у декретній відпустці - не перебуває на утриманні чоловіка, оскільки отримує соціальні виплати, оскільки такі виплати складають лише 860 грн., що не можуть забезпечити добробут та комфортне життя не лише матері але й дитині. Посилання стягувача на те, що ОСОБА_13 не намагався виконати зобов'язання покладені на нього судовим рішенням про стягнення із нього аліментів, оскільки дана справа призначена до розгляду у Тернопільському апеляційному суді, а отже рішення не набрало законної сили. Крім того боржник не заперечує сплачувати аліменти, і саме виникнення даного обов'язку стане першочерговим для виконання, так як саме інтересам дітей приділяється найбільша увага, а отже буде слугувати як ще одна підстава для відстрочки виконання судового рішення. Що стосується посилань на те, що батько заявника ОСОБА_14 може доглядати матір то зазначає, що у самого батька вкрай незадовільний стан здоров'я і він сам потребує догляду. Також просить врахувати, що в Україні введено воєнний стан і діє повномаштабна війна, що теж відноситься до надзвичайних подій та лиха, що ототожнюється з ним, так як такі речі як ведення бізнесу, отримання достатньої заробітної плати, отримання коштів від роботи за межами країни, тощо - стали нереальними, що служить неабиякою проблемою для врегулювання стабільного фінансового становища заявника. За вказаних обставин вважають, що заявником наведено у своїй заяві факти, що підтверджені належними доказами, а тому просять заяву задовольнити.
05 вересня 2023 року від представника заявника адвоката Драус О.О., а також від представника стягувача - адвоката Сампари Н.М. поступили заяви у якій просять проводити судове засідання у їх відсутності.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами доказами, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 247,179 ЦПК України, виходячи з наступного:
Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21 вересня 2021 року позовні вимоги позивача ОСОБА_4 задоволено частково. В порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, стягнуто з ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 241857.00 грн., що становить частку від сукупної середньої вартості відчужених відповідачем ОСОБА_3 без згоди та проти волі позивача ОСОБА_4 транспортних засобів Merсedes-Benz, 1997 року випуску, білого кольору р.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль автомобіль марки SKODA SUPER B, 2011 року випуску чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Двоярусне дитяче ліжечко «Скандинавія», передано у власність позивача ОСОБА_4 , стягнувши з неї в користь відповідача ОСОБА_3 половину його вартості, що становить 6850 грн.
Рішення суду набрало чинності 10 лютого 2022 року.
Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 20.02.2023 року боржник отримував доходи із січня 2022 року по квітень 2022 року, всього за вказаний період на загальну суму 10467,31 грн.
10 квітня 2021 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 10 квітня 2021 року виданого Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 428;
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02 березня 2022 року виданого виконкомом Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_9 , який являється сином заявника.
Згідно довідки №12 від 17.05.2022 року Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області вбачається, що відповідно до Наказу УДМС у Тернопільській області від 06.05.2022 року № 232/06 ОСОБА_5 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з 17 травня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно відомостей із трудової книжки ОСОБА_3 , останній звільнений з роботи 22 лютого 2021 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України на підставі Наказу № 1 від 22.02.2021 року.
Згідно довідки про склад сім'ї Новосілківського Старостинського округу Скалатської міської ради від 23.02.2023 року вбачається, що заявник ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_2 . До складу сімї входять батько ОСОБА_10 1964 р.н. бабуся ОСОБА_7 1941 р.н., син ОСОБА_11 , та дочка ОСОБА_12 .
Як убачається із виписки невролога від 22.07.2021 року ОСОБА_7 тривало хворіє гіпертонічною хворобою. Дисциркуляторна енцелофапатія ІІ ст. з наявністю двобічної екстрапірамідної недостатності, цефалічних, вестибулярних пароксизмів. Вираженого когнітивного зниження. Хвороба потребує сторонньої допомоги та догляду.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.05.2023 року власником житлового будинку по АДРЕСА_1 а також земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель є ОСОБА_8 .
Згідно відповіді Підволочиського відділу ДВС у Тернопільській області від 24.05.2023 року вбачається, що загальна сума боргу складає 241 857,00 грн, з них стягнено в користь ОСОБА_4 - 2299 грн., загальна сума боргу складає 239657 грн.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, станом на 26.06.2023 року, сума доходу ОСОБА_5 від управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації становить 860 грн.
Згідно та п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" заява сторони про відстрочку виконання рішення підлягає до задоволення у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що наведені ОСОБА_3 обставини, зокрема важке матеріальне становище сім'ї, зміна сімейного та матеріального становища, перебування дружини у декретній відпустці, відсутність постійної роботи та доходів, проживання з батьком та бабцею, яким потрібна допомога, а також першочерговий обов'язок боржника погасити виникнення боргу по аліментних зобов'язаннях, що відповідатиме інтересам дітей є обґрунтованими, доведені проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами та такими, що унеможливлюють виконання рішення суду про стягнення з останнього в користь ОСОБА_4 заборгованості згідно рішення Підволочиського районного суду в розмірі 241857 грн.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення Підволочиського районного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, згідно якого в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя стягнуто з ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 241857.00 грн., що становить частку від сукупної середньої вартості відчужених відповідачем ОСОБА_3 без згоди та проти волі позивача ОСОБА_4 транспортних засобів Merсedes-Benz, 1997 року випуску, білого кольору р.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки SKODA SUPER B, 2011 року випуску чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 ., підлягає до часткового задоволення, шляхом надання відстрочки виконання вказаного рішення терміном до 12 місяців або покращення майнового стану боржника.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21 вересня 2021 року, яким в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя стягнуто з ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 241857.00 грн., що становить частку від сукупної середньої вартості відчужених відповідачем ОСОБА_3 без згоди та проти волі позивача ОСОБА_4 транспортних засобів Merсedes-Benz, 1997 року випуску, білого кольору р.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль автомобіль марки SKODA SUPER B, 2011 року випуску чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . терміном до 12 місяців або покращення майнового стану боржника.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н. Сташків