Справа № 461/7563/23
Провадження № 1-кп/461/688/23
УХВАЛА
судового засідання
15.09.2023 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України,
встановив:
у провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141360002134 від 25.07.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 27.07.2023 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, з підстав, які стали причиною обрання такого запобіжного заходу, зазначивши, що ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали і продовжують мати місце станом на момент розгляду даного клопотання. Зокрема, прокурор вказав на високий ризик переховування від суду.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні, кожен окремо, при вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 27.07.2023 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом ( ч. 2 ст. 29 Конституції України).
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При вирішенні питання продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує, що дослідження обставин справи на даний час триває, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати. Так, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке йому загрожує, у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, в тому числі категорії злочину, існує висока вірогідність переховування обвинуваченого від суду, що підтверджує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги обставини встановлені в ході розгляду клопотання прокурора, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
Суд, виходячи з даних про особу обвинуваченого, зокрема того, що він немає постійного місця проживання, приходить до висновку, що ризики переховування від суду в ході розгляду справи не зменшилися.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_4 та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та уникнути ризикам у провадженні, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
При цьому даних про те, що обвинувачений не може утримуватись у слідчому ізоляторі в ході розгляду клопотання не встановлено.
Наведене вище свідчить про неможливість застосування іншого більш м?якого запобіжного заходу до обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.
На підставі ч. 3 ст. 183, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченого, обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень, тобто у розмірі визначеному при застосуванні запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України,
постановив:
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України, залишити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_4 у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень.
Обвинувачений, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває (Львівської області), без дозволу суду;
3) повідомляти суд про місце проживання та його зміну;
4) здати на зберігання до відповідних органів міграційної служби документи які дають право на виїзд з України
5) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 13 листопада 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1