ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2406/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача),
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.
за участю учасників справи
від позивача: Савіна О.І., виписка з ЄДР б/н від 11.07.2023року, представник;
від відповідача: Мотуз О.В., ордер АЕ № 1171817 від 01.09.2023року, адвокат;
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року (повне рішення складено 02.12.2022року, суддя Дупляк С.А.) у справі №904/2406/21
за первісним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад"
про стягнення грошових коштів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення майна та визначення порядку виконання рішення
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад", в якому просило суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" штраф у розмірі 600 грн за невиконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 року №153 об'єкту державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вул.Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області;
- розірвати договір купівлі-продажу №153 від 15.01.2019 року об'єкту державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою; вул.Шевченко, б.9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області;
- повернути об'єкт державної власності єдиний майновий комплекс державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вул.Шевченко, б.9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1331 від 18.10.2018 року;
- визначити порядок виконання рішення, відповідно до якого рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на виробничий комплекс, об'єкт житлової нерухомості: НІ, розташоване за адресою: вул.Шевченко, б.9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад".
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором купівлі-продажу, а саме:
- вимог п.5.3.1 договору щодо збереження покупцем протягом пяти років основних видів діяльності підприємства, які є на момент укладення договору;
- вимог п.5.3.2 договору щодо погашення наявної заборгованості підприємства;
- вимог п.5.3.3. договору щодо недопущення виникнення заборгованості з заробітної плати, по платежам до пенсійного фонду, до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами;
- вимог п.5.5 договору, яким передбачено обов'язок покупця протягом одного року після прийняття об'єкту приватизації за актом приймання-передачі зареєструвати за собою право власності та перетворити (змінити) організаційно-правову форму юридичної особи об'єкта приватизації.
На думку позивача невиконання вказаних умов договору є підставою для його дострокового розірвання у судовому порядку, а також стягнення штрафу у заявленій позивачем сумі та повернення об'єкта приватизації у державну власність.
15.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою від 09.04.2021 року за вих.№б/н до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, у якій просило визнати частково недійсним договір купівлі-продажу від 15.01.2019 №153 об'єкту державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вулиця Шевченко, будинок 9, а саме п.5.5, який містить умову "протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об'єкта приватизації".
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що спірна умова договору не ґрунтується на вимогах закону, будь-якої можливості для юридичної особи у формі ТОВ прийняти та реалізувати рішення про перетворення (зміну організаційно-правової форми) державного підприємства чинне законодавство не передбачає.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 первісний позов задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за невиконання умов договору №153 від 15.01.2019 року купівлі-продажу об'єкта державної власності - єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: вул.Шевченко, б.9, селище Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області, в розмірі 600,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 6.810,00 грн та витрати, пов'язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (пересилання поштової кореспонденції), у розмірі 40,00 грн.
Розірвано договір купівлі-продажу №153 від 15.01.2019 року об'єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: вул.Шевченко, б.9, селище Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області, укладений між позивачем та відповідачем. Зобов'язано відповідача повернути позивачу об'єкт державної власності - єдиний майновий комплекс державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташований за адресою: вул.Шевченко, б.9, селище Криворізького району Дніпропетровської області, у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1331 від 18.10.2018.
В задоволенні зустрічного позову про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу №153 від 15.01.2019 року об'єкта державної власності - єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с.Лісопитовник, вул.Шевченко, буд.9, а саме в п.5.5 умову "протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об'єкта приватизації" відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 року у справі №904/2406/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 року і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 року у справі № 904/2406/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що під час вирішення спору у цій справі суди мали достеменно встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.
Верховним Судом зазначено, що ухвалюючи судове рішення у справі, місцевий господарський суд оцінки спірним правовідносинам в контексті наведених норм, виходячи із предмету та підстав позову, не надав, обставин, які би свідчили про істотність порушення ТОВ "Вільний Посад" умов спірного договору або випадків його розірвання, встановлених законом чи договором, в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України не дослідив та не встановив, а саме лише посилання на порушення товариством умов спірного договору купівлі-продажу без дослідження вищевказаного не може бути підставою для його дострокового розірвання за рішенням суду відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд зазначив, що залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд хоча й послався на положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, проте оцінки змісту істотності порушення відповідачем спірного договору і характеру наслідків такого порушення та випадків розірвання договору, встановлених законом або таким договором, належним чином не надав та не встановив, достеменно не з'ясував, чи підпадатиме під істотне порушення умов спірного договору, як підстава для його дострокового розірвання у судовому порядку, зокрема, нездійснення покупцем перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи (державного підприємства) об'єкта приватизації, зважаючи на неможливість (і про це зазначили самі суди попередніх інстанцій у оскаржених судових рішеннях) самостійного виконання такого обов'язку виключно самим покупцем; обставин щодо наявності разом з істотним порушенням умов договору реальної шкоди, завданої другій стороні договору, за якої така сторона позбавлена можливості отримати очікуване під час укладення договору чи використати результати договору, належним чином не дослідив.
Частиною 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Під час нового розгляду рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року первісні позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 600,00 грн штрафу за невиконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 року №153 об'єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вулиця Шевченка, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області. В решті первісних вимог (про розірвання договору, повернення майна) та визначення порядку виконання рішення відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.
Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" 75 680,00 грн судового збору за розгляд справи першою, апеляційною та касаційною інстанціями.
Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях в дохід Державного бюджету України 75 305,00 грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:
- поточною перевіркою з'ясовано, що покупцем допущено порушення пункту 5 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" в частині виникнення податкового боргу в сумі 6,0 тис. грн, що є частковим невиконанням умови договору, а саме невиконанням умови відносно недопущення виникнення заборгованості до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами;
- внаслідок допущеного порушення п.5.3.3 договору покупцеві в ході перевірки нараховано штраф у розмірі 600,00 грн;
- неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору є недостатньою підставою для його розірвання;
- позивач не вказав на існування об'єктивних обставин, що склалися у нього через наявність яких він вимагає розірвання договору;
- позивач не повідомив суду про наявність шкоди, яка була завдана Державі Україна в результаті неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору;
- з матеріалів справи вбачається неналежне виконання з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору, проте вбачається і вжиття відповідачем заходів задля виконання умов укладеного між сторонами договору;
- оскільки з встановлених обставин справи вбачається неможливість самостійного виконання виключно самим покупцем обов'язку з перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи (державного підприємства) об'єкта приватизації, суд дійшов висновку, що невиконання такого обов'язку не є істотним порушенням договору та, відповідно, не є достатньою підставою для його розірвання;
- позовні вимоги про повернення об'єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1331 від 18.10.2018 року є нерозривно поєднаними із розірванням договору та фактично похідними від такої вимоги;
- позивач за зустрічним позовом не довів того, що п. 5.5 договору не відповідає положенням Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, норми якого є спеціальними відносно інших норм права; в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, у частині відмови у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" рішення залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що:
- незважаючи на встановлення судом наявних порушень умов договору, суд дійшов до висновку, що відповідачем за первісним позовом вживались заходи задля виконання умов укладеного між сторонами договору; однак, судом першої інстанції не враховано строки, в межах яких відповідачем за первісним позовом мали бути виконані зобов'язання за договором;
- з наданих відповідачем документів перевіркою встановлено, що фактично основні види діяльності державного підприємства не збережено, що суперечить умовам договору (п.5.3.1) та свідчить про невиконання обов'язків покупцем;
- відповідачем не надано доказів виконання п.5.3.2 договору в частині погашення заборгованості підприємства;
- покупцем допущено порушення пункту 5 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" в частині виникнення податкового боргу в сумі 6,0 тис. грн, що є частковим невиконанням п.5.3.3 договору, а саме: невиконанням умови відносно виникнення заборгованості до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами, за що покупцю нараховано штраф у розмірі 600,00 грн;
- на час складання акту перевірки покупець не став ані власником, ані правонаступником державного підприємства, що призвело до порушення умов договору (п.5.5) в частині зобов'язання покупця змінити організаційно-правову форму юридичної особи об'єкта приватизації;
- приймаючи рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства шовкорадгосп "Криворізький", основною метою Регіонального відділення було збереження профільної діяльності підприємства, що й стало однією з основних умов при купівлі даного об'єкті; проте, наразі підприємство взагалі не функціонує, а деякі з будівель в аварійному стані, що повністю суперечить меті приватизації в цілому;
- ставлячи відповідні умови при приватизації, Регіональне відділення, як орган приватизації, розраховує на те, що вказані умови буде виконано покупцем, в іншому випадку договір купівлі-продажу не було б вчинено без включення до нього умов, передбачених п.5.5 договору; невиконання істотної умови договору (п.5.5), а саме - порушення процедури правонаступництва, призвело до недосягнення очікуваного ефекту соціально-економічного спрямування та порушення норм чинного законодаства;
- рішення власника щодо припинення діяльності державного підприємства, яке прийняте 16.08.2022, не може бути належним доказом того, що відповідачем за первісним позовом вживались заходи, спрямовані на виконання зобов'язань, визначених у п.5.5 договору; крім того, вказаним рішенням лише припинено державне підприємство, а нове підприємство так і не створено, що також вказує на відсутність доказів виконання зобов'язань;
- відповідач відповідно до договору придбав державне підприємство, основним видом діяльності якого було вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, проте, згідно даних балансів підприємства у період з 31.03.2019 року по 01.07.2020 року не відображені будь-які господарські операції;
- зазначений вид діяльності об'єкта приватизації передбачає його подальше функціонування, оскільки лише так буде досягатися соціально-економічний ефект, який є основною метою приватизації.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що:
- місцевий господарський суд ухвалив по своїй суті справедливе рішення в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог;
- позивач не вказав на існування об'єктивних обставин, що склалися у нього через наявність яких він вимагає розірвання договору;
- позивач не повідомив суду і про наявність шкоди, яка була завдана Державі Україна в результаті неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору;
- оскільки з встановлених обставин справи вбачається неможливість самостійного виконання виключно самим покупцем обов'язку з перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи (державного підприємства) об'єкта приватизації, суд дійшов висновку, що невиконання такого обов'язку не є істотним порушенням договору та, відповідно, не є достатньою підставою для його розірвання;
- станом на даний час ДП Державний шовкорадгосп "Криворізький" припинено, про що внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, да думку відповідача, на даний час відсутні не тільки реальні порушення прав відділення Фонду державного майна України, а й будь-які підстави для висновків про невиконання умов договору зі сторони ТОВ "Вільний Посад".
04.09.2023 року у судове засідання з'явилися представники сторін, які надали відповідні пояснення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про Фонд державного майна України", Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України та Положення про представництво Фонду державного майна України в районі, місті, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 року № 678, Фондом державного майна України прийнято наказ від 17.01.2019 року № 39 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" та наказано утворити Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Дніпро, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.
Відповідно до наказу Фонду державного майна України № 39 від 17.01.2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (правонаступником якого є позивач) (далі - позивач, продавець, регіональне відділення) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9, зареєстрований у реєстрі за №153.
За умовами п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт державної власності - єдиний майновий комплекс державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9 (далі - об'єкт приватизації) та належить державі на праві державної власності на підставі Витягу з єдиного реєстру об'єктів державної власності № 2916, виданого 22.02.2016 року Фондом державного майна України, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 13.06.2016 року державним реєстратором Лучковою Юлією Вікторівною Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", номер запису про право власності 14956330, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, виданою Лучковою Юлією Вікторівною Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" 14.06.2016 року за № 61361116. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 947191412218, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.
Об'єкт приватизації включає в себе всі його активи і пасиви згідно зі зведеним актом інвентаризації майна, затвердженим Регіональним відділенням ФДМУ по Дніпропетровській області 16.08.2018 року. Перелік необоротних активів, що входять до складу об'єкта приватизації, наведений у додатку до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з абзацом 2 пункту 1.2 та абзацом 1 пункту 2.1 договору ціна продажу об'єкта приватизації з урахуванням ПДВ становить 2.220.000,00 грн, яку покупець зобов'язаний внести у повному обсязі протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення. Протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору на сплачену суму грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта приватизації покупець зобов'язаний перерахувати ПДВ у розмірі у розмірі 91.996,51 грн шляхом безготівкового перерахування (окремим платіжним дорученням) на рахунок продавця № 37188500900001 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку 805012, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, призначення платежу: ПДВ на заставу (з вказівкою номеру та дати договору купівлі-продажу) (абзац 3 пункту 2.1 договору).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що грошові кошти у розмірі 1 668 020,96 грн, у тому числі ПДВ, що складає - 278 003,49 грн - остаточний розрахунок за придбаний об'єкт приватизації, перераховуються покупцем шляхом безготівкового перерахування на рахунок продавця № 37188500900001 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку 805012, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, призначення платежу: розрахунок за придбаний об'єкт (з вказівкою номеру та дати договору купівлі-продажу).
За умовами розділу 3 договору право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування), але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.
У разі якщо об'єктом приватизації є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об'єкт приватизації, яка здійснюється після отримання об'єкта приватизації покупцем.
Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності) (п. 3.2 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов'язків.
Сторона, яка порушила взяті відповідно до договору зобов'язання, повинна усунути ці порушення (п. 4.2 договору).
Продавець має право вимагати, а покупець зобов'язаний надавати інформацію та необхідні для перевірки стану виконання покупцем зобов'язань, визначених договором, відповідно до чинного законодавства України (п. 4.3 договору).
У розділі 5 договору визначені обов'язки покупця.
Так, покупець зобов'язаний у встановлений договором строк сплатити ціну продажу об'єкта приватизації та прийняти об'єкт приватизації за актом приймання-передачі (п. 5.1, 5.2 договору).
Згідно з пунктом 5.3 договору покупець зобов'язаний забезпечити виконання визначених умовами аукціону зобов'язань:
- збереження основних видів діяльності підприємства, які є на момент укладання договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу протягом 5 років, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є невід'ємною частиною цього договору (підпункт 5.3.1);
- погашення наявної заборгованості підприємства (підпункт 5.3.2);
- недопущення виникнення заборгованості підприємства з виплати заробітної плати працівникам, по платежах до пенсійного фонду, до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами (підпункт 5.3.3);
- забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства (підпункт 5.3.4);
- недопущення звільнення працівників підприємства з ініціативи нового чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності згідно пункту 7 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (підпункт 5.3.5);
- дотримання вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об'єктом, а саме: під час експлуатації об'єкта виконання усіх санітарних, протипожежних та інших правил по утриманню об'єкта, дотримання санітарно-екологічних норм та забезпечення виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища відповідно до нормативно-правових актів та законодавства України (підпункт 5.3.6).
Пунктом 5.5 договору передбачено, що покупець, після прийняття об'єкту приватизації за актом приймання-передавання, зобов'язаний зареєструвати право власності за собою в установленому законом порядку та строк.
Протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об'єкта приватизації.
Покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків придбаного об'єкта приватизації відповідно до законодавства України.
За умовами розділу 6 договору продавець зобов'язаний передати покупцю об'єкт приватизації за актом приймання-передавання; здійснювати контроль за виконанням зобов'язань та умов договору.
Відповідно до пункту 7.4 договору у разі невиконання покупцем зобов'язань, визначених цим договором купівлі-продажу, до нього застосовуються санкції згідно із чинним законодавством України.
Розділом 11 договору визначено порядок його зміни та розірвання.
Згідно з пунктом 11.1 договору його умови мають однакову зобов'язальну силу для сторін і можуть бути змінені лише за взаємною згодою відповідно до чинного законодавства України.
Усі зміни та доповнення до договору оформлюються додатковими договорами, здійснюються в письмовій формі, підлягають нотаріальному посвідченню та у випадках передбачених законом, державній реєстрації. Зміни, що вносяться до договору здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань (п. 11.2 договору).
Пунктом 11.3 договору передбачено, що у разі невиконання однією зі сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об'єкт приватизації повертається в державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є умови визначені частиною третьою статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (п. 11.4 договору).
За умовами пункту 11.5 договору у разі розірвання цього договору за рішенням суду, у зв'язку із невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним, покупець повертає об'єкт приватизації у державну власність згідно діючого законодавства та відшкодовує державі збитки, завдані ним за час володіння цим об'єктом.
Договір підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та у випадках, передбачених законом, державної реєстрації (пункти 13.3- 13.5 договору).
На виконання умов договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (нині - позивач) передало відповідачу об'єкт приватизації за актом приймання-передавання від 19.02.2019, а відповідач оплатив його вартість, що не заперечується продавцем (позивачем).
Під час проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 року орган приватизації виявив, що покупець виконав не всі умови цього договору, що зафіксовано в акті від 08.09.2020 року № 46-05/2020-ДКП поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу - ДП державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с-ще Лісопитомник, вул. Шевченко, 9.
Зокрема, орган приватизації під час перевірки зафіксував такі порушення покупцем умов договору:
- у період із 31.03.2019 року по 28.08.2020 року покупець не здійснював діяльність підприємства ДП державний шовкорадгосп "Криворізький", що є порушенням підпункту 5.3.1 договору;
- покупцем не виконано умови підпункту 5.3.2 договору в частині погашення заборгованості ДП ДШ "Криворізький";
- за ДП державний шовкорадгосп "Криворізький" обліковується заборгованість перед бюджетом, що є порушенням покупцем підпункту 5.3.3 договору і за що йому нараховано штраф у розмірі 600 грн;
- покупцем не виконано умови пункту 5.5 договору, зокрема, відсутні докази правонаступництва ДП державний шовкорадгосп "Криворізький".
