ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2023 р. Справа№ 910/22017/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Бондаренко О.О.
від відповідача: Джумурат В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.03.2023
у справі № 910/22017/21 (суддя Босий В.П.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»
про стягнення 20 928,79 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (надалі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва») про стягнення 20 928,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» є балансоутримувачем нежитлового приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 27, площею 50,6 кв.м, в якому надавалися послуги з теплопостачання. Отримавши зазначені послуги відповідач не виконав грошового зобов'язання із оплати спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 16 505,79 грн, а також заявляє про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 401,40 грн та інфляційних у розмірі 3 021,60 грн.
Доводи та заперечення відповідача
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» у своєму відзиві від 03.02.2022 заперечив проти позову з огляду на те, що відсутній договір на поставку теплової енергії за спірний період, позивачем не надано належних доказів споживання відповідачем відповідного енергоносія у спірний період, а також відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/22017/21 позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 16 505 грн 79 коп., 3% річних у розмірі 1 401 грн 40 коп., інфляційні у розмірі 3 021 грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, надав їм неналежну правову оцінку. Рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
А саме, апелянт посилається на те, що:
- договір з позивачем на теплопостачання не укладався, а тому у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» відсутній обов'язок оплати;
- приміщення перебувало в оренді, а тому відповідно до умов договору оренди орендар самостійно укладає договори на теплопостачання;
- відповідач не є споживачем комунальних послуг;
- суд не встановив опалювальну площу будинку та приміщень по житловому будинку, а позивачем не надано доказів які підтверджують обсяг та якість спожитої енергії у спірний період, а також її вартість;
- відповідачу передано нежитлове приміщення площею 52.6 кв. м., проте суд стягнув заборгованість у іншому приміщенні, площею 50,6 кв. м.
Доводи та заперечення позивача
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/22017/21 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/22017/21. Копію ухвали надіслано до суду першої інстанції.
01.05.2023 матеріали справи надійшли до апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю належних доказів сплати судового збору у розмірі 3 405,00 грн. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
18.04.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, додано належні докази сплати судового збору у розмірі 3 405,00 грн, а саме платіжну інструкцію №324356 від 16.05.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 поновлено Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/22017/21. Клопотання Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників судового процесу задоволено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/22017/21. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 10.07.2023. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 03.07.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 03.07.2023. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/22017/21 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
У судовому засіданні 10.07.2023 та 09.08.2023 було оголошено перерву, зокрема на 30.08.2023.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
Заяв та клопотань під час апеляційного перегляду сторонами не заявлено.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2023 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.08.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
На підставі належних та допустимих доказів суд першої інстанції встановив, що 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (найменування змінене на Aкціонерне товариство «К.Енерго») (кредитор) та КП «Київтеплоенерго» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 (надалі - «Договір відступлення»).
За умовами п. 1.1 Договору відступлення, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями)) як такий, що підлягає стягненню з споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
Згідно з додатком №1 до Договору позивач прийняв право вимоги до відповідача на суму 17 972,16 грн.
Листом №1/5-340664-0101 від 08.04.2019 позивачем було повідомлено відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні, а також заявлено вимогу про сплату суми заборгованості в розмірі 4 887,84 грн.
Згідно з пунктом 2.2.1 Статуту позивача предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
28.01.2021 позивач направив на адресу відповідача проект договору на постачання теплової енергії №340664-0101 від 22.01.2021 листом з описом вкладень, що підтверджується копіями фіскального чеку, накладної та описом вкладень від вказаної дати за №010325497057.
Додатком №8 вказаного проекту договору встановлено, що об'єктом теплопостачання є нежитлове приміщення, площею 50,6 кв.м, розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 27.
Позивач стверджує про те, що відповідач неналежним чином вносив плату за отриману до квітня 2018 року включно теплову енергію, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на дату укладання Договору становила 4 887,84 грн., а також, у зв'язку з несплатою відповідачем за надані у період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року послуги з теплопостачання в останнього виникла заборгованість у розмірі 11 617,95 грн.
Також позивач послався на те, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» є балансоутримувачем нежитлового приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 27, площею 50,6 кв.м, в якому надавалися послуги з теплопостачання.
17.11.2021 на адресу відповідача направлено вимогу №30/5/4/17970, в якій КП «Київтеплоенерго» просило сплатити заборгованість у загальному розмірі 5 159 232,13 грн. за надану теплову енергію, до якої було також включено спірний борг. Однак вказану заборгованість відповідач не сплатив.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті рішення
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про теплопостачання» балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами; постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Частинами 1 статті 9 вказаного Закону передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України «Про теплопостачання»).
