ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2023 Справа № 904/6740/20 (904/2842/23)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М. за участю секретаря судового засідання Бакаєва А.О.
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА", м.Дніпро
відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ", м.Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Сільськогосподарське приватне підприємство "БІЛЕ ОЗЕРО", м.Дніпро
про визнання недійсним договору поруки
Представники:
від позивача: Ювко В.О. - представник Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Волова О.В. - представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ"
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА", м.Дніпро та відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ", м.Дніпро, в якому просило:
- визнати недійсним договір поруки №01-06/2018-3 від 01.06.2018, укладений між ТОВ "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ";
- покласти на відповідачів у справі обов'язок по відшкодуванню АТ КБ "ПРИВАТБАНК" суми сплаченого судового збору у розмірі 2 684, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №904/6740/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, кімн. 7, код ЄДРПОУ 35079048, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.06.2023 о 10:00 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Сільськогосподарське приватне підприємство "БІЛЕ ОЗЕРО" (49040, м.Дніпро, пр. Праці, буд.2Т оф. 25, код ЄДРПОУ 32546815).
14.06.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло заперечення (клопотання) №б/н від 13.06.2023 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження, в якому останній просив поставити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, посилаючись на складність справи, обсяг та з'ясування всіх обставин по даній справі.
19.06.2023 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- задоволено клопотання №б/н від 13.06.2023 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;
- ухвалено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/6740/20(904/2842/23) за правилами загального позовного провадження.;
- призначено підготовче засідання на 29.06.2023 о 10:00 год.;
- запропоновано відповідачам-1,2 подати до суду відзиви на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України;
- запропоновано третій особі - надати письмові пояснення по суті спору, копію пояснень направити на адресу позивача та відповідачів, докази до справи;
- запропоновано позивачу подати відповідь на відзив на позовну заяву.
29.06.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшли:
- відзив №б/н від 28.06.2023 з додатками від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ", в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі;
- пояснення №02-23/122 від 28.06.2023 Сільськогосподарське приватне підприємство "БІЛЕ ОЗЕРО", в якому третя особа просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі;
- відзив №02-31/117 від 26.06.2023 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив відмовити АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у задоволенні позову;
- клопотання №02-31/119 від 28.06.2023 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА", в якому відповідач-1 просив відкласти судове засідання на іншу дату, у зв'язку з відрядженням ліквідатора до м.Києва.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 задоволено усне клопотання позивача про відкладення судового засідання на іншу дату, відкладено підготовче засідання на 19.07.2023 на 10:00 год. та запропоновано позивачу подати відповіді на відзиви на позовну заяву, які надійшли від відповідачів та третьої особи.
17.07.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь АТ КБ "Приватбанк" на відзив Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ".
19.07.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшло клопотання №02-31/120 від 18.07.2023 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА", в якому відповідач-1 просив відкласти судове засідання на іншу дату у зв'язку з перебуванням ліквідатора Чичви О.С. у відрядженні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 відхилено клопотання відповідачів про відкладення судового засідання на іншу дату, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2023 о 11:00 год.
28.08.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ" на відповідь АТ КБ "Приватбанк" щодо визнання недійсним договору поруки, в якому відповідач-2 просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 задоволено усне клопотання представника відповідача-2 про відкладення судового засідання на іншу дату, відкладено розгляд справи по суті на 11.09.2023 на 15:00 год.
11.09.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшло клопотання №02-31/147 від 08.09.2023 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з перебуванням ліквідатора на черговому засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.09.2023 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» (далі - ТОВ «Доброульянівка», відповідач-1, боржник, банкрут) відкрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2021 за заявою кредитора - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (далі - ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ», відповідач-2), визнано вимоги ініціюючого кредитора на суму 66 020 грн. (витрати у справі про банкрутство) - 1 черга задоволення, 25 950 000 грн. - 4 черга задоволення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 визнано загальну суму грошових вимог ПРАТ СК «Інгосстрах» на суму 273 866 646,81 грн. - 4 черга задоволення, 70 560 грн. - 1 черга задоволення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2021 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» ( далі - АТ КБ «ПриватБанк», позивач) до боржника на суму 4 540 грн. - 1 черга задоволення, 5 670 849, 24 грн. - позачергово (вимоги, забезпечені заставою), 128 247 375,97 грн. - 4 черга задоволення.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатора.
Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Частиною першою статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства ( далі - Кодекс) передбачено, що господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними првочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів. Згідно з частиною другою статті 42 Кодексу правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора з передбачених Кодексом підстав.
07.06.2023 кредитор - АТ КБ «ПриватБанк» подав до справи про банкрутство позов про визнання недійсним договору поруки від 01.06.2018 №01-06/2018-3, укладений між ТОВ «Доброульянівка» та ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ».
Позов обґрунтовано наступним.
01.06.2018 між ТОВ «Доброульянівка» та ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» укладено договір поруки № 01-06/2018-3 (далі - оспорюваний договір поруки), за умовами якого поручитель (ТОВ «Доброульянівка» ) поручається перед кредитором (ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» ) за виконання обов'язку боржника (СПП «БІЛЕ ОЗЕРО») щодо оплати (компенсації ) витрат кредитора, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування (регресної вимоги) кредитору згідно договору страхування кредитів № 16/07/28-02 К від 28.07.2016 у розмірі 33 950 000 грн., що виникли у зв'язку з виконанням кредитором обов'язків боржника перед Публічним акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» за кредитним договором № АВН0LK106735 від 29.12.2015; строк погашення регресної вимоги - 3 липня 2018 (далі - основний договір, угода про добровільне погашення заборгованості).
У відповідності до п.2.1 оспорюваного договору поруки, під основним зобов'язанням в цьому договорі сторони розуміють угоду про добровільне погашення заборгованості від 03.01.2018, що укладений між кредитором (ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» ) та боржником - СПП «БІЛЕ ОЗЕРО». Угоду про добровільне погашення заборгованості від 03.01.2018 між сторонами укладено у зв'язку з виплатою кредитором страхового відшкодування за кредитним договором від 29.12.2015 на користь ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» у відповідності до договору страхування кредитів від 28.07.2016 №16/07/28-02К, у зв'язку з настанням страхового випадку.
Строк дії основного договору - до 03.07.2018 включно.
Поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником забезпеченого порукою обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, не пізніше строку, встановленого у п.п.1.1 цього договору (п.3.1 оспорюваного договору поруки).
Пунктом 3.5 договору поруки передбачено, що у разі прострочення поручителем виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора за цим договором, поручитель зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, При простроченні поручителем виконання грошового зобов'язання перед кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, застосовується у розмірі 360 процентів річних.
На підставі вищеозначеного правочину ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» заявлено грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, які були визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів.
З урахуванням застосованих на підставі оспорюваного договору поруки правових наслідків грошового зобов'язання, на даний час, за ствердженням позивача, кредиторські вимоги ПРАТ СК «ІНГОССТРА» до боржника складають більше 50 відсотків загальної кількості вимог кредиторів у справі про банкрутство, за рахунок чого зазначений кредитор має можливість одноособово приймати ключові рішення від імені всіх кредиторів боржника та здійснювати контроль за ходом ліквідаційної процедури.
Позивач зазначає, що спірний договір вчинено боржником в період 3-х років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, який є «підозрілим», у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди як інтересам самого боржника, так і інтересам його кредиторів. Саме в цей період оцінюються правочини боржника з точки зору їх відповідності, добросовісності та впливу на платоспроможність.
Позивач окремо вказує на фраудаторність даного правочину, вчиненого на шкоду всім кредиторам, а його метою є створення «штучних» кредиторських вимог, для введення у процедуру банкрутства кредитора, пов'язаного з боржником та подальшого контролю за ходом процедури банкрутства.
