ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
УХВАЛА
(за результатами розгляду скарги при виконанні судового рішення)
12.09.2023 Справа № 917/1097/21
за скаргою Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Хорішка Олександра Олександровича у справі №917/1097/21
за позовною заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз", 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідент. код 30019801
до відповідача Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз", 36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, 2А, ідент. код 03351912
про стягнення 153 068 207,01 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники : згідно протоколу
До Господарського суду Полтавської області надійшла скарга (вх. №13) Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Хорішка Олександра Олександровича.
У поданій скарзі Полтавське обласне комунальне виробничо-комерційне підприємство “Полтавапаливо” просить:
1. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо винесення постанови № 71367969 від 22.03.2023 про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 р. № 917/1097/21 про стягнення із Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, буд. 2А, ідентифікаційний номер 03351912) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) 153068207,01 грн., у тому числі: 121325621,80 грн. заборгованості з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за договором транспортування природного газу №1807000403 від 19.09.2018р., 13921297,87грн. пені, 5507317,71грн. - 3% річних та 12313969,63грн. інфляційної індексації, а також 794500,00грн. судового збору.
2. Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича № 71367969 від 22.03.2023 про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 р. № 917/1097/21 про стягнення із Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, буд. 2А, ідентифікаційний номер 03351912) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) 153068207,01 грн., у тому числі: 121325621,80 грн. заборгованості з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за договором транспортування природного газу №1807000403 від 19.09.2018р., 13921297,87грн. пені, 5507317,71грн. - 3% річних та 12313969,63грн. інфляційної індексації, а також 794500,00грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 суд постановив скаргу Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Хорішка Олександра Олександровича у справі №917/1097/21 прийняти до розгляду, розгляд скарги призначити на 11.05.2023.
13.04.23 від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшли заперечення на скаргу.
27.04.23 від Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз" надійшли пояснення по скарзі.
11.05.23 від Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Хорішка Олександра Олександровича надійшли пояснення по скарзі та матеріали виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 р. № 917/1097/21.
Судове засідання, призначене на 11.05.2023 року не відбулося в зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою господарського суду від 17.05.2023 року (суддя Іванко Л.І.) розгляд скарги призначено на 30.05.2023.
Судове засідання, призначене на 30.05.2023 року не відбулося.
Розпорядженням керівника апарату суду 14.06.2023 року № 109 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 917/1097/21 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року справу № 917/1097/21 розподілено судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.06.2023 суд постановив скаргу Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Хорішка Олександра Олександровича у справі №917/1097/2 прийняти до розгляду, розгляд скарги призначити на 29.06.2023.
Розгляд скарги неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою від 13.07.2023 суд постановив розгляд скарги відкласти на 12.09.23.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу, просив її задовольнити, а представник виконавця та представник стягувача проти скарги заперечили, просили суд у її задоволенні відмовити.
В судовому засіданні 12.09.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи та скарги, суд встановив:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.02.2022р. по справі №917/1097/21 в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 153 068 207,01 грн. з Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз" відмолено повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2022р. у справі №917/1097/21 скасовано. Прийнято нове рішення у справі №917/1097/21, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ до Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз», м. Полтава про стягнення 153068207,01грн., у тому числі: 121325621,80грн. заборгованості з неоплачених у липні-грудні 2019р. обсягів негативних добових небалансів природного газу за договором транспортування природного газу №1807000403 від 19.09.2018р., 13921297,87грн. пені, 5507317,71грн. - 3% річних та 12313969,63грн. інфляційної індексації - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, буд. 2А; ідентифікаційний номер 03351912) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) 153068207,01грн., у тому числі: 121325621,80грн. заборгованості з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за договором транспортування природного газу №1807000403 від 19.09.2018р., 13921297,87грн. пені, 5507317,71грн. - 3% річних та 12313969,63грн. інфляційної індексації, а також 794500,00грн. судового збору. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, буд. 2А; ідентифікаційний номер 03351912) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) 953400,00грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
На виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № 917/1097/21 Господарським судом Полтавської області 23.12.2022 видано накази.
Ухвалою господарського суду від 06.02.2023 визнано наказ Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 по справі №917/1097/21, виданий на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, буд. 2А; ідентифікаційний номер 03351912) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) 953400,00грн. судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню. Визнано наказ Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 по справі №917/1097/21, виданий на виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 щодо стягнення з Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, буд. 2А; ідентифікаційний номер 03351912) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) 153068207,01грн., у тому числі: 121325621,80грн. заборгованості з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за договором транспортування природного газу №1807000403 від 19.09.2018р., 13921297,87грн. пені, 5507317,71грн. - 3% річних та 12313969,63грн. інфляційної індексації, а також 794500,00грн. судового збору таким, що частково не підлягає виконанню в частині примусового стягнення 794500,00 грн судового збору.
21.03.2023 року приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Хорішку Олександру Олександровичу (далі - приватний виконавець) Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз», Стягувач) було подано заяву про примусове виконання Наказу Господарського суду Полтавської області у справі №917/1097/21 від 23.12.2022 року.
В заяві про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2023 року Стягувачем - АТ «Укртрансгаз» було зазначено, що АТ «Полтавагаз» зазначав свої відкриті рахунки у заяві №06.2/23494 від 09.12.2021 року про поворот виконання рішення суду у справі №917/253/21 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Полтавагаз», останній має наступні банківські рахунки: «... накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах):
НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;
НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ;
НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ;
НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ;
НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ;
НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ;
НОМЕР_13 ; НОМЕР_14
та належать божнику: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» «Полтавагаз», адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. ВjлодимираКозака, 2а, код ЄДРПОУ: 03351912 ...»
За результатами локальної перевірки банківських рахунків на офіційному сайті Національного банку України, АТ «Полтавагаз» має відкриті наступні рахунки:
в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (адреса банку: 01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9): НОМЕР_4 ; НОМЕР_12 .
На підтвердження зазначеногодо заяви про відкриття виконавчого провадження Стягувачем було долучено копію заяви №06.2/23494 від 09.12.2021 з зазначеними банківськими рахунками АТ «Полтавагаз» в місті Києві в АТ «Райффайзен Банк». До заяви про відкриття виконавчого провадження додатково для підтвердження місця знаходження майна у виконавчому окрузі приватного виконавця, також було долучено деталі локальної перевірки банківських рахунків АТ «Полтавагаз» на офіційному сайті Національного банку України.
22.03.2023 Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович виніс постанову № 71367969 від про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 р. № 917/1097/21 про стягнення із Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, буд. 2А, ідентифікаційний номер 03351912) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) 153068207,01 грн., у тому числі: 121325621,80 грн. заборгованості з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за договором транспортування природного газу №1807000403 від 19.09.2018р., 13921297,87грн. пені, 5507317,71грн. - 3% річних та 12313969,63грн. інфляційної індексації, а також 794500,00грн. судового збору, яка надійшла до Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз" 28.03.23.
АТ «Полтавагаз» вважає вищевказану постанову неправомірною з огляду на наступне:
- стягувач, звертаючись до приватного виконавця Хорішка 0.0. із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 у справі № 917/1097/21 не додав до заяви жодних документів в підтвердження наявності майна боржника у межах виконавчого округу цього приватного виконавця, тобто не довів обставини місцезнаходження майна боржника у місті Києві.
- згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи АТ «Полтавагаз» є м. Полтава, Полтавська область, вул. Козака, 2А.
- відповідно до довідки № 07/002162 від 29.03.2023 р. на території м. Київ та Київської області відсутнє майно, яке належить АТ «Полтавагаз».
- так як у приватного виконавця Хорішка 0.0. відсутні докази місцезнаходження майна АТ «Полтавагаз» у межах виконавчого округу приватного виконавця, у останнього відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та прийняття виконавчого документу до виконання за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.
- приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішком Олександром Олександровичем порушено вимоги статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»., оскільки у статутному капіталі АТ «Полтавагаз» (код ЄДРПОУ 03351912) частка держави становить 25,0004 %, що перевищує 25 відсотків, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець Хорішко Олександр Олександрович не мав права здійснювати примусове виконання наказу № 917/1097/21 виданого 23.12.2022 Господарським судом Полтавської області.
Стягувач проти скарги заперечив з наступних підстав:
- в заяві про примусове виконання рішення від 20.03.2023 було зазначено, що згідно інформації вказаної АТ «Полтавагаз» у поданій до суду заяві № 06.2/23494 від 09.12.2021 про поворот виконання рішення суду в справі № 917/253/21 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Полтавагаз», останній повідомив, що має наступні банківські рахунки:
НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ,
НОМЕР_3 ,
НОМЕР_15 , НОМЕР_6
НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ,
НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ,
НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ,
НОМЕР_13 , НОМЕР_14 .
АТ «Укртрансгаз» вказав, що за результатами локальної перевірки деяких з вищевказаних банківських рахунків АТ «Полтавагаз» в форматі IBAN номеру на офіційному сайті Національного банку України, рахунки НОМЕР_4 та НОМЕР_12 відкриті в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк», що знаходиться за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9.
На підтвердження зазначеного та відповідно до вимог п. 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень до заяви про примусове виконання рішення АТ «Укртрансгаз» було долучено копію заяви № 06.2/23494 від 09.12.2021 та фото -скріншотів з сайту НБУ щодо місця відкриття рахунку.
Виходячи з вищевказаного, безготівкові грошові кошти АТ «Полтавагаз» знаходяться на території виконавчого округу міста Києва, а отже приватний виконавець зобов'язаний був прийняти до виконання виконавчий документ.
Таким чином, оскільки до приватного виконавця надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання.
- щодо позиції Скаржника про те, що ПВ Хорішко порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», адже відповідно до витягу із державного Інтернет-порталу www.smida.gov.ua (єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів) у статутному капіталі АТ «Полтавагаз» (код ЄДРПОУ 03351912) частка держави становить 25,0004 %, що перевищує 25 відсотків, а отже приватний виконавець, в даному випадку, не може здійснювати примусове виконання рішень, стягувач зазначив, що не держава володіє АТ «Полтавагаз», а НАК «Нафтогаз України», як юридична особа, яка здійснює всі права та несе всі обов'язки акціонера.
Оскільки АТ «Полтавагаз» не є товариством у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, посилання останнього на те, що приватний виконавець не мав права вчиняти виконавчі дії - є помилковим.
Приватний виконавець Хорішко Олександр Олександрович проти скарги заперечив та повідомив суд, що ним було направлено вимогу щодо отримання інформації у системі АСПВ залишку коштів на відкритих рахунках за допомогою електронного документообігу з АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «УКРСИББАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «Райффайзен Банк» та ПАТ «Банк Восток». При цьому, в систему Автоматизованого виконавчого провадження надійшла відповідь щодо залишку коштів станом на 22 березня 2023 року:
- рахунок ІІА133808050000000026002413648 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (адреса банку: 01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9) складав коштів 16 158,10 грн.;
- рахунок НОМЕР_16 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (адреса банку: 01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9) складав коштів 499 333,25 грн.
За таких обставин, Приватний виконавець Хорішко Олександр Олександрович робить висновок, що доводи та міркування, викладені в скарзі, не відповідають дійсності.
При розгляді скарги, суд виходив з наступного:
Статтею 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За змістом ч.ч.1, 3 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яка кореспондується з нормами статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя (частина перша статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України (пункт 4 частини другої статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що прийняття державним чи приватним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції, а приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», до яких законодавець відносить: (1) місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, (2) місцезнаходження боржника - юридичної особи, (3) місцезнаходження майна боржника .
Отже зі змісту наведених норм закону, зокрема частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», вбачається, що виконавець (державний / приватний) має право прийняти до виконання подані йому виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання у разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване:
- для державного виконавця у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби;
- для приватного виконавця - у межах виконавчого округу, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов'язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.
Вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення визначені у частинах другій - четвертій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а також у пункті 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року (далі по тексту - Інструкція).
Зокрема пункті 3 розділу ІІІ Інструкції (у редакції, чинній станом на дату подання заяви про примусове виконання рішення) визначені вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення, що подається до приватного виконавця за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.
Так, у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документу, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.
Зазначена норма Інструкції (у разі, якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не може тлумачитися як така, що передбачає обов'язок стягувача додавати до заяви про примусове виконання рішення докази фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) ця норма суперечила б статті 60 та пункту 1 частини першої статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за змістом яких відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів є банківською таємницею, забезпечення збереження якої є обов'язком банку, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. Аналіз наведених норм Закону України «Про банки і банківську діяльність» свідчить про те, що стягувач, який не входить до кола осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, та не є особою, якій відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, обмежений у можливостях надати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю відомості про стан рахунків боржника у банках. Таке тлумачення цієї норми Інструкції також суперечить частині перші статті 19 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
З огляду на викладене стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.
Наприклад, у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо).
