РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 рокусправа № 380/10640/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сов'як Д.О.,
представника позивача Мартинюка Т.Б.,
представника відповідача Качмарик Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Львівській області
про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області у якому заявлено позовні вимоги: скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 17.01.2023 № 00008530901 та рішення про застосування фінансових санкцій від 17.01.2023 №00008500901.
Ухвалою суду від 19.05.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що здійснював торгівлю алкогольними напоями на підставі отриманих в ГУ ДПС у Львівській області ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 13110308202002715, виданої 14.05.2020 (термін дії з 15.05.2020 до 15.05.2021) та № 13110308202102770, виданої 14.05.2021 (термін дії з 16.05.2021 до 16.05.2022). У закладах ресторанного господарства позивача реалізуються алкогольні напої з марками акцизного податку, які йому постачають виробники алкогольних напоїв, а також коктейлі з використанням цих алкогольних напоїв. Підприємцем ОСОБА_1 укладено договір від 29.08.2022 із ТзОВ «Баядера Логістик», на підставі якого позивач отримує товар - горілку «Козацька рада «Класична». З цієї горілки шляхом її змішування зі специфічними добавками (сиропами, ягодами, спеціями та травами) та в певних пропорціях у піцерії-кафе виготовляються коктейлі, найменовані «Базилік-полуниця», «Лісові ягоди», «Лімончелло» з вмістом спирту 22% та місткістю 1,5 л. Алкогольні коктейлі, що перебувають у продажі у закладі позивача та які були виявлені в ході проведення перевірки контролюючим органом та реалізовуються в закладі ресторанного господарства кафе-піцерія « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є коктейлями, які підприємець готує шляхом змішування різних напоїв та добавок, що придбаваються позивачем у готовому вигляді. Реалізація таких коктейлів здійснюється, в тому числі, й навинос у відповідній упаковці.
Позивач стверджує, що у нього відсутній обов'язок отримувати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та маркувати виготовлені ним коктейлі марками акцизного податку.
Позивач вважає прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій протиправними, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що працівниками ГУ ДПС Львівській області відповідно до наказу від 27.10.2022 року № 2575-ПП та направлень на перевірку від 27.10.2022 року №№ 8468, 8469 була проведена фактична перевірка кафе - піцерії ФОП ОСОБА_1 та складено акт фактичної перевірки від 09.12.2022 № 17243/13-01-09-01/ НОМЕР_1 . Проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог ч.5, ч.8 ст.2, ч.1 ст.12 та абзацу 9 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі також Закон № 481/95) та пп. 226.2, пп. 226.7 ст. 226 Податкового кодексу України здійснює виробництво настоянок методом змішування горілки ”Шляхетна”(або ”Козацька Рада”) з цукровим сиропом та фруктово-ягідними компонентами згідно технологічних карт без атестації виробництва, ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та сертифікатів якості на отримані в результаті змішування настоянки. Реалізація настоянок відбувається з скляної тари місткістю 1,0 літр, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка та етикетки із зазначенням виробника, вмісту цукру, об'ємна частка спирту, дата виготовлення. За наслідками фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято спірні рішення від 17.01.2023 № 00008500901 та № 00008530901.
Відповідач звертає увагу, що матеріалами фактичної перевірки встановлено, що позивач здійснює реалізацію алкогольних напоїв на розлив та споживання не на місці, а навинос та споживання поза межами закладу ресторанного господарства, в герметично закоркованих скляних. Відповідач вважає, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та правомірними, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
15.06.2023 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 13.07.2023.
13.07.2023 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.09.2023.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Головним управлінням ДПС Львівській області проведена фактична перевірка кафе-піцерії, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 09.12.2022 № 17243/13-01-09-01/ НОМЕР_1 .
Перевіркою виявлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює виробництво настоянок методом змішування горілки «Шляхетна», цукрового сиропу та фруктово-ягідних компонентів згідно технологічних карт без атестації виробництва, ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та дозвільних документів/сертифікатів якості; реалізацію/зберігання настоянок власного виробництва (згідно технологічних карт) за ціною реалізації 33,00 грн. за 0,05 літри в кількості 2 літри на загальну суму 1320,00 грн. Реалізація настоянок власного виробництва здійснюється з скляної тари на якій відсутні етикетки із назвою виробу, відсутня назва оператора ринку, який виготовляв даний продукт, не зазначено вміст цукру, не вказана об'ємна частина спирту, дата виготовлення. На настоянки, які зберігаються у кафе-піцерії в кількості 2,0 літра не представлено прихідні накладні (на суму 1320 грн.).
В акті перевірки також зазначено, що згідно баз даних АІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 здійснив реалізацію алкогольних напоїв 15.05.2021, а саме пиво «Чернігівське світле» 0,5 л за ціною 35,00 грн. та сет наливок в кількості 3 шт за ціною реалізації 120 грн/шт. на загальну суму 360,00 грн. без наявної діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
За наслідками фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 17.01.2023 року № 00008530901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1320,00 грн;
рішення від 17.01.2023 року № 00008500901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 119000,00 грн.
Позивач не погодився вказаними рішеннями та звернувся з цим позовом до суду.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
За змістом статті 1 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень (абзац 4 частина друга);
оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац 7 частина друга);
виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень (абзац 20 частина друга);
Згідно з вимогами п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до вимог п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПК України суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Відповідно до п.226.2 ст.226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється (п.226.6 ст.226 ПК України).
Згідно п.226.9 ст.226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Отже, обов'язок маркування алкогольних напоїв покладається на виробника відповідної продукції.
Суд встановив, що у спірний період позивач здійснював торгівлю алкогольними напоями на підставі отриманих в ГУ ДПС у Львівській області ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 13110308202002715, виданої 14.05.2020 (термін дії з 15.05.2020 до 15.05.2021) та № 13110308202102770, виданої 14.05.2021 (термін дії з 16.05.2021 до 16.05.2022). У закладах ресторанного господарства позивача реалізуються алкогольні напої з марками акцизного податку, які йому постачають виробники алкогольних напоїв, а також коктейлі з використанням даних алкогольних напоїв.
Відповідно до ст.15-3 Закону №481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , здійснює господарську діяльність згідно КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування» у кафе-піцерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства регламентуються Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за № 680/6968 (далі - Правила № 219).
Згідно з пунктом 1.3 Правил № 219 ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього; заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів; технологічна документація на страви та вироби - документація із зазначенням опису технологічного процесу виробництва продукції, переліку продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі приготування, даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті, термін придатності до споживання, умов зберігання, способу реалізації (подання) споживачу, вимог до якості страв та виробів.
Пунктом 1.4 Правил № 219 встановлено, що суб'єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб'єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.
Згідно з пунктом 3.1. Правил № 219 у закладах (підприємствах) ресторанного господарства використовуються такі методи обслуговування як самообслуговування, обслуговування офіціантами, комбінований тощо.
Пунктом 3.5. Правил № 219 встановлено, що поруч з основною діяльністю закладами (підприємствами) ресторанного господарства можуть надаватися додаткові послуги, перелік і вартість яких визначаються суб'єктом господарської діяльності та указуються в прейскуранті на послуги.
Під час обслуговування в закладах (підприємствах) ресторанного господарства за бажанням споживачів кулінарна продукція та закупні товари, у тому числі алкогольні напої, можуть бути продані на винос у відповідній упаковці.
Згідно пунктом 4.17 ДСТУ 3297:95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» наведено поняття коктейлю лікеро-горілчаного виробництва, яким, зокрема, є лікеро-горілчаний напій міцністю від 20 до 40 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25мг/100 см 3, який перед вживанням розводять мінеральною водою або плодово-ягідними соками або безалкогольними напоями, виготовлений змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів.
Згідно пояснень позивача та матеріалів справи підприємцем ОСОБА_1 укладено договір від 29.08.2022 із Товариством «Баядера Логістик», на підставі якого позивач отримує товар - горілку «Козацька рада «Класична». З цієї горілки шляхом її змішування зі специфічними добавками (сиропами, ягодами, спеціями та травами) та в певних пропорціях у піцерії-кафе виготовляються коктейлі, найменовані «Базилік-полуниця», «Лісові ягоди», «Лімончелло» з вмістом спирту 22% та місткістю 1,5 л. Алкогольні коктейлі, що перебувають у продажі у закладі позивача та які були виявлені в ході проведення перевірки контролюючим органом та реалізовуються в закладі ресторанного господарства кафе-піцерія Scorini є коктейлями, які підприємець готує шляхом змішування різних напоїв та добавок, що придбаваються позивачем у готовому вигляді. Реалізація таких коктейлів здійснюється, в тому числі, й навинос у відповідній упаковці.
Отже, ФОП ОСОБА_1 не здійснює виробництва алкогольних напоїв, а лише виготовляє коктейлі шляхом змішування готових алкогольних напоїв з іншими складниками, а тому у позивача відсутній обов'язок отримувати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та маркувати такі коктейлі.
Слід зауважити, що чинним законодавством розмежовано поняття “виробництво алкогольних напоїв” та “приготування коктейлів”. Основна відмінність приготування коктейлів від виробництва алкогольних напоїв полягає в тому, що при приготуванні коктейлів: відсутній повний технологічний цикл; використовуються готові, вироблені алкогольні напої вже ліцензованих виробників; приготування здійснюється безпосередньо в ресторані.
Враховуючи специфіку господарської діяльності позивача, зокрема, реалізацію алкогольних напоїв на розлив, для встановлення порушень вимог Закону № 481/95-ВР відповідач мав би дослідити процес (спосіб) виготовлення цих напоїв, проте згідно акту перевірки таке дослідження не проводилось.
Суд звертає увагу, що позивачем було отримано в ГУ ДПС у Львівській області ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 13110308202002715, виданої 14.05.2020 (термін дії з 15.05.2020 до 15.05.2021) та ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 13110308202102770, виданої 14.05.2021 (термін дії з 16.05.2021 до 16.05.2022), тому у позивача були наявні дозвільні документи на реалізацію алкогольних напоїв 15.05.2021, а висновки акту перевірки про порушення порядку реалізації алкогольних напоїв є протиправними.
Тому відсутні підстави стверджувати про порушення суб'єктом господарювання норм ч.21 статті 15, абз.3 ч.4 ст.11 Закону № 481/95-ВР та п.226.7 та п.226.9 ст.226 ПК України, ч.5 та ч.8 ст.2, ч.1 ст.12 Закону № 481/95-ВР, відповідальність за порушення яких встановлена статтею 17 Закону №481/95-ВР, щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявної ліцензії на роздрібну торгівлю, реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; виробництва алкогольних напоїв без наявної ліцензії.
Отже, рішення про застосування фінансових санкцій № 00008500901 від 17.01.2023 прийнято неправомірно.
Частиною 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до положень частини 1 статті 9 вказаного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
ГУ ДПС у Львівській області встановлено відсутність обліку товарів (алкогольних коктейлів) у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Як встановив суд, алкогольні напої, які реалізовувались позивачем, є коктейлями, які фізична особа - підприємець ОСОБА_1 готує шляхом змішування різних напоїв та марок, що придбаваються позивачем у готовому вигляді, і позивач при проведенні перевірки представив документи щодо поставки алкогольних напоїв, тому безпідставними є висновки податкового органу про порушення позивачем обліку товарів (алкогольних коктейлів).
Отже, відповідач не обґрунтував наявність правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.01.2023 № 00008530901, а твердження про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР є немотивованими.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач позовні вимоги не спростував
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України, судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 17.01.2023 № 00008530901.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про застосування фінансових санкцій від 17.01.2023 №00008500901.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 4398090) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1203,21 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.09.2023.
Суддя Крутько О.В.