ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року Справа №906/1109/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Олексюк Г.Є.
суддя Гудак А.В.
при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.06.2023 у справі №906/1109/20 (суддя Шніт А.В., повний текст рішення складено 23.06.2023)
за позовом приватного підприємства "Прогрес-Буд"
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
про стягнення 574562,11 грн
за участю представників:
позивача - Сачок А.В.,
відповідача - Захарко Н.В.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.06.2023 позов приватного підприємства "Прогрес-Буд" задоволено. Стягнуто з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь приватного підприємства "Прогрес-Буд" 574562,11 грн витрат за виконані роботи та 8618,44 грн судового збору.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, підставою відмови відповідача від договору підряду №61 від 21.11.2020 було право, яке передбачене ч.4 ст.849 ЦК України. При цьому, у замовника виник обов'язок виплатити підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.
Однак, відповідач, в порушення вимог ст.853, 882 ЦК України, без зазначення жодних причин ухилився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що в свою чергу є підставою для покладення на нього обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Судові витрати просить стягнути з позивача.
Апелянт, зокрема, вказує, що позивачем у справі, в порушення ст. 73, 74, 76 ГПК України, додано докази по яких фактично неможливо встановити, що ПП "Прогрес-Буд" протягом 2020 року виконувались роботи та понесло неоплачені витрати, а не узгоджені, не підписані замовником та не перевірені спеціалістом з технічного нагляду акти №КБ-2в та довідка №КБ-3 не є належними доказами у справі та не підтверджують заявлені вимоги позивача.
Також скаржник зазначає, що в листі від 12.08.2020 позивач сам зазначає, що акти форми КБ-2в та довідка КБ-3 позивачу направлялися додатком до позову, однак жодного доказу про звернення до замовника щодо погодження актів форми КБ-2в та довідки КБ-3 позивачем не надано. Водночас, звертає увагу, що лист 12.08.2020 №1/08 був адресований Житомирській обласній державній адміністрації, а тому за дорученням останньої лист опрацьовано та надано обґрунтовану інформацію ПП "Прогрес-Буд".
Враховуючи ст.882 ЦК України, звертає увагу, що складанню акта передання/прийняття робіт передує отримання письмового повідомлення підрядника про готовність до передання виконаних за договором будівельного підряду робіт замовником та здійснення прийняття роботи, однак вказаного підрядником виконано не було.
Крім того, скаржник вказує, що позовні вимоги щодо стягнення за результатами виконаних робіт є необґрунтованими, оскільки 03.03.2020 було припинено договірні відносини, що підтверджується листом замовника від 03.03.2020 про відмову від договору підряду, який надісланий на адресу підрядника.
При цьому, зауважує, що саме позивач обов'язок в частині отримання листів від Департаменту, надання доступу замовника до об'єкту та повернення невикористаних матеріалів, конструкції, вироби та устаткування (згідно раніше погоджених сторонами актів виконаних робіт) не виконав.
Також апелянт вважає, що висновок експертного дослідження, наданий позивачем, не може бути процесуальним джерелом доказів у розумінні вимог ГПК України та ставить під обґрунтований сумнів вірність та достовірність викладених у такому висновку фактичних даних, на підставі яких базується висновок експерта, оскільки експертом не взято на дослідження виконавчу документацію, в тому числі, відомості списання матеріалів, журнал виконання робіт, первинну документацію на придбання матеріалів, інше та не підтверджено останнім об'єми робіт згідно додатку №3.
Позивач своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористався.
Згідно з ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21.11.2018 між приватним підприємством "Прогрес-Буд" (підрядник) та Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) за результатами відкритих торгів укладено договір підряду №61 (т.1, а.с. 5-12).
Згідно з п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об'єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шкільна, 1 у с.Нові Вороб'ї Малинського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (СРV) - 45210000-2 - Будівництво будівель) (далі - роботи) в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів з питань будівництва, технічної документації та умов договору і здати замовнику закінчені роботи у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Склад та обсяг робіт, що доручаються до надання підряднику, визначені кошторисною документацією (п.1.5 договору).
Відповідно до п.1.9-1.10 договору, підрядник зобов'язаний виконати роботи згідно календарного графіку виконання та фінансування робіт, який є невід'ємною частиною договору, і має право на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника.
Додатковими угодами №1 від 31.12.2018 (т.1, а.с.18), №1Д/р від 22.12.2018 (т.1, а.с.19), №2 від 20.02.2019 (т.1, а.с.20), №3 від 27.06.2019 (т.1, а.с.24), №4 від 31.12.2019 (т.1, а.с.28) було внесено зміни до договору підряду №61.
За умовами п.2.1, 2.5 договору (в редакції додаткової угоди №3), ціна останнього є твердою та становить 6 707290,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 1 117 881,67 грн. Обсяг фінансування в 2018 році становить 3 382149,60 грн., в 2019 році - 3 325 140,40 грн.
Пунктами п.2.7 і п.2.8 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (№КБ-2в, №КБ-3). Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Згідно п.10.1, 10.2, 10.4, 10.5 договору, видатки на виконання робіт за рахунок державних коштів здійснюються у порядку, визначеному законодавством. Оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходжень з бюджету цільових коштів на оплату видатків для виконання будівельних робіт, в сумі що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. Замовник бере на себе бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень бюджету. Оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок замовника на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2В та №КБ-3).
Замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи (п.11.1.7 договору).
Відповідно до п.12.3 договору, здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми №КБ-2в та довідкою №КБ-3.
Пунктом 12.4 договору сторони погодили, що у разі виявлення в процесі приймання виконаних робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він, у визначений замовником строк, зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до здачі виконаних робіт.
Умовами п.17.1 договору передбачено, що до договірної документації, крім договору та загальних умов, входять додатки, додаткові угоди до договору, тендерна документація, тендерна пропозиція підрядника, проектна документація, кошториси, інші договірні документи тощо.
Перелічені документи набувають статусу договірних після підписання договору. У разі виявлення між окремими документами розбіжностей перевага буде надаватися договору, якщо інше не буде узгоджено сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору (п.17.2 договору).
Згідно з п.18.1 договору, строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором.
У відповідності до п.18.2 договору (в редакції додаткової угоди №4), строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
За змістом п.18.4 договору, він припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі невиконання підрядником календарного графіку виконання робіт, умов договору та у випадках, передбачених даним договором. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником рекомендованим листом через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі. У такому випадку договір вважається розірваним на 10-й день після відправлення рекомендованого листа замовником підряднику.
Відповідно до п.18.5 договору, останній припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі непогодження підрядником внесення змін до договору відповідно до п.15.2 договору. У такому разі розірвання договору здійснюється відповідно до п.18.4 договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Сторони погодили договірну ціну (т.1, а.с.25-26 - в редакції додаткової угоди №3) та календарний графік виконання робіт, фінансування та погашення авансу по об'єкту (т.1, а.с.29 - в редакції додаткової угоди №4), які є невід'ємними частинами договору.
03.03.2020 Департамент розвитку листом №01.3-807 (т.1, а.с.92) повідомив ПП "Прогрес-Буд" про відмову від договору підряду №61 від 21.11.2018 на підставі права, визначеного ч.4 ст.849 ЦК України.
Листом №01.3-1617 Департамент розвитку повторно повідомив ПП "Прогрес-Буд" про розірвання договору підряду та вимагав повернути замовнику будівельний майданчик, всю дозвільну документацію, невикористані матеріали, конструкції, вироби, устаткування та підписати відповідні акти приймання-передачі (т.1, а.с.96).
Враховуючи відмову замовника від договору підряду №61 від 21.11.2018 на підставі ч.4 ст.849 ЦК України та невиконання ним обов'язку в частині виплати підрядникові плати за виконану частину роботи, ПП "Прогрес-Буд" звернулось з даним позовом до суду.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини сторін виникли на підставі договору №61 від 21.11.2018, який за своєю правовою природою є договором підряду, та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до положень ст.173, 174 ГК України та ст. 11, 202, 509 ЦК України.
Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1, ст.853 ЦК України).
Наведені норми містять презумпцію обов'язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов'язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Водночас, статею 849 ЦК України передбачено права замовника під час виконання роботи, зокрема, згідно ч.1 якої замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Крім того, вказана стаття передбачає також право замовника на відмову від договору підряду та визначає правові підстави для цього, а саме:
1) підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч.2 ст.849 ЦК України);
2) очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч.3 ст.849 ЦК України);
3) відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч.4 ст.849 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 03.03.2020 (т.1, а.с.92) Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації як замовник за договором підряду №61 від 21.11.2018 повідомив ПП "Прогрес-Буд" як підрядника за даним договором про відмову від останнього на підставі права, визначеного ч.4 ст.849 ЦК України. Крім того, у зв'язку із припиненням договірних відносин за договором, листом №01.3-1617 від 12.05.2020 (т.1, а.с.96) відповідач вимагав повернути закуплені на виконання умов договору невикористані матеріали, конструкції, вироби та устаткування у строк 10 днів з моменту отримання даного листа.
Відтак, враховуючи викладене, підставою відмови відповідача від договору підряду №61 від 21.11.2018 було право, яке передбачене ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу, що ч.4 ст.849 ЦК України встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Подібна права позиція щодо застосування статті 849 ЦК України викладена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2020 в справі №910/2051/19.
Згідно п.2.7, 2.8 договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (№КБ-2в, №КБ-3).
Пунктом 12.3 договору сторони погодили, що здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми №КБ-2в та довідкою №КБ-3.
Оцінюючи доводи апелянта щодо відсутності підпису його повноважного представника та інженера із технічного нагляду на акті приймання-передачі виконаних будівельних робіт за 2020 рік (форми №КБ-2в), а також ненадання позивачем акта про відмову у підписанні актів приймання-передачі виконаних робіт (форми №КБ-2в), що свідчить про ненадання вказаних актів замовнику, колегія суддів враховує наступне.
За змістом п.9.4 договору, з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт відповідно до ч.1 ст.849 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.9.6 договору замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам. Замовник (представник замовника) призначає відповідальну особу, яка вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельно-монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника.
Відповідно до умов договору та п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни такого об'єкта.
Згідно зі ч.1, 2, 6 ст.11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень.
Укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт. Здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт замовник може доручити спеціалізованій (консультаційній, проектній, інжиніринговій) організації або спеціалісту з визначенням їх повноважень у договорі підряду (п.77-79 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затв. постановою КМУ №668 від 01.08.2005).
12.12.2018 між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) та фізичною особою-підприємцем Докійчуком Олександром Петровичем (виконавець) укладено договір на здійснення технічного нагляду №ТН61 від 12.12.2018 (т.1, а.с.226-229), за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання зі здійснення технічного нагляду на об'єкті: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шкільна, 1 у с. Нові Вороб'ї Малинського району Житомирської області - будівництво", у відповідності до проектно-кошторисної документації та в порядку, на умовах, визначених договором.
Таким чином, відповідач приймає для розгляду та проведення подальшої оплати акти виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, що вже перевірені щодо обсягів виконаних робіт, переліку матеріальних ресурсів відповідно норм та підписані інженером з технічного нагляду і скріплені його печаткою.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем листом №1 від 02.03.2020 (т.1, а.с.76) надіслано акти виконаних робіт за ІІІ-ІV квартали 2019 року та І квартал 2020 року, у тому числі, і щодо об'єкту будівництва, що є предметом договору підряду №61 від 21.11.2018, та який отриманий останнім 02.04.2020.
Відтак, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що лист позивача, датований 02.03.2020 за вих.№1 (який згідно відмітки отримано 02.04.2020), адресований інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П., по суті був направлений з метою виконання умов договору та перевірки відповідальною особою відповідача обсягів виконаних будівельних робіт, дотримання при їх виконанні проектних рішень, норм, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил.
Враховуючи, що інженер технічного нагляду Докійчук О.П. є особою, яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем, що не заперечувалось останнім, приймаючи до уваги покладені на нього обов'язки згідно договору №ТН61 на здійснення технічного нагляду від 12.12.2018, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення обставини обізнаності відповідача про отримання 02.04.2020 актів виконаних робіт за ІІІ-ІV квартали 2019 року та І квартал 2020 року щодо об'єкту будівництва, що є предметом договору підряду №61 від 21.11.2018.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що аналогічних висновків дійшли суди у справах №906/386/21 та №906/794/20 між тими ж сторонами з аналогічним предметом спору про стягнення заборгованості за виконані роботи, але за іншими договором підряду - №50 від 07.11.2018 та №52 від 07.11.2018 відповідно.
Крім того, судом також встановлено, що листом від 12.08.2020 №1/08 (т.1, а.с.77-78), позивач пропонував відповідачу провести огляд об'єктів, в тому числі Амбулаторії на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шкільна, 1 у с. Нові Вороб'ї Малинського району Житомирської області - будівництво згідно договору підряду №61 від 21.11.2018, за участю представників обох сторін та спеціаліста з технічного нагляду, за результатами чого підписати акти прийому передачі робіт, після чого ПП "Прогрес-Буд" звільнить будівельні майданчики по об'єктах та передасть всю документацію визначену умовами підряду.
При цьому, додатками до вказаного листа зазначено, зокрема, довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік (форма КБ-2в) на об'єкт - Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шкільна, 1 у с.Нові Вороб'ї Малинського району Житомирської області (п.8 додатків).
У відповідь на вказаний лист щодо здійснення огляду об'єктів будівництва та підписання актів приймання-передачі робіт, будівельних майданчиків та документації, Департамент розвитку листом від 11.09.2020 №01.3-3341 (т.1, а.с.225) повідомив, що 03.03.2020 відмовився від договорів підряду в односторонньому порядку, а у зв'язку із ігноруванням ПП "Прогрес-Буд" листів Департаменту розвитку, а також невиконанням умов договорів в частині передачі замовнику будівельних майданчиків, проектно-кошторисної документації та виконавчої документації, змушений був звернутися за захистом своїх прав до суду.
Однак, як правильно встановив суд першої інстанції, ні акт форми КБ-2в, ні довідка КБ-3, а також лист Департаменту розвитку від 11.09.2020 №01.3-3341 не містять вмотивованої відмови від підписання вказаних первинних документів.
Із матеріалів справи вбачається, що лише під час розгляду справи в суді відповідач висловив заперечення щодо наданого підрядником акта форми №КБ-2в та надав копію звіту на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно-кошторисної документації об'єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шкільні, 1 у с. Нові Вороб'ї Малинського району Житомирської області (т.1, а.с.155-177).
Оцінюючи вказаний звіт, колегія суддів вважає його неналежним та недопустимим доказом в підтвердження невідповідності, здійснених підрядником, будівельних робіт проектно-кошторисній документації у розумінні ст.76-77 ГПК України, оскільки із досліджуваних у поданому звіті документів вбачається, що останні не стосуються спірного періоду, а також дослідженню підлягала проектно-кошторисна документація на відповідність вимогам закону.
Водночас, позивачем на підтвердження виконання умов договору підряду №61 від 21.11.2018 було долучено до матеріалів справи довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2020 рік форми №КБ-3 на суму 636119,60 грн (а.с. 31, т.1), акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік форми №КБ2в на суму 580981,20грн (т.1, а.с.32-47) та Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 55138,40грн (т.1, а.с.48-49), які підписані та скріплені відтиском печатки лише зі сторони позивача.
При цьому, колегія суддів враховує, що статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, аналіз зазначеної норми свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20).
Якщо замовник в порушення вимог ст.853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України (постанова Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17).
При цьому, підрядник відповідно до норм чинного законодавства не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.
Якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.
Відтак, встановлений факт безпідставного ухилення відповідача від прийняття робіт в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, без зазначення своєчасно про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, є підставою для покладення на нього обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором (аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №906/762/20).
Виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
У підтвердження своїх позовних вимог позивачем подано до суду висновок експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи №384/1/09-2021 від 15.09.2021 (т.2, а.с.2-81).
Відповідно до вказаного висновку вартість виконаних ПП "Прогрес-Буд" підрядних робіт, які зазначені в довідці про вартість виконаних будівельних робіт за 2020 рік та акті приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік, становить 574 562,11 грн.
Апеляційний суд, надаючи оцінку висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, а також запереченням відповідача проти поданого висновку, вважає за необхідне вказати наступне.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.1, 2 ст.98 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Частиною 7 ст.98 ГПК України встановлено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Як вбачається зі змісту поданого висновку та вірно встановлено судом першої інстанції, висновок підготовлений для подання до суду, експертам відомий зміст ч.5 ст.101 ГПК України, а також експерти обізнані про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків (ст.384 та ст.385 КК України) (т.2, а.с.4).
Статтею 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Враховуючи дотримання експертами при проведенні експертного дослідження усіх умов та вимог, зазначення в самому висновку про підготовку його для подання до суду, зважаючи на обізнаність експертів про передбачену ст.384 та ст.385 КК України кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, колегія суддів вважає, що висновок експертів відповідає вимогам ст.98, 101 ГПК України та є належним та допустимим у розумінні ст.76,77 ГПК України, з огляду на що заперечення апелянта щодо вказаного висновку не заслуговують на увагу та не приймаються судом.
Відтак, оцінивши поданий висновок експертів разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 ГПК України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати виконаних позивачем підрядних робіт на суму 574562,11 грн.
Висновок експерта №12/4-22 від 15.05.2020 у межах кримінального провадження №12019060000000013, долучений відповідачем до матеріалів справи (т.2, а.с 153-176), не стосується спірного періоду виконання позивачем підрядних робіт, а тому не приймається судом до уваги.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що з послідовної правової позиції відповідача, якої останній дотримується протягом розгляду даної справи, вбачається, що він має зауваження до відповідності обсягу виконаних позивачем робіт до умов договору підряду. Втім, зважаючи на те, що такі питання потребують спеціальних знань, відповідач жодного разу не скористався своїми правами, передбаченими ч.1 ст.99 та ст.101 ГПК, на звернення до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи або надання висновку експерта, складеного на своє замовлення.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на приписи ч.4 ст.13 ГПК, відповідно до яких кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Водночас, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).
Із наведених обставин вбачається, що Департамент розвитку після розірвання договору підряду, вимагаючи від позивача повернення будівельного майданчику, дозвільної документації, невикористаних матеріалів та підписання відповідних актів приймання-передачі, зі свого боку, безпідставно ухилився від вимоги позивача щодо спільного огляду робіт, передбачених в акті Б-2в та довідці КБ-3. Наявність вмотивованої відмови відповідача від сумісного огляду з позивачем та прийняття виконаних ним робіт (за спірний період) ні судом першої інстанції, ні апеляційний судом не встановлено, та водночас апеляційна скарга таких аргументів також не містить.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги правову позицію Верховного Суду в справі №906/764/20 між тими ж сторонами з аналогічним предметом спору про стягнення заборгованості за виконані роботи, але за іншим договором підряду №52 від 07.11.2018, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що Департамент розвитку не спростував факт реального виконання позивачем частини робіт, оплата за яку є предметом спору у даній справі, та щодо наявності підстав для задоволення позову.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи сторін не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Керуючись ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду Житомирської області від 13.06.2023 у справі №906/1109/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "15" вересня 2023 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.