Справа № 573/1566/23
Номер провадження 1-кп/573/179/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19 серпня 2023 року за №12023200570000451 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Білани Сумського району Сумської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, неодруженого, непрацюючого, не є особою з інвалідністю, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, з 2015 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Епізодичене вживання канабіоїдів», в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
18 серпня 2023 року о 12 годині ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 вживали спиртні напої в квартирі за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_2 . Коли ОСОБА_5 залишив приміщення кімнати, де вони перебували, у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілому та бажаючи настання таких наслідків, впевнившись, що його дії є таємними та за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, близько 12 години 18 серпня 2023 року взяв у кімнаті квартири зі столу коробку, в якій знаходився тример торгівельної марки «VGR», модель V-059 Proffesional, штрих-код 6973224080599, вартістю 317 грн, що належить ОСОБА_5 та, утримуючи його, залишив приміщення квартири за вищевказаною адресою, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду у зазначеному розмірі.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_4 усвідомлював їх суспільно небезпечний характер, передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій у вигляді завдання матеріальної шкоди власнику майна та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся, дав покази, які відповідають фактичним обставинам, викладеним у обвинувальному акті та описовій частині вироку, зокрема, підтвердив, що приблизно в обідній час 18 серпня 2023 року разом з ОСОБА_5 пив горілку в квартирі за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_2 . Коли ОСОБА_5 вийшов з кімнати, в якій вони знаходилися, взяв зі столу коробку з тримером та пішов з квартири. У подальшому продав тример за 20 грн. Отримані кошти витратив на придбання залізничного квитка. Через декілька днів у присутності працівників поліції повернув ОСОБА_5 тример та сплатив 600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 , а також інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Суд також роз'яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскарження в апеляційному порядку обставин, встановлених під час досудового розслідування, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи вищенаведене, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку, доведена повністю.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання суд відповідно до вимог ст. ст. 65 - 67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особливості та обставини вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину та після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, з 2015 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Епізодичне вживання канабіоїдів», не є особою з інвалідністю, непрацюючий, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується посередньо, а також думку потерпілого ОСОБА_5 , викладену в поданій до суду письмовій заяві, згідно з якою останній претензій матеріального й морального характеру до обвинуваченого не має (а. с. 20-27).
Визначені ст. 66 КК України пом'якшуючі покарання обставини, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.
Таким чином, враховуючи обставини справи, зазначені вище пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого діяння та наслідків, що настали, думки потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд дійшов висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції статті, у виді позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
На думку суду, призначення такого покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до ст. 124 КПК України стягненню з обвинуваченого в дохід держави підлягають процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 717 грн (а. с. 28).
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України та скасувати арешт майна, застосований який ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 24 серпня 2023 року (а. с. 29-32).
У ході досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 717 (сімсот сімнадцять) гривень процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Скасувати арешт майна з тримера торгівельної марки «VGR», модель V-059 Proffesional, штрих-код 6973224080599, застосований ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду від 24 серпня 2023 року.
Речовий доказ - тример торгівельної марки «VGR», модель V-059 Proffesional, штрих-код 6973224080599 повернути власнику ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя