Рішення від 14.09.2023 по справі 300/3282/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. справа №300/3282/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2023 адвокат Щадей Н.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо зменшення процентного розміру грошового забезпечення з 80% до 70% з 01.04.2019 та зобов'язання здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, встановленого у довідці №357 від 11.07.2022, з урахуванням індексації та надбавок, доплат, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно здійснено з 01.04.2019 перерахунок пенсії за вислугу років із зменшенням відсоткового основного розміру пенсії з 80% на 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром, що призвело до помилкового визначення розміру пенсії позивача. Вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки внесені зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Окрім цього, вказав на протиправне обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву. Проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просила суд у задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що вказавши на відсутність правових підстав для перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки під час перерахунку призначеної пенсії на підставі оновленої довідки застосовуються нормативно-правові акти, чинні на дату, з якої перераховується пенсія. Тому, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 відповідачем застосовано чинну норму статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, відповідно до якої максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, відтак, позивачу правомірно проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70% грошового забезпечення. Щодо обмеження пенсії максимальним розміром зазначила, що позивачем не надано доказів того, що він перебуває на службі у ЗСУ чи збройно захищав суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а тому на позивача поширюються норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” за № 3668-VI. Крім того, на думку відповідача, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ. При цьому, пенсія позивачу нараховувалась виходячи з вислуги 30 років, із розрахунку 80% від грошового забезпечення на відповідній посаді.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі №300/3326/22, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління служби безпеки України в Івано-Франківській області від 11.07.2022 року № 357 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління служби безпеки України в Івано-Франківській області від 11.07.2022 року № 357 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів. В задоволенні решти позову - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

На виконання вищезазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії позивачу, одночасно при цьому зменшивши відсотковий розмір пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром, що підтверджується протоколами за пенсійною справою 0902003052 (СБУ) наявними в матеріалах справи, наданими на запит представника позивача (а.с.27-31).

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії і обмеження її максимальним розміром, вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 за №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 (далі - Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.

Разом з тим, згідно із частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову за №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У подальшому Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, пунктами 1 та 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 265 КАС України, а також принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, саме з 05.03.2019 дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 і скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, встановлених Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Як зазначалось судом вище, на виконання вищезазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у лютому 2023 проведено перерахунок пенсії позивачу починаючи з 01.04.2019, одночасно при цьому зменшивши відсотковий розмір пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром.

Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт “б” статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до Закону України від 27.03.2014 за №1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”, який набрав чинності 01.04.2014 внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, де число “80” замінили на число “70” (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Отже, зміна встановленого законом максимального розміру пенсії з 90% до 80% та з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення відбувалася вже після призначення позивачу пенсії.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що положення статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, якими встановлено розмір пенсії, виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/3326/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області застосувало норми, які визначають максимальний відсотковий розмір пенсії, які були чинні на момент перерахунку пенсії, а не її призначення.

При цьому, суд наголошує, що процедури призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не перерахунку вже призначеної пенсії. При перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 686/12623/17 (№ К/9901/849/17), в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 583/2264/17(№ К/9901/1786/18).

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У Рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України витлумачив зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Так, згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки в даному випадку перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоткове значення - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 80 відсотків від розміру грошового забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-420а13.

Також 04.02.2019 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняте зразкове рішення у справі №240/5401/18, де суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку. Постановою Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 це рішення залишене без змін.

Посилання відповідача на те, що оскільки у рішенні суду щодо перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки у справі №300/3326/22 не було покладено інших зобов'язань на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в тому числі не зазначено відсоткові значення грошового забезпечення, яке слід враховувати, то відповідач правомірно повторно провів перерахунок із застосуванням обмеження 70%, є безпідставними та необґрунтованими.

Зважаючи на це, відповідач повинен при кожному наступному перерахунку пенсії позивача застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення для перерахунку пенсії, право на який він здобув задовго до внесення відповідних змін до закону, а саме: 80%.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у зменшенні раніше призначеної позивачу пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при її перерахунку на виконання судового рішення у справі №300/3326/22, є протиправними.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (в редакції, що діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

З 01.10.2011 Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VI від 08.07.2011 частину 5 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” викладено в наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

В подальшому Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 911-VIII від 24.12.2015 частина 5 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” доповнена текстом наступного змісту: “тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.

Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення частини 7 статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016.

При цьому, відповідач заперечуючи проти позову також посилається на статтю 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року №3668-VI, відповідно до якої розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(II)/2022 визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року №2262-XII.

Отже, посилання представника відповідача на те, що відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України пенсії підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром виключно особам, які перебувають на службі у ЗСУ чи збройно захищав суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а тому на позивача поширюються норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” за №3668-VI, є безпідставними.

З урахуванням викладеного, обмеження пенсії позивача під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 року є також протиправним.

Таким чином, слід зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.04.2019, виходячи із загального розміру в 86% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Управління СБУ в Івано-Франківській області №357 від 11.07.2022, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації та надбавок, доплат,.

Стосовно посилань відповідача, на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №340/3185/19, від 20.01.2021 у справі №640/1744/20 та від 27.09.2021 у справі №580/585/21, то суд вказує на те, що такі висновки стосуються правового регулювання інших правовідносин, а саме щодо відмови проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України “Про прокуратуру” та Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. В той же час, спірні правовідносини, що є предметом дослідження судом у даній справі, стосуються дій і рішень відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії призначеної позивачу відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Суд також не погоджується із доводами представника відповідача щодо пропущеного позивачем шестимісячного строку звернення до суду, та зазначає, що відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що, за загальним правилом, не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 19.03.2019 у справі №806/1952/18.

Більше того, як встановлено судом, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі №300/3326/22 позивачу 01.02.2023 проведено перерахунок пенсії, починаючи з 01.04.2023 року. У березні 2023 року представник позивача звернулася з адвокатським запитом щодо надання інформації та документів про перерахунок пенсії. Листом від 17.03.2023 пенсійним органом надано відповідь на вказане звернення та запитувані документи, згідно яких і було встановлено порушення під час проведеного 01.02.2023 перерахунку пенсії.

З даним позовом позивач звернувся 07.06.2023 року, а відтак, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 858,88 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, із застосуванням обмеження максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Управління СБУ в Івано-Франківській області №357 від 11.07.2022, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведеної індексації, надбавок, доплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімсот три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Бобров Ю.О.

Попередній документ
113478662
Наступний документ
113478664
Інформація про рішення:
№ рішення: 113478663
№ справи: 300/3282/23
Дата рішення: 14.09.2023
Дата публікації: 18.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.07.2024)
Дата надходження: 10.05.2024
Предмет позову: про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
Розклад засідань:
29.05.2024 14:15 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
02.07.2024 09:00 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
09.07.2024 09:00 Івано-Франківський окружний адміністративний суд