ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань забезпечення адміністративного позову
справа №380/21394/23
14 вересня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. у письмовому провадженні перевірила заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається після пред'явлення позову, до відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної військової адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
12.09.2023 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Просвіти, 4А, код ЄДРПОУ 438557639), Львівської обласної військової адміністрації (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 38557639), в якому просить:
-визнати протиправними дії Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації щодо винесення наказу від 31.08.2023 №02-02-03/50 про призначення ОСОБА_2 виконувачем обов'язків директора Червоноградського фахового гірничо-економічного коледжу з 01.09.2023 на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора;
-зобов'язати Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації скасувати наказ від 31.08.2023 №02-02-03/50 про призначення ОСОБА_2 виконувачем обов'язків директора Червоноградського фахового гірничо-економічного коледжу з 01.09.2023 на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора;
-визнати протиправною бездіяльність Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації щодо оголошення і проведення конкурсного відбору протягом місяця з дня утворення вакансії на заміщення посади керівника Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу;
-зобов'язати Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації оголосити і провести конкурсний відбір на заміщення посади керівника Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу.
12.09.2023, до відкриття провадження позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації «Про призначення виконуючого обов'язки директора Червоноградського фахового гірничо- економічного коледжу» від 31.08.2023 №02-02-03/50, яким призначено ОСОБА_2 виконувачем обов'язків директора Червоноградського фахового гірничо-економічного коледжу з 01.09.2023 на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора, до набрання рішенням законної сили.
Ухвалою від 14.09.2023 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ч. 2 ст. 151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
За Рекомендацією № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Такі правові висновки щодо застосування ст. ст. 150, 151 КАС України викладені Верховним Судом у постанові від 24 грудня 2019 року по справі № 826/16888/18.
Суд відзначає, що інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Главою 10. «Забезпечення позову» розділу І. «Загальні положення» КАС України регламентований порядок забезпечення позову, який належить до юрисдикції адміністративних судів.
Такий висновок ґрунтується на тому, що в силу приписів ч. 1 ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
В свою чергу, адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому КАС України (п. 5 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Спір, за вирішенням якого позивач звернулася до суду, не належить розглядати його в порядку адміністративного судочинства.
Як наслідок, вирішення питання про забезпечення позову, поданого ОСОБА_1 не може бути здійснено в порядку, передбаченому КАС України.
З огляду на те, що КАС України не передбачає такої підстави для повернення заяви про забезпечення позову або для залишення її без розгляду як неналежність справи до юрисдикції адміністративних судів, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Лунь З.І.