465/1641/17
6/465/17/23
Ухвала
Іменем України
13.09.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
при секретарі судового засідання Савченко А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові цивільну справу за поданням В.о. начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Макухіної І.В. про видачу дублікату судового наказу у цивільній справі №465/1641/17 та поновлення строку його пред"явлення, -
встановив:
Заявник - В.о. начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Макухіна І.В. звернулася в суд із заявою про видачу дублікату судового наказу у цивільній справі №465/1641/17. Подання обгрунтовує тим, що у Франківському відділі державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на виконанні перебували судові накази № 465/1641/17, видані 03.07.2017 та 28.09.2017 Франківським районним судом м. Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» боргу у розмірі 17 614,88 грн. та судового збору у розмірі 800,00 грн. 09.03.2021р. в межах здійснення перевірки виконавчого провадження винесено постанови про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №63834907 та №63835808. Зазначає, що до відділу із заявою звернувся стягувач ЛМКП «Львівтеплоенерго», в якій просить Франківський ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) звернутись із поданням про видачу дублікату судового наказу № 465/1641/17, виданого Франківським районним судом м. Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» боргу у розмірі 17614,88 грн. та судового збору у розмірі 800,00 грн., як такого, що був втрачений. Відтак, просить видати дублікат судового наказу № 465/1641/17, виданого Франківським районним судом м. Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» боргу у розмірі 17614,88 грн. та судового збору у розмірі 800,00 грн. та поновити строк його пред'явлення.
Вказана цивільна справа перебувала в провадженні судді ОСОБА_3 .
На підставі розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова М. Турчак №354/Р від 22.02.2023р. "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", у зв'язку з увільненням судді ОСОБА_3 від виконання обов'язків з 09.03.2022 року в зв'язку з укладенням контракту про проходження служби у військовому резерві ЗСУ на виконання рішення зборів суддів №1 від 16.01.2023 року та подання помічника судді Максимович М.М. №7/23 від 21.02.2023р., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 465/1641/17.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023р., справу передано судді Кузю В.Я.
Згідно вимог ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, судом встановлено, що 23 березня 2017 року суддею Франківського районного суду м. Львова Козюренком Р.С. видано судовий наказ №465/1641/17 (2-н/465/282/17) за заявою Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованоті за послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 17 614,88 грн. та 800 грн. судового збору.
Даний судовий наказ не скасований.
Заявник обгрунтовує заяву про поновлення пропущеного строку пред"явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату судового наказу у зв"язку з його втратою стягувачем ЛМКП "Львівтеплоенерго", що підтверджується довідкою №19.5-13/26435, виданою 02.08.2021р. В.о. начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Макухіною І.В.
Суд не може взяти до уваги дану долучену довідку про втрату судового наказу №465/1641/17, оскільки така видана зацікавленою особою в односторонньому порядку.
Крім того, в цивільній справі №465/1641/17 міститься розписка представниці стягувача про те, що копію судового наказу вона отримала 28.08.2017р.
Матеріалами цивільної справи та поданою заявою не підтверджується, що стягувач цікавився ходом виконання рішення суду та пропустив строк для пред'явлення до виконання судового наказу, який в розумінні ст.431 ЦПК України є виконавчим документом, з об"єктивних причин, які не залежали від волі стягувача.
Видача дубліката виконавчого документу передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого документу вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Так, відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку України № 14 від 27.01.98, дана інструкція визначає порядок проведення перевірок на підприємствах поштового зв'язку Українського об'єднання поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах за фактами втрат поштових відправлень та нестачі частини їх вкладення.
Пунктом 1.3. Інструкції встановлено, що перевірки проводяться по всіх випадках втрат поштових відправлень та нестачі частини їх вкладення (щодо доказування втрати виконавчого документу).
До матеріалів заяви не долученого жодного документу, який би свідчив про те, що судови наказа втрачений при поштовій пересилці чи за інших об"єктивних обставин.
Відповідно до змісту ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов"язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст.123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом поважними причинами визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року (справа 2-836/11) дійшла висновку, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25.02.2021р. у справі № 2-118/2001 зазначив, що у питанні поновлення процесуального строку необхідно враховувати баланс інтересів стягувача і боржника, вирішити питання якому принципу надати перевагу: принципу правової визначеності чи принципу забезпечення права на судовий захист, оскільки обидва принципи є елементами принципу верховенства права.
Відтак, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання В.о. начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Макухіної І.В. про видачу дублікату судового наказу у цивільній справі №465/1641/17 та поновлення строку його пред"явлення слід відмовити.
Разом з тим, якщо у заявника є підстави не погоджуватись з прийнятим рішенням, останній вправі звернутись із апеляційною скаргою в порядку, визначеному ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 76, 81, 433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд -
постановив:
Подання В.о. начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Макухіної І.В. про видачу дублікату судового наказу у цивільній справі №465/1641/17 та поновлення строку його пред"явлення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя В. Кузь