Крім того відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника.
Згідно з частиною другою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
З аналізу цих норм Закону України «Про виконавче провадження», а також зокрема в цілому статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону, вбачається, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документу до виконання та після відкриття виконавчого провадження. Перевірка майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника, здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні.
Чинне спеціальне законодавство, що визначає порядок пред'явлення виконавчих документів до виконання, порядок примусового виконання рішень, не містить прямої норми, яка б передбачала повноваження виконавця вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження дії, направлені на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна.
З огляду на викладене до прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти дії, направлені на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа у виконавця відсутній будь-який механізм, передбачений чинним законодавством, спрямований на перевірку відомостей щодо стану банківських рахунків боржника.
Вищенаведені правові висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/64/15.
Так, у зазначеній постанові Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також зазначила, що відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.
За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» або про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
За відсутності доданих стягувачем до заяви доказів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, у виконавця, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов'язані з розшуком майна боржника, відсутні підстави приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.
Отже у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника лише за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зокрема відомостей про відкриті на ім'я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби або у межах виконавчого округу приватного виконавця. Сама лише констатація стягувачем у заяві про примусове виконання рішення про наявність у боржника певних рахунків у банківських та / або фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або у межах виконавчого округу приватного виконавця, за відсутності доданих до заяви доказів у підтвердження цих обставин, не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.
Суди при розгляді скарг на рішення, дії/бездіяльність виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з підстави порушення виконавцем територіальної юрисдикції (не за місцезнаходженням майна боржника) мають досліджувати обставини дотримання стягувачем вимог абзацу 11 (або 12, або 28 у залежності від того, яка редакція Інструкції підлягає застосуванню) пункту 3 розділу ІІІ Інструкції щодо надання доказів місцезнаходження майна боржника у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Суди мають встановити, чи були додані стягувачем до заяви про примусове виконання рішення відповідні передбачені цією нормою докази існування у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, майна боржника, зокрема рахунків боржника у банківських, фінансових установах, докази, з яких стягувачу стало відомо про таке майно (про існуючі рахунки боржника), та чи підтверджують ці докази обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Більше того, у вказаній постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/64/15, суд відступив від правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №911/949/20 про те, що стягувач має додати до заяви про примусове виконання рішення докази наявності грошових коштів на рахунках боржника в банках або інших фінансових установах, а приватний виконавець на стадії вирішенні питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника у разі, якщо таким майном стягувач визначив грошові кошти на рахунках боржника, має встановити обставини наявності грошових коштів на банківському(их) рахунку(ах) боржника. Вказані висновки зроблені з неправильним тлумаченням зазначених норм права, без урахування інших норм Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Суд вказав, що зазначений висновок суперечить як положенням статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом яких виконавець вчиняє виконавчі дії (здійснює перевірку майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна) при здійсненні виконавчого провадження лише після прийняття виконавчого документу до виконання та після відкриття виконавчого провадження, так і положенням статей 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо банківської таємниці.
Крім того застосування виконавцем положень абзацу 11 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції, частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частин першої - третьої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» згідно з цими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №911/949/20, на практиці призводило б до порушення виконавцем строку винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, встановленого частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки звернення виконавця із запитом до відповідних органів, установ з метою проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника не означає того, що такі органи, установи нададуть відповідь на цей запит своєчасно, у межах встановленого частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» строку. При цьому порушення виконавцем такого строку спричинить подання стягувачами до судів відповідних скарг та/або позовів на рішення, дії або бездіяльність виконавців.
У даному випадку судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру приватних виконавців України, приватний виконавець Хорішко О.О. здійснює діяльність в межах виконавчого округу міста Києва.
АТ «Укртансгаз» подало приватному виконавцю Хорішко О.О. заяву про примусове виконання рішення. На підтвердження місцезнаходження майна боржника в межах виконавчого округу м. Києва, АТ «Укртансгаз» додано копію заяви №06.2/23494 від 09.12.2021 про поворот виконання рішення суду у справі №917/253/21 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Полтавагаз», в якій боржник - АТ «Полтавагаз» зазначив відкриті рахунки, які йому належать. Також стягувачем до заяви додано скріншоти за результатами локальної перевірки банківських рахунків АТ «Полтавагаз» на офіційному сайті Національного банку України. Зокрема, з наданих доказів вбачається, що АТ «Полтавагаз» має рахунки ( НОМЕР_4 ; НОМЕР_12 ) відкриті в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (адреса банку: 01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9).