Зокрема, він посилається на те, що за своїм змістом договір поруки встановлює для ТОВ «Доброульянівка» наслідки у вигляді отримання неспіврозмірного з його майновим станом додаткового фінансового навантаження (товариство взяло на себе значні зобов'язання за третю особу при наявності невиконаних зобов'язань перед іншими кредиторами; не спрямований на досягнення розумної ділової мети та економічного інтересу боржником (неотримання доходу від майнових дій іншої сторони); укладений в якості забезпечення виконання зобов'язання з необгрунтовано коротким строком виконання (фактично один календарний місяць з моменту укладення правочину); встановлює вочевидь «каральні» наслідки за несвоєчасне виконання простроченого зобов'язання (неспівмірно збільшений в порівнянні з основним зобов'язанням, розмір процентів).
Позивач окремо зазначив, що показники балансу ТОВ «Доброульянівка» станом на 31.12.2018 свідчать про перевищення зобов'язань боржника над наявними активами та «надкритичну» неплатоспроможність останнього виконувати свої зобов'язання перед кредиторами, а отже підтверджують фінансову неспроможність виконання боржником умов оспорюваного договору поруки.
На момент укладення оспорюваного договору поруки (01.06.2018) ТОВ «Доброульянівка» мало значний розмір заборгованості перед кредитором - АТ КБ «ПриватБанк» за зобов'язаннями, строк виконання яких настав. Так, за кредитним договором від 28.10.2016 № DNHSLON0623 у боржника існувала заборгованість за кредитом та процентами на загальну суму 124 739 517,77 грн. Наявність заборгованості боржника перед АТ КБ «ПриватБанк» підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/1640/18 від 18.07.2018 згідно з яким з боржника на користь банку стягнуто вищеозначену суму.
Позивач також наголошував на тому, згідно заяви про кредиторські вимоги ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» до боржника вказаним кредитором на підставі п.3.5 оспорюваного договору поруки, окрім суми заборгованості за основним зобов'язанням, додатково нараховано боржнику 247 916 648,82 грн. - заборгованість за неналежне виконання умов договору, а саме застосовано розмір процентів із розрахунку 360 процентів річних та інфляційних втрат.
Все це, за ствердженням позивача, підтверджує невідповідність умов оспорюваного договору поруки правилам і звичаям ділового обороту та моральним засадам суспільства, а також принципам справедливості, розумності та добросовісності, а сам правочин не був направлений на реальне настання правових наслідків обумовлених ним.
Окремо позивач зазначив, що оспорюваний договір поруки укладений із заінтересованою особою стосовно боржника, а на момент укладення оспорюваного договору поруки ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» виступала заінтересованою особою стосовно ТОВ «Доброульянівка» та мало опосередкований вплив на результати його господарської діяльності. З огляду на заінтересованість осіб правочину, позивач вказував на спеціальні ознаки недійсності, передбачені ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Позивач також наголошував на тому, що правочин є значним (з огляду на його розмір та вартість активів боржника), однак керівником ТОВ «Доброульянівка» не отримано попереднього погодження на укладення такого правочину вищим колегіальним органом управління юридичної особи, що є перевищенням наданих керівникові повноважень та є додатковою підставою недійсності такого правочину.
Зазначені вище доводи на переконання позивача свідчать про штучність та фраудаторність укладеного між ТОВ «Доброульянівка» та ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» оспорюваного договору поруки, що є підставою для визнання його недійсним.
Відповідач-1 ТОВ «Доброульянівка» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чичви О.С. у відзиві на позов проти задоволенню позову заперечував, зазначаючи, що позивачем не доведено його право на звернення до суду з цим позовом. Зокрема, на думку відповідача-1, позивачем оспорюється договір, у якому позивач не є стороною, а на дату укладання спірного договору права банку не були порушені. Ліквідатор ТОВ «Доброульянівка» стверджує, що на момент укладення спірного договору поруки у відповідача-1 була відсутня заборгованість перед позивачем за укладеним із ним кредитним договором, тому неможливо прийняти доводи позивача про фраудаторність правочину як такого, що укладений на шкоду кредиторам та застосувати підстави, визначені ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства через прийняття боржником на себе зобов'язань без відповідних майнових дій іншої сторони.
Ліквідатор також зазначив, що укладення оскаржуваного договору поруки жодним чином не вплинуло на майновий стан ТОВ «Доброульянівка», а після його укладення боржник (відповідач-1) продовжував свою господарську діяльність і укладення договору не призвело до неможливості виконання боржником грошових зобов'язань перед іншими кредиторами.
Ліквідатор стверджував, що між ТОВ «Доброульянівка» та СПП «Біле Озеро» (боржник за основним зобов'язанням) існували сталі ділові відносини, що дозволило ТОВ «Доброульянівка» розраховувати на попередню добропорядність контрагента в господарських відносинах, а отже спірний договір має очевидну правову та фактичну мету, яка не є неправомірною та недобросовісною.
Ліквідатор також відхиляє доводи позивача стосовно заінтересованості сторін спірного правочину з огляду на те, що позивач посилається на ознаки заінтересованості в період з 24.05.2007 по 19.07.2016, а правочин укладений 01.06.2018, тобто, майже через 2 роки.
Відповідач-1 вважає, що оскільки вимоги банку забезпечені заставою майна боржника, це свідчить, що спірний правочин не порушує його права, адже позивач міг задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Доводи позивача про встановлення в договорі збільшеного розміру відповідальності за порушення грошового зобов'язання позивач-1 відхиляє посилаючись на положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України про свободу договору та презумпцію правомірності правочину.
Відповідач-2 - ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» у відзиві на позов, який надійшов до суду 29.06.2023, також заперечував проти позову, посилаючись на таке.
Спірний правочин укладено сторонами 01.06.2018, у цей час діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Стаття 20 цього Закону встановлювала так званий «підозрілий» період для угод боржника при визнанні їх недійсними тривалістю в 1 рік. Враховуючи те, що провадження у даній справі про банкрутство відкрито 11.02.2021, а угода укладена 01.06.2018, вона не підпадає під цей період підозрілих угод боржника.
Відповідач-2 вважає, що позивач не є стороною договору поруки, тому має довести порушення свої прав та інтересів через укладення договору поруки. Позивач, за ствердженням відповідача-2, не надав доказів неможливості виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі №904/1640/18 про стягнення з боржника на користь банку основної заборгованості за кредитом у сумі 116 959 379,57 грн., процентів за користування кредитними коштами у розмірі 7 780 138,20 грн. та витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 618 462 грн.
Відповідач-2 зазначив у відзиві, що позивач не навів доказів настання прострочення зобов'язань у боржника перед іншими кредиторами, окрім АТ КБ «ПриватБанк», а в момент укладення договору поруки розмір активів боржника (202 471 тис. грн.) значно перевищував розмір зобов'язань за договором поруки.
Відповідач-2 також не вбачає заінтересованості осіб, які уклали спірний договір.
Третя особа - СПП «БІЛЕ ОЗЕРО» 29.07.2023 надало пояснення щодо позову, у яких просило відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» з підстав, аналогічних тим, які зазначені відповідачами-1 та 2.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши їх у судових засіданнях по справі, господарський суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, враховуючи таке.
Провадження у справі про банкрутство ТОВ «ДОБРОУЛЬЯНІВКА» відкрито ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 11.02.2021 за заявою ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ», на даний час провадження у справі про банкрутство перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чичва О.С.
Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Згідно з частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 1 КУзПБ визначено матеріально-правовий статус кредитора у справі про банкрутство, який є і учасником, і стороною у справі про банкрутство, що обумовлений та визначається наявністю вимог щодо грошових зобов'язань до боржника. Кредитор у зв'язку з наявністю цих вимог є заінтересованою особою стосовно боржника у розумінні положень статей 3,13,15,16, 202, 203,215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з правом на судовий захист шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником, хоча кредитор і не є стороною цього правочину.
Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - якомога справедливе задоволення вимог кредиторів.
Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених ЦК України, КУзПБ та інших законів у межах справи про банкрутство, і таке звернення є належним способом захисту, що гарантує можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок чого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудатороного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам. Такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство.
Оскільки позивач є кредитором у справі про банкрутство ТОВ «ДОБРОУЛЬЯНІВКА», а його легітимною ціллю у справі про банкрутство є максимально можливе задоволення грошових вимог за рахунок майна боржника, він вправі оскаржити правочини боржника, які вважає фраудаторними, посилаючись на загальні (передбачені цивільним законодавством) чи спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які визначені ст. 42 КУзПБ. Означеною нормою закріплено право кредитора оскаржити правочини боржника у межах справи про банкрутство, тому ствердження відповідачів про відсутність такого права не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Спірний правочин є підставою для визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство, де АТ КБ «ПриватБанк» також є кредитором, тому вимоги інших кредиторів, таких як ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ», Їх розмір та вплив на голосування на зборах та комітеті кредиторів суттєво впливають на права та інтереси позивача у даній справі як конкурсного кредитора у справі про банкрутство.
При вирішенні даного спору суд керувався як загальними нормами цивільного законодавства, які визначають підстави для визнання правочинів недійсними, так і спеціальними підставами, передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема ст.42 Кодексу, ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).
Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Оскільки від розміру ліквідаційної маси боржника залежить розмір задоволених вимог кредиторів у справі про банкрутство, законодавець надав право кредиторам оспорювати правочини боржника, які мають ознаки фраудаторності, тобто вчинені на шкоду кредиторам.
Відповідачі, заперечуючи проти позову зазначали, що на дату укладення спірного договору - 01.06.2018 боржник не мав простроченої заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», тому кредитор не вправі оспорювати даний правочин.
Ці доводи кредитора спростовуються матеріалами справи про банкрутство, зокрема, матеріалами грошових вимог АТ КБ «ПриватБанк» до боржника у справі №904/6740/20, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні 11.09.2023 при вирішенні даного спору.
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі №904/1640/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Доброульянівка» про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості у розмірі 124 739 517,77 грн. встановлено (а.с. 39, 40 тому грошових вимог), що станом на 13.03.2018 загальна заборгованість відповідача по процентам за кредитним договором становила 7 780 138,20 грн. 12.02.2018 позивач звертався до відповідача із листом-пропозицією укласти додаткову угоду про розірвання кредитного договору № DNHSLON06923 від 28.10.2016 та повернути банку суму кредиту у повному обсязі, а також сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами. Вказаний лист, як зазначено в судовому рішенні, отриманий відповідачем 20.02.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У зв'язку із простроченням сплати відповідачем процентів за користування кредитними коштами, позивач просив розірвати кредитний договір та стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 116 959 379,57 грн. та проценти за користування кредитними коштами у розмірі 7 780 138,20 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено повністю, рішення набрало законної сили 09.08.2018.
Оскільки спірний договір укладено 01.06.2018 - у період, коли діяли норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», спеціальні підстави для визнання недійсними договорів (правочинів) боржника визначались ст. 20 цього Закону.
У відповідності до частини першої статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення провадження справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановлено строку;
- боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів перевищувала вартість майна;
- боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Згідно зі ст. 20 Закону про банкрутство підозрілий період для визнання правочинів боржника недійсними становить 1 рік до відкриття провадження у справі про банкрутство. З огляду на те, що провадження у справі про банкрутство по даній справі відкрито 11.02.2021, річний строк відліковувався від дати відкриття провадження - це 11.02.2020. Тобто, спеціальні підстави для визнання правочину недійсним, які визначені у статті 20 Закону про банкрутство, при вирішенні даного спору застосовані бути не можуть.
Разом з тим, оспорюваний договір поруки та його умови не відповідають загальним вимогам чинності правочину, виходячи з наступного.
Спірний правочин передбачає прийняття боржником на себе значних фінансових зобов'язань без відповідних майнових дій іншої сторони та за наявності невиконаних зобов'язань перед кредиторами.
Як вбачається з умов оспорюваного договору поруки, його предметом є поручительство ТОВ «Доброульянівка» перед ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» за виконання обов'язку СПП «БІЛЕ ОЗЕРО» щодо оплати (компенсації ) витрат ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ», пов'язаних із сплатою страхового відшкодування у розмірі 33 950 000 грн. Строк виконання основного зобов'язання встановлювався до 03.07.2018.
Згідно з пунктом 1.2 оспорюваного договору поруки у випадку порушення боржником обов'язку за основним договором (Угодою про добровільне погашення заборгованості). боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Таким чином, за умовами оспорюваного договору поруки, ТОВ «Доброульянівка» виступає в якості солідарного боржника СПП «БІЛЕ ОЗЕРО» за виконання обов'язку щодо оплати (компенсації) витрат кредитора у розмірі 33 950 000 грн., зі строком виконання вказаного зобов'язання протягом 1 календарного місяця з моменту укладення оспорюваного договору поруки.
Згідно з фінансовою звітністю ТОВ «Доброульянівка» станом на 31.12.2018 в період укладення договору поруки розмір активів боржника на початок звітного періоду становив 202 471 тис. грн., а розмір пасивів - 212 083 тис. грн., тобто боржник сам перебував у стані неоплатності, однак поручився за іншу особу щодо виконання грошових зобов'язань на значну суму - 33 950 000 грн.
Окремо слід зазначити, що строк виконання зобов'язання по солідарному погашенню значної для боржника заборгованості, що встановлювався договором поруки, обмежувався коротким терміном, а саме місячним строком з моменту укладення оспорюваного договору поруки. Доказів того, що у цей період діяльності боржник мав отримати якісь доходи, за рахунок яких можливо було погасити заборгованість, ТОВ «Доброульянівка» не надано.
Вказаний правочин укладений боржником безоплатно, без отримання очевидної господарської вигоди від його укладення.
Окрім забезпеченого порукою зобов'язання, договором поруки також передбачені додаткові правові наслідки відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Так, згідно заяви ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, вказаним кредитором на підставі п.3.5 договору поруки, окрім суми заборгованості за основним зобов'язанням, додатково нараховано ТОВ «Доброульянівка» заборгованість за неналежне виконання умов договору, а саме застосовано розмір процентів із розрахунку 360 процентів річних та інфляційних втрат. Такі умови договору поруки призвели до заявлення додаткових грошових вимог кредитором на суму 247 916 648,82 грн.
Наслідки такої правової відповідальності по своїй суті є несправедливими, оскільки є неспівмірними із заборгованістю, порушують права інших кредиторів та боржника.
Таким чином, оспорюваний договір поруки не відповідає правилам і звичаям ділового обороту та моральним засадам суспільства, а також принципам справедливості, розумності та добросовісності.
Пунктом 6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальними засадами цивільного законодавства визначаються справедливість, добросовісність та розумність, які в подальшому закріплені у ч.3 ст.509 ЦК України. Відповідно до положень вказаної статті ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Необхідність дотримання сторонами вимог розумності та справедливості також закріплено у ст.627 ЦК України, яка обмежує свободу договору необхідністю дотримання та врахування сторонами вимог актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості та встановлює межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Відповідно до частини п'ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Укладаючи спірний договір поруки, боржник не мав очевидної економічної мети, яка б слугувала боржникові та його кредиторам, протилежне не доведено в ході вирішення даного спору.
Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, що його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).
Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).
Господарський суд також вбачає порушення при укладенні даного договору положень ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», які передбачають, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Згідно даних балансу ТОВ «Доброульянівка» станом на 31.12.2018 вартість чистих активів товариства має від'ємне значення та становить (- 9 612 тис. грн.) на початок звітного періоду та (-164 351 тис. грн.) на кінець звітного періоду. Зважаючи на те, що сума за оспорюваним договором поруки перевищує 50 відсотків вартості чистих активів боржника, питання щодо укладення такого правочину потребувало згоди уповноваженого органу товариства. Статут боржника, в редакції на момент укладення оспорюваного договору поруки, не містить інформації щодо особливого порядку укладення товариством значних правочинів.
Згідно з приписами ст.44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якщо інше не передбачено статутом товариства, таке рішення приймається виключно загальними зборами товариства.
Доказів, які б підтверджували прийняття учасниками товариства протокольного рішення про надання згоди на укладення договору поруки від 01.06.2018, та уповноваження на такі дії керівника боржника, відповідачами не надано.
У відповідності до положень ч.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Тому вчинення оспорюваного договору поруки від імені ТОВ «Доброульянівка», що є значним, його керівником без отримання попереднього погодження на укладення такого правочину вищим колегіальним органом управління юридичної особи, є перевищенням наданих йому повноважень та додатковою підставою недійсності такого правочину.
Посилання позивача як на підставу недійсності договору поруки тих обставин, що договір укладений із заінтересованою особою стосовно боржника, відхиляються судом з огляду на те, що спірний договір укладено поза межами «підозрілого» річного періоду, Крім того, чинна на момент укладення правочину редакція ст. 20 Закону про банкрутство не передбачала такої спеціальної підстави для визнання договору недійсним, як укладення його із заінтересованою особою. Зазначені підстави передбачені ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, однак їх неможливо застосувати при вирішенні даного спору, з огляду на дату укладення спірного договору.
Зважаючи на наявність усіх вищеозначених обставин укладення спірного договору поруки від 01.06.2018 та загальних положень чинного цивільного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що зміст оспорюваного договору не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності, вимогам законодавства про господарські товариства, він не був направлений на реальне настання наслідків, обумовлених ним, фактично укладений на шкоду боржника та його кредиторів, тому підлягає визнанню недійсним.
Доводи відповідачів та третьої особи щодо безпідставності заявлених позовних вимог відхиляються судом.
Так, посилання про недоведеність права позивача на звернення до суду з позовами про визнання недійсними правочинів боржника суперечить ст.215 Цивільного кодексу України, якою надано право заінтересованій особі (якою є позивач як конкурсний і забезпечений кредитор у справі про банкрутство) заперечувати дійсність правочину на підставах, встановлених законом, що може бути визнаний недійсним судом у встановленому порядку.
Відповідно до ст.ст.16,203,215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним, необхідним є: пред'явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення чи порушується (невизнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Включення до реєстру вимог кредиторів вимог на підставі договору, який не відповідає вимогам закону, порушує права кредиторів боржника на задоволення їх вимог, тому позивач мав право на звернення до суду з таким позовом у межах справи про банкрутство.
Заперечення відповідачів про відсутність простроченої заборгованості ТОВ «Доброульянівка» перед банком на дату укладення договору поруки спростовуються матеріалами грошових вимог кредитора АТ КБ «ПриватБанк», які були досліджені при вирішенні даного спору, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі №904/1640/18 згідно з яким з боржника на користь кредитора стягнуто 124 739 517,77 грн.
Ствердження відповідачів про те, що укладення договору поруки 01.06.2018 не вплинуло на майновий стан боржника, який продовжував свою підприємницьку діяльність, також відхиляються судом, оскільки внаслідок укладення цього договору після відкриття провадження у справі на підставі спірного договору до боржника були заявлені вимоги ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» на загальну суму 247 916 648,82 грн.
Відповідачі не подали до суду доказів, які б підтверджували легітимну економічну мету у боржника при укладенні даного договору поруки, яка б сприяла отриманню економічного ефекту для боржника в результаті її виконання.
Наявність у боржника заставного майна для часткового задоволення вимог кредитора - позивача у даній справі і незвернення стягнення на це майно для задоволення вимог банку не є перешкодою для звернення до суду із позовом про визнання недійсними правочинів боржника.
З огляду на вищеозначене, позов підлягає задоволенню, а витрати у справі у вигляді сплати судового збору згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідачів.
Керуючись статтями 20, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір поруки від 01.06.2018 №01-06/2018-3, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" (49040, м.Дніпро, просп. Праці, буд. 2 Т, кімн. 7, код ЄДРПОУ 35079048) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ" (49100, м.Дніпро, узвіз Кодацький, буд.2, код ЄДРПОУ 33248430).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" (49040, м.Дніпро, просп. Праці, буд. 2 Т, кімн. 7, код ЄДРПОУ 35079048) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ" (49100, м.Дніпро, узвіз Кодацький, буд.2, код ЄДРПОУ 33248430) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.
Повне рішення складено - 14.09.2023.
Суддя Н.М. Камша