Вказаний акт поточної перевірки підписано представниками органу приватизації та керівником ТОВ "Вільний Посад" із зауваженнями.
ТОВ "Вільний Посад" обґрунтовує свої заперечення щодо висновків органу приватизації, викладених у акті від 08.09.2020 року, виконанням ним як покупцем всіх умов договору та відсутністю порушення зобов'язань. Щодо обов'язку, визначеного у пункті 5.5 спірного договору, товариство зазначало, що такий обов'язок не виконано не з вини покупця, а внаслідок невідповідності такого обов'язку вимогам чинного законодавства, що призводить до фактичної неможливості його виконання покупцем.
Посилаючись на порушення ТОВ "Вільний Посад" умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 року, які, на думку Регіонального відділення Фонду державного майна України, є підставою для його розірвання у судовому порядку а також стягнення штрафу та повернення об'єкта приватизації у державну власність, Регіональне відділення звернулося до суду з первісним позовом у цій справі.
У свою чергу, вважаючи такими, що не відповідають вимогам законодавства положення спірного договору в частині обов'язку покупця здійснити перетворення (зміну організаційно-правової форми) державного підприємства, ТОВ "Вільний Посад" подало до суду зустрічний позов про визнання недійсним зазначеного положення спірного договору.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Аналогічні положення містить стаття 174 Господарського кодексу України.
За змістом статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).
Договором у відповідності до вимог статті 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (частина 5 статті 656 Цивільного кодексу України).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав укладення договору купівлі-продажу державного майна.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна врегульовані Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна". За змістом частини 1 статті 4 вказаного Закону до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Статтею 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" унормовано способи приватизації. Зокрема, приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об'єктів приватизації.
Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі основні повноваження: продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.
Статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено порядок оформлення угод приватизації. Так, під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об'єкта; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об'єктом; оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов'язаних із виконанням заходів з приватизації об'єктів державної власності, зокрема: проведення обов'язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством; надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом; проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом.
З моменту переходу права власності на об'єкт приватизації покупець, який придбав об'єкт приватизації, зобов'язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Відповідно до частин 1,2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об'єктів приватизації здійснює орган приватизації. Порядок здійснення контролю за виконанням зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України.
Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 року № 1327 затверджено Порядок здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації органами приватизації (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку контроль за виконанням умов договору здійснює орган приватизації, який уклав такий договір. Функції контролю можуть бути передані іншому органу приватизації на підставі укладення тристороннього договору між органом приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, органом приватизації, який здійснюватиме контроль у подальшому, та власником об'єкта приватизації.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом: проведення перевірки безпосередньо на об'єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки) якого є об'єктом приватизації; опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, отриманих від власників цих об'єктів на запит органів приватизації (документальний контроль); опрацювання документів щодо виконання зобов'язань, визначених договорами купівлі-продажу об'єктів приватизації, отриманих від компетентних органів на запит органу приватизації; складання акта за результатами проведення перевірки.
За результатами перевірки складається акт поточної або підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу (далі - акт) за формою, затвердженою цим наказом (пункт 7 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Порядку якщо під час перевірки виконання умов договору представником органу приватизації встановлено, що умови договору виконано у повному обсязі, складається акт підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу за формою, наведеною в додатку 2 або 4 до цього Порядку.
Підсумковий акт складається за результатами проведення документарної/виїзної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій (часток), об'єкта приватизації після опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, отриманих від власників цих об'єктів та/або від компетентних органів на запит органів приватизації.
Акт перевірки після підписання відповідними сторонами подається для затвердження уповноваженій посадовій особі органу приватизації відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
У всіх інших випадках результати перевірок виконання умов договорів оформлюються актами поточних перевірок за формою, затвердженою нормативно-правовим актом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на характер правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, предмет та підстави позову, до спірних правовідносин підлягають застосуванню як загальні норми чинного законодавства, які урегульовують правовідносини щодо розірвання правочинів, так і спеціальні норми, що стосуються приватизації державного майна.
Частиною 3 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1) несплата протягом 60 днів коштів за об'єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; 2) невиконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; 3) подання органу приватизації неправдивих відомостей; 4) сплата за об'єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 5) невиконання зобов'язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу; 6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об'єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.
На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (частина 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У розумінні положень наведеної норми істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб'єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №904/3953/17, від 22.10.2019 у справі №923/826/18, від 17.08.2021 у справі №923/410/20).
Крім того, виходячи зі змісту статті 651 Цивільного кодексу України, положеннями зазначеної норми передбачено також можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.
Таким чином, під час вирішення спору у цій справі, необхідно достеменно встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів враховує, що відповідач, укладаючи спірний договір, прийняв на себе відповідні зобов'язання виконати певні істотні умови договору, у разі невиконання яких згідно встановлених вимог законодавства та закріплених в у договорі вимог, він підлягає розірванню в судовому порядку.
Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися ті вимоги, що стосуються, доказів (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.01.2022 у справі № 904/2524/19).
Як вже було зазначено, в акті від 08.09.2020 № 46-05/2020-ДКП поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу - ДП державний шовкорадгосп "Криворізький", розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с-ще Лісопитомник, вул. Шевченко, 9, позивачем встановлено порушення покупцем умов договору.
Так, у вказаному акті зазначено, що покупцем фактично не виконується підпункт 5.3.1 договору - згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2020 року за ДП ДШ "Криворізький" збережено наступні основні види діяльності: код КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.49 - розведення інших тварин; код КВЕД 01.63 - післяурожайна діяльність; код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Проте, діяльність ДП ДШ "Криворізький" за період з 31.03.2019 року по 28.08.2020 року (на момент виїзду на об'єкт приватизації) не здійснювалася, що підтверджується: даними балансів державного підприємства, по яких не відображені за період з 31.03.2019 по 01.07.2020 будь-які господарські операції; не надано до перевірки по підприємству жодних документів по здійсненню господарської діяльності; за усним поясненням керівника покупця вся діяльність здійснюється ТОВ "Вільний Посад".
В акті вказано, що від ТОВ "Вільний Посад" до перевірки не надані підтверджуючі документи щодо виконання вищевказаних видів діяльності, а надані лише: квитанції від 27.04.2020 № 13 та від 15.07.2020 № 27 по сплаті за ДП ДШ "Криворізький" через ТОВ "Вільний Посад" податку з сільськогосподарських товаровиробників за І та II квартали 2020 року по 4 628, 90 грн за кожен квартал відповідно; договір № 29-10 від 29.10.2019, укладений ТОВ "Вільний Посад" із ТОВ "Сівер Грейн" на оренду сільськогосподарської техніки (трактор ЮМЗ 53018АЕ), який зареєстрований за товариством в квітні 2019 року. Актів виконаних робіт по даному договору до перевірки не надано; витяг із ЄДРПОУ по товариству, в якому основним видом діяльності є: 1.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.11.2022 року основним видом діяльності ДП державний шовкорадгосп "Криворізький" є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Отже, відповідачем, як на час проведення перевірки, так і на час розгляду даної справи місцевим господарським судом, на виконання підпункту 5.3.1 договору збережено основні види діяльності підприємства, які були на момент укладення договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів внесення змін (станом на час проведення перевірки) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо основних видів діяльності ДП державний шовкорадгосп "Криворізький".
Разом з цим, відсутність відображення в балансах ДП державний шовкорадгосп "Криворізький" у період з 31.03.2019 року до 01.07.2020 року будь-яких господарських операцій не є істотним порушенням умов спірного договору та підставою для його розірвання.
Актом перевірки також встановлено, що покупцем фактично не виконується підпункт 5.3.2 договору. Покупець листом від 19.08.2020 року № 230 повідомив, що наявна заборгованість ДП ДШ "Криворізький" погашена. Проте, згідно з наданими покупцем копіями балансів ДП ДШ "Криворізький" (звітів про фінансовий стан), а саме: станом на 31.03.2019, 31.12.2019, 30.06.2020, змін статей балансу не проводилося, діяльність державного підприємства по бухгалтерському обліку не відображалася.
Так, за період із 31.03.2019 року по 30.06.2020 року та станом на 28.08.2020 (згідно з розшифровкою статей балансу, наданою в ході перевірки), на балансі ДП ДШ "Криворізький" обліковується заборгованість, яка виникла в І кварталі 2019 року, тобто після придбання єдиного майнового комплексу, оскільки на балансі станом на 01.01.2019 така заборгованість була відсутня, а саме: дебіторська заборгованість з бюджетом - 8,0 тис. грн (з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); інша дебіторська заборгованість - 2,0 тис. грн (Криворізькому РЕМ); кредиторська заборгованість до бюджету - 6,0 тис. грн (єдиний податок 5,0 грн, ПДФО - 0,9 тис. грн, військовий збір - 0,1 тис. грн); інша поточна заборгованість - 206,0 тис. грн (фінансова допомога "Вільний Посад"). Інших документів щодо даного питання не надано.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що зазначене вказує на невиконання відповідачем за первісним позовом умов договору в частині погашення заборгованості.
Водночас, підпунктом 5.3.2 договору не визначено строк погашення заборгованості підприємства, а тому вказане порушення не є істотним порушенням умов цього договору та підставою для його розірвання.
Крім того, у акті перевірки вказано, що покупцем підпункт 5.3.3 договору виконується неналежним чином. Так, покупець листом № 230 від 19.08.2020 року повідомив, що не допускає виникнення заборгованості по платежах до бюджетів всіх рівнів за податками та зборами і своєчасно сплачує в повному обсязі єдиний податок 4 групи, нарахований згідно з податковою декларацією на 2020 рік.
Покупець надав до перевірки по ДП ДШ "Криворізький": податкову декларацію платника єдиний податок 4 групи, згідно з якою нараховано на 2020 рік податку в загальній сумі на рік 46 288, 67 грн, в тому числі: на І квартал 4 628, 87 грн, на II квартал 4 628, 87 грн, на ІІІ квартал 23 144, 34 грн, на ІV квартал 13 886, 59 грн; відомості про наявність земельних ділянок, в якій: по кадастровому номеру 1221884700:05:001:0346 рахується всього 164,0961 га (рілля 98,3575 га, пасовище 5,7264 га, багаторічні насадження 60,0122 га), при тому, що в Інформації з Державного реєстру від 26.08.2020 № 221599679 за даним номер рахується 180,4471 га, з яких під багаторічними насадженнями (шовковиця, маточник, лісополоса) повинно перебувати 73 га, оскільки вказані насадження входять до складу об'єкту приватизації та передані покупцю за актом приймання-передавання від 19.02.2019 року; по кадастровому номеру 1221884700:05:001:0347 рахується 32,5529 га (рілля), що відповідає Інформації з Державного реєстру від 26.08.2020 року № 221599679.
По сплаті даного податку за ДП ДШ "Криворізький" через ТОВ "Вільний Посад" покупцем надано до перевірки квитанції від 27.04.2020 року №13 та від 15.07.2020 року №27, із призначенням платежу: єдиний податок із сільськогосподарських товаровиробників за І та II квартали 2020 року по 4 628, 90 грн за кожен квартал відповідно.
Інших документів по погашенню заборгованості покупець не надав, при тому, що по балансах ДП ДШ "Криворізький" починаючи з 31.03.2019 року по теперішній час обліковується кредиторська заборгованість: - до бюджету - 6, 0 тис. грн. (єдиний податок -5, 0 тис. грн, ПДФО 0, 9 тис. грн, військовий збір - 0, 1 тис. грн.), яка виникла в І кварталі 2019 року, тобто близько 1, 5 років назад; інша поточна заборгованість - 206,0 тис. грн, (фінансова допомога ТОВ "Вільний Посад"), яка виникла в І кварталі 2019 року, тобто близько 1, 5 років назад. Іншої заборгованості станом на 30.06.2020 року по балансу ДП ДШ "Криворізький" не значиться.
Таким чином, поточною перевіркою з'ясовано, що покупцем допущено порушення пункту 5 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в частині виникнення податкового боргу в сумі 6,0 тис. грн, що є частковим невиконанням умови договору, а саме - невиконанням умови відносно недопущення виникнення заборгованості до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами. Внаслідок допущеного порушення вказаної умови договору покупцеві в ході перевірки нараховано штраф у розмірі 600 грн.
Рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 600,00 грн за порушення пункту 5 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в частині виникнення податкового боргу в сумі 6,0 тис. грн в апеляційному порядку не оскаржується, а тому відповідно до приписів частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у наведеній частині не переглядається.
Також, перевіркою встановлено невиконання покупцем п.5.5 договору. Так, покупець на час складання даного акту перевірки не змінив у визначений договором термін (до 19.02.2020року) організаційно-правову форму ДП державний шовкорадгосп "Криворізький". На момент проведення перевірки, за даними оновлених 10.08.2020 року реєстрів Міністерства юстиції України, ДП ДШ "Криворізький" являється діючим державним підприємством, засновником якого є Регіональне відділення, а керівником (директором) - Ільченко Віктор Іванович, який не працює в державному підприємстві з 19.03.2019 року.
Покупець листом №230 від 19.08.2020 року надав інформацію з даного приводу, посилаючись на розгляд цього питання в господарському суді Дніпропетровської області, проте в підтвердження не надав жодних документів.
Позивач вважає, що невиконання істотної умови договору (п.5.5), а саме порушення процедури правонаступництва, призвело до недосягнення очікуваного ефекту соціально-економічного спрямування та порушення норм чинного законодавства.
Колегія суддів зауважує, що порушення умов договору однією із сторін не завжди є підставою для його розірвання.
Відповідно до частини 1 статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
За змістом частини 1 статті 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 1,5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно зі статтею 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
За приписами статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Встановлено, що 24.06.2019 року відповідач прийняв рішення загальних зборів, оформлене протоколом №24/06-1, яким, зокрема, вирішив реорганізувати ДП державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вулиця Шевченка, будинок 9 шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Шовкрадгосп "Криворізький" з юридичною адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вулиця Шевченка, будинок 9.
У повідомленні від 26.06.2019 року за вих. № 79 державний реєстратор повідомив про зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, або уповноваженого ними органу щодо припинення в результаті реорганізації, стосовно державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", зокрема на підставі пункту 4 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" - невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Державним реєстратором зазначено про виявлені недоліки: для державної реєстрації рішення про припинення державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький" надано протокол №24/06-1 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний посад" від 24.06.2019 року. Проте, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості, що засновником державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", центральним чи місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків, є регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області.
В подальшому державним реєстратором повідомлено про відмову у проведенні державної реєстрації рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, в результаті реорганізації державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький" на підставі пункту 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" - не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку.
Отже, наведені обставини свідчать про те, що відповідачем вживалися заходи щодо виконання умов п.5.5 договору стосовно зміни організаційно-правової форми об'єкта приватизації - ДП державний шовкорадгосп "Криворізький", шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Шовкрадгосп "Криворізький". Проте, з встановлених вище обставин справи вбачається, що самостійно виконати виключно самим покупцем обов'язок з перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи (державного підприємства) об'єкта приватизації, неможливо.
При цьому, позивачем не надано доказів прийняття ним, як засновником державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", рішення про перетворення вказаної юридичної особи, що представник апелянта не заперечував під час апеляційного перегляду справи.
Встановивши неможливість самостійного виконання виключно самим покупцем обов'язку з перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи (державного підприємства) об'єкта приватизації, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що невиконання такого обов'язку не є істотним порушенням договору, та, відповідно, не є достатньою підставою для його розірвання.
Також, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не вказано на існування об'єктивних обставин, що склалися у нього, через наявність яких він вимагає розірвання договору, а також не надано доказів в підтвердження завдання шкоди покупцем продавцю та того, що продавець за спірним договором значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні спірного договору.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що відповідно до рішення №1608-2022 від 16.08.2022 року власника державного підприємства державний щовкорадгосп "Криворізький" вирішено припинити діяльність юридичної особи державного підприємства державний щовкорадгосп "Криворізький" шляхом реорганізації (перетворення) у Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісопитомник".
З відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.11.2022 року вбачається, що ДП державний щовкорадгосп "Криворізький" перебуває у стані припинення.
За таких обставин місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність істотного порушення відповідачем умов спірного договору та відповідно про відсутність підстав для розірвання цього договору.
Оскільки позовна вимога про повернення об'єкта державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1331 від 18.10.2018 року є похідною від вимоги про розірвання договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що невиконання п.5.5 договору, а саме порушення процедури правонаступництва, призвело до недосягнення очікуваного ефекту соціально-економічного спрямування та порушення норм чинного законодавства, оскільки, як вже було зазначено, судом встановлена неможливість самостійного виконання такого обов'язку виключно самим покупцем.
Інші доводи апеляційної скарги наведених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необґрунтовані.
Рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову не оскаржується, а тому відповідно до приписів частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції у цій частині не переглядається.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін
Судові витрати за її розгляд згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року у справі №904/2406/21 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 15.09.2023 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.А.Коваль
Суддя А.Є.Чередко