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про платіжні послуги» грошові кошти (кошти) існують в Україні у готівковій (формі грошових знаків) та безготівковій (формі записів на рахунках) формах.
З огляду на правову природу безготівкових коштів, їх місцезнаходженням слід вважати місцезнаходження банку, на рахунках якого вони знаходяться.
Місцезнаходженням АТ «Райффайзен Банк» є місто Київ, яке є виконавчим округом приватного виконавця Хорішка О.О.
Тобто, у даному випадку стягувачем разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було надано належні докази місцезнаходження майна боржника на території виконавчого округу міста Київ. Водночас, як встановлено судом, необхідність надання доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна суперечать нормам чинного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що сама по собі наявність рахунку боржника в банківській установі, місцезнаходженням якої є м. Київ, є достатньою підставою для відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 р. № 917/1097/21.
Доводи АТ «Полтавагаз» про те, що стягувач не додав до заяви жодних документів в підтвердження наявності майна боржника у межах виконавчого округу цього приватного виконавця, тобто не довів обставини місцезнаходження майна боржника у місті Києві, спростовуються встановленими обставинами у справі.
Надана АТ «Полтавагаз» довідка №07/002162 від 29.03.2023, відповідно до якої на території м. Київ та Київської області відсутнє майно, яке належить АТ «Полтавагаз», не спростовує наявності відкритих рахунків боржника в банківській установі, місцезнаходження якої віднесено до виконавчого округу міста Києва, та не є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76, 77 ГПК України.
Щодо позиції АТ «Полтавагаз» про те, що ПВ Хорішко порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», адже відповідно до витягу із державного Інтернет-порталу www.smida.gov.ua (єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів) у статутному капіталі АТ «Полтавагаз» (код ЄДРПОУ 03351912) частка держави становить 25,0004 %, що перевищує 25 відсотків, а отже приватний виконавець, в даному випадку, не може здійснювати примусове виконання рішень, суд зазначає наступне.
Так, в своїй скарзі АТ «Полтавагаз» зазначає, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» установлено, що статутний фонд компанії формується шляхом передачі до нього пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 3 до цієї постанови, зокрема, АТ «Полтавагаз».
Судом враховано, що долучена Скаржником до матеріалів справи інформаційна довідка Національного депозитарію України свідчить про те, що одним із власників цінних паперів АТ "Полтавагаз" є НАК "Нафтогаз України" та її відсоток у статутному капіталі Скаржника становить 25,0004.
Таким чином, АТ «Полтавагаз» безпідставно ототожнює поняття «держава» та юридичну особу - НАК «Нафтогаз України».
Так, на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 року №151 «Про реформування нафтогазового комплексу України» Кабінет Міністрів України постановив утворити Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» (далі - Компанія) у формі відкритого акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Господарського Кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
Статтею 172 Господарського кодексу України передбачено, що відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України «Про управління об'єктами державної власності», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Згідно ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» корпоративні права держави - це корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративними правами є сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності па акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Пункт 19 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначає статутний капітал - як капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Згідно ч. 1 ст. 155 Закону України «Про акціонерні товариства» статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.
Тобто, вказане вище свідчить про те, що господарське товариство вважається таким, що має у статутному капіталі корпоративні права держави, лише якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції (частки, паї) у статутному капіталі такого господарського товариства.
Таким чином, не держава володіє АТ «Полтавагаз», а НАК «Нафтогаз України», як юридична особа, яка здійснює всі права та несе всі обов'язки акціонера.
Оскільки АТ «Полтавагаз» не є товариством у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, посилання останнього на те, що приватний виконавець не мав права вчиняти виконавчі дії є необгрунтованими.
З огляду на викладене, оскаржувані дії приватного виконавця були вчинені у відповідності до діючого законодавства. Тому відсутні підстави для визнання їх неправомірними, також відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови від 22.03.2023 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З врахуванням викладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, з огляду на наведені скаржником підстави, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Полтавагаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Хорішка Олександра Олександровича у справі №917/1097/21.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ :
1.У задоволенні скарги відмовити повністю.
2.Копію ухвали направити сторонам та приватному виконавцю Хорішку О.О.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.09.2023 р.
Суддя Киричук О.А.