Номер провадження 3/754/4948/23
Справа №754/7761/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 вересня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва О. Грегуль розглянувши матеріали, які надійшли з ВАП УПП в м. Києві відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 21.05.2023 біля 00:40 за адресою: м. Київ, вул. М.Цвєтаєвої, 8 А керував автомобілем Volkswagen р. н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 у категоричній формі не визнав своєї вини та пояснив, що 20.05.2023 він святкував свій день народження та вживав алкоголь після чого вийшов на двір і вигулював собаку та який його вкусив. Автомобіль Volkswagen р. н. НОМЕР_1 був припаркований біля будинку за місцем його проживання. Він відчинив автомобіль, сів у салон автомобіля та дістав серветку щоб витерти руки. Разом із ним був його товариш ОСОБА_2 і з яким він святкував свій день народження. У момент перебування в салоні автомобіля до нього під'їхали працівники поліції та безпідставно почали звинувачувати саме в керуванні автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, хоча він автомобілем не керував і сам факт керування не підтверджений доказами.
Доводи ОСОБА_1 підтвердив і попереджений за ст. ст. 384, 385 КК України та допитаний судом свідок ОСОБА_2 і який додатково в своїх показаннях зазначив, що працівники поліції доторкались на місці події до капоту автомобіля Volkswagen р. н. НОМЕР_1 і капот був холодний. Перебування ОСОБА_2 на місці події зафіксовано і на відеозйомці з місця події.
Попереджений за ст. ст. 384, 385 КК України і допитаний судом свідок ОСОБА_3 у своїх показаннях зазначила, що вона проживає з ОСОБА_1 разом і також святкувала день народження та вживала алкоголь. Вона була присутня на місці події вже після приїзду працівників поліції і розписку від 21.05.2023 про залишення автомобіля на місці події і зобов'язання не передавати автомобіль для ОСОБА_1 вона написала під тиском працівників поліції щоб останні не забрали автомобіль на штрафний майданчик.
Попереджений за ст. ст. 384, 385 КК України і допитаний судом свідок ОСОБА_4 у своїх показаннях зазначила, що вона з ОСОБА_1 разом святкувала день народження та вживала алкоголь. На час приїзду працівників поліції її на місці події не було. Однак, перед цим вона разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 пішли на вулицю проводжати гостей і вигуляти собаку, який і подряпав ОСОБА_1 .. Після цього вона з ОСОБА_3 забрали собаку та пішли заводити собаку. У наступниму зі слів даного свідка вона залишалась вдома і на вулицю не виходила.
З відеозйомки з місця події вбачається, що ще до початку події працівники поліції почали здійснювати відеозйомку з автомобіля на якому рухались, однак на відеозйомці чітко не зафіксовано саме рух автомобіля Volkswagen р. н. НОМЕР_1 , проте, чітко зафіксовано перебування ОСОБА_1 в салоні стоячого автомобіля Volkswagen р. н. НОМЕР_1 та витирання ним своїх рук серветкою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечував саме факт свого керування автомобілем.
Із звукозапису відеозйомки в салоні автомобіля на якому рухались працівники поліції і наближались до автомобіля Volkswagen р. н. НОМЕР_1 також чутно, що один із поліцейський говорить: «Тачка якась стоїть».
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП: «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»,
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17, працівник поліції має належним чином задокументувати та довести належними і допустимими доказами факт порушення водієм ПДР, яке пред'являлось водію перед прийняттям свого рішення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Тому з метою недопущення уникнення особи від можливої відповідальності за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 373998 від 21.05.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановою суду від 21.06.2023 матеріали справи було повернуто для додаткової перевірки, а саме для встановлення наявності конкретних доказів саме факту керування ОСОБА_1 автомобілем Volkswagen р. н. НОМЕР_1 на момент події.
12.09.2023 матеріали справи надійшли до суду з додаткової перевірки та за результатами якої складно лише протокол інспектора поліції і в якому лише сам інспектор поліції без посилання на конкретні докази вказує на керування водієм автомобілем.
У судовому засіданні ОСОБА_1 у категоричній формі не визнав своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення посилаючись на те, що він не керував автомобілем у стані сп'яніння і інспектор поліції без законних на те підстав склав протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від від 28.05.2020 у справі № 524/4668/17: «12. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 13. Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII). 14. Пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. 15. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. 16. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України). 17. Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. 20. Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. 21. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 22. Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 24. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. 25. Аналіз обставин справи, установлених судами першої й апеляційної інстанцій у їх взаємному зв'язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП. 26. Вказаний висновок судів, зокрема, був зумовлений дослідженням відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського, який, як зазначено судами, не містить відомостей про здійснення адміністративного правопорушення. 27. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не заперечується, що наданим до суду відеозаписом не зафіксовано факту правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, а саме того, що позивач, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав. Натомість, скаржником вказано, що на відео зафіксовано лише безпосередньо розмову з водієм. 28. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суди обґрунтовано не взяли до уваги рапорт інспектора роти № 1 батальйону УПП у м. Кременчуці лейтенанта поліції Волошина Д.С. на ім'я начальника УПП у м. Кременчуці Деркача В.В. , зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.».
Вищевикладене дає правові підстави для висновку про недоведеність належними і допустимими доказами факту саме керування і відповідно наявності в діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі № 754/7761/23 відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно протоколу адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Скаргу або протест прокурора на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ: О. Грегуль