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до рішення Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» №270/270 від 09.10.2014 Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району» перейменовано в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та віднесено його до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Комунальним підприємствам зобов'язано передати Підприємству житловий фонд, який був переданий до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01.08.2014.
Місцевим господарським судом встановлено, що за даними Департаменту комунальної власності міста Києва, які розміщенні на офіційній сторінці за посиланням: https://gukv.gov.ua/, на балансі відповідача за адресою: місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 27, знаходяться нежитлові приміщення площею 50,6 кв.м.
Зазначені обставини також підтверджуються копією розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації №801 від 30.12.2016, із додатку №1 «Перелік майна, яке передане до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та закріплене на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», відповідно до якого у відповідача на праві господарського відання знаходиться нежиле приміщення загальною площею 52,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 27.
Місцевим господарським судом встановлено, що спірне приміщення було закріплене на праві господарського відання та прийнято і перебувало на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», а 31.01.2020 передано в оренду Фізичній особі-підприємцю Лавриненко Тетяні Антонівні.
Також, судом встановлено та відповідачем не заперечується, що будинок по вул. Старокиївській, буд. 27 у м. Києві оснащений інженерною мережею з централізованого опалення. Нежитлові приміщення розташовані у житловому будинку за вказаною адресою мають спільну інженерну мережу з централізованого опалення, у зв'язку з чим технічна можливість не поставлення теплової енергії відповідачу у позивача відсутня.
Відповідно до пункту 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила №1198) теплова енергія постачається безперервно.
Згідно з пунктом 36 Правил №1198 теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
Пунктом 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 (далі - Правила №630), встановлено, що послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Також, відповідно до пункту 40 Правил № 1198 споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.
За період постачання теплової енергії з березня 2018 року по травень 2018 року включно та з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року при оформленні щомісячно рахунку-фактури постачальником застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом.
Обсяг спожитої відповідачем теплової енергії в ГКал., а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в облікових картках споживача за його обліковим записом № 8242072-0502, копії яких надані позивачем.
Враховуючи викладене, місцевим господарським судом цілком обґрунтовано встановлено, що з березня 2018 року по січень 2020 року позивач поставив відповідачу теплову енергію за вищевказаною адресою. Ці обставини підтверджуються, зокрема, актом прийняття теплового вузла обліку, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи та актами перевірки стану вузла обліку, які підтверджують, що житловий будинок за адресою вул. Старокиївська, буд. 27 у м. Києві обладнаний комерційним приладом обліку, який опломбований та готовий до роботи.
Отримання відповідачем послуг теплопостачання підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: корінцями нарядів на включення та відключення об'єкту теплоспоживання; відомостями обліку спожитої теплової енергії, що підтверджує обсяги споживання теплової енергії; обліковими картками (помісячно), що підтверджують порядок нарахування, враховуючи обсяг спожитої теплової енергії відповідачем (як частки опалювальної площі будівлі), кількість діб/годин роботи (споживання) та її вартість.
Як вбачається з корінців нарядів на включення та відключення вказаного будинку в період опалювального сезону, споживачем в них зазначено Комунальне підприємство «ЦОС Шевченківського району».
На підставі виданих корінців нарядів підключається весь будинок за вказаною адресою в цілому. На окрему частину нежитлового приміщення корінці нарядів не видаються. А тому споживачем в корінцях нарядів зазначається обслуговуюча організація, яка здійснює комплексне обслуговування всього житлового будинку в цілому за певною адресою. Саме тому в корінцях нарядів зазначена інформація стосовно Комунального підприємства «ЦОС Шевченківського району».
За таких обставин, позивачем доведено факт включення та відключення будинку в період опалювального сезону за спірні періоди, та факт підключення/відключення до/від постачання теплової енергії всього будинку.
Посилання апелянта на те, що договір з позивачем на теплопостачання не укладався, а тому у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» відсутній обов'язок оплати, судова колегія відхиляє з наступних підстав.
Відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладання договору на теплопостачання, від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Положеннями статтями 13, 19 та 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 липня 2023 року у cправі № 910/21848/21 серед іншого зазначив, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами / тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7 Закону "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VIII від 09.11.2017)). Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17.
Юридична особа, як суб'єкт господарювання може мати у своєму володінні / користуванні і інше нерухоме майно, яке вона зобов'язана утримувати.
