ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2023 р. справа № 300/1423/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9057,58 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 16321,49 грн.
На виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, головуючий суддя звернувся до управління ДМС в Івано-Франківській області із запитом за № 300/1423/23/1012/23 від 28.03.2023 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (а.с.36).
21.04.2023 від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС в Івано-Франківській області на адресу суду надійшли відомості про реєстрацію місця проживання такої фізичної особи (а.с.38).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.40-41).
28.04.2023 на адресу суду від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшла заява про надання доказів за № 5451/5/09-19-13-04-09 від 28.04.2023, на виконання вимог пункту 5 резолютивної частини ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 (а.с.44-46).
01.05.2023 відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.47).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 08.05.2023, який надійшов на адресу суду 08.05.2023. ОСОБА_1 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.48-50). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що за період з 24.05.2022 по 08.05.2023 відповідачем проводилася сплата заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку, що підтверджується відповідними квитанціями, долученими до відзиву. Окрім наведеного, вказав, що земельні ділянки, які перебували у власності відповідача є відчуженими на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки, укладених 02.06.2021.
18.05.2023 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області подано суду заяву про зменшення позовних вимог за № 6419/5/09-19-13-04-09 від 18.05.2023 (а.с.75-76).
31.05.2023 на адресу суду від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшли заява про зменшення позовних вимог за № 6966/5/09-19-13-04-09 від 30.05.2023 (а.с.83-84) та відповідь на відзив за № 6968/5/09-19-13-04-09 від 30.05.2023 (а.с.90-92), згідно якої позивачем викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, вказуючи, що у зв'язