Справа №463/7529/23
Провадження №1-кс/463/6203/23
УХВАЛА
01 вересня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова
слідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
в м. Львові,
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про відмову в визнанні потерпілим,
ВСТАНОВИВ:
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 22 червня 2023 року про відмову в визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62022140110000223 від 13 жовтня 2022 року.
Скаргу мотивує тим, що постанова слідчого є незаконною та необґрунтованою, оскільки така прийнята без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, висновки слідчого не відповідають вимогам ч.2 ст.55 КПК України та фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.
В судове засідання скаржник не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся у встановленому законом порядку. В скарзі просить слухати таку без його участі. З врахуванням вказаного клопотання та скорочених процесуальних строків для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності скаржника на підставі наявних доказів.
Суб'єкт оскарження за викликом не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив, про розгляд скарги був належним чином повідомлений, заперечення не подав. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження.
У відповідності до вимог ч.4 ст.107 КПК України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Як вбачається із скарги, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані про кримінальне провадження за №62022140110000223 від 13 жовтня 2022 року за ч.1 ст.364 КК України.
Поставною слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 22 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_3 в визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62022140110000223 від 13 жовтня 2022 року з мотивів не встановленням заподіяння будь-якої шкоди.
Відповідно до положень ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як вбачається із постанови, слідчий дійшов відповідного висновку так як на час розгляду клопотання підстави для визнання потерпілим ОСОБА_3 відсутні, оскільки проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62022140110000223 від 13 жовтня 2022 року, завдання будь-якої шкоди не встановлено.
Разом з тим, із оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим не проведено аналіз обставин, які на думку заявника вказують на вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.364 КК України, не надано належної оцінки обставинам кримінального провадження, постанова винесена з порушенням хронології проведення слідчих дій.
Отже, оскільки ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо нього, і саме з приводу цих обставин внесена дані в ЄРДР та здійснюється розслідування, а обставини передбачені ч.5 ст.55 КПК України відсутні, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу задоволити та скасувати постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Доводи слідчого у вказаній постанові про те, що підстав для визнання скаржника потерпілим не має, на цій стадії є порушення положень ст.2 КПК України, оскільки завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що аналогічна постанова слідчого в межах вказаного кримінального провадження вже була предметом перевірки слідчим суддею та була скасована, проте слідчий висновки слідчого судді не врахував, недоліки слідства не усунув.
А тому, приходжу до переконання, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, передчасною та підлягає скасуванню.
Керуючись вимогами статтей 7, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
скаргу задоволити.
Скасувати постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 22 червня 2023 року про відмову в визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62022140110000223 від 13 жовтня 2022 року та зобов'язати уповноваженого на розслідування кримінального провадженні слідчого повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про визнання потерпілим.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1