Наведені висновки, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц.
Також колегія відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів які підтверджують факт надання послуг, їх обсяг та якість спожитої енергії у спірний період, а також її вартість.
Місцевий господарський суд, на підставі сукупності належних та допустимих доказів правильно встановив, що будинок за адресою: місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 27, площею 50,6 кв.м, оснащений інженерною мережею з централізованого опалення. Нежитлові приміщення у житловому будинку мають спільну інженерну мережу з централізованого опалення; у КП "Київтеплоенерго" відсутня технічна можливість не здійснювати постачання теплової енергії Керуючій компанії.
Теплова енергія постачається безперервно (п.29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила №1198)).
Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст.16 цього Закону (ч.4 ст.21 Закону "Про житлово-комунальні послуги"). Аналогічні положення містяться у п.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 (далі - Правила №630).
Згідно з п. 36 Правил №1198 теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункти 24, 25 Правил №630).
В свою чергу Керуюча компанія не надала доказів відключення від теплопостачання будинку (його нежитлових приміщень) за адресою: місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 27, а тому вона зобов'язана відшкодувати вартість спожитої теплової енергії.
Судова колегія відхиляє доводи скаржника про те, що суд не встановив опалювальну площу будинку та приміщень по житловому будинку, а позивачем не надано доказів, які підтверджують обсяг та якість спожитої енергії у спірний період, а також її вартість.
Обсяг спожитої відповідачем теплової енергії в ГКал., а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в облікових картках споживача за його обліковим записом № 8242072-0502, копії яких надані позивачем.
Отримання відповідачем послуг теплопостачання підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: корінцями нарядів на включення та відключення об'єкту теплоспоживання; відомостями обліку спожитої теплової енергії, що підтверджує обсяги споживання теплової енергії; обліковими картками (помісячно), що підтверджують порядок нарахування, враховуючи обсяг спожитої теплової енергії відповідачем (як частки опалювальної площі будівлі), кількість діб/годин роботи (споживання) та її вартість.
За період постачання теплової енергії з березня 2018 року по травень 2018 року включно та з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року при оформленні щомісячно рахунку-фактури постачальником застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом.
Сукупності зазначених належних та допустимих доказів суд першої інстанції надав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції в цій частині під час апеляційного перегляду апелянтом не спростовані.
Судова колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що нежитлове приміщення, на яке позивач нарахував борг за теплопостачання у період з 31.01.2020 по 31.10.2021 перебувало в оренді у ФОП Лавриненко Т.А., яка, відповідно до умов договору оренди самостійно укладає договори на теплопостачання та сплачує ці послуги.
Відповідач не надав доказів укладання між орендарем та теплопостачальною організацією договору на теплопостачання, так само не надано доказів оплати орендарем вартості цих послуг за вказаний період. Враховуючи викладене, обов'язок оплати зазначених послуг слід покласти на відповідача, оскільки юридична особа, як суб'єкт господарювання, яка має у своєму володінні / користуванні і інше нерухоме майно, зобов'язана його утримувати.
Щодо посилання апелянта на те, що йому передавалось нежитлове приміщення площею 52,6 кв. м., проте суд стягнув заборгованість за надання позивачем послуги у іншому приміщенні площею 50,6 кв.м., судова колегія зазначає, що зазначена розбіжність у площі приміщення не є підставою для відмови у задоволенні позову. Нежитлове приміщення, що знаходиться на балансі відповідача у будинку за адресою: м. Київ вул. Старокиївська 27 належним чином ідентифікована. Фактично позивач, нарахував вартість послуг на теплопостачання із розрахунку меншої площі цього нежитлового приміщення, що є його правом. Наявність розбіжності у розрахунку площі не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату послуг на теплопостачання.
Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо результатів розгляду заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
Надана відповідачем заява про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки приписами пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Закінчення строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості, яка виникла за спірний період, припало на період дії карантину, строк позовної давності відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України продовжено, і він не є таким, що сплив і на момент винесення рішення.
Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 440,31 грн та інфляційних у розмірі 943,35 грн, що нараховані на суму заборгованості 4 887,84 грн з березня 2018 року по квітень 2018 року включно, а також 3% річних у розмірі 961,09 грн та інфляційних у розмірі 2 078,25 грн, що нараховані на суму заборгованості 11 617,95 грн за період з 01.10.2018 по 01.10.2021.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.
Судові витрати
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі № 910/22017/21 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 15.09.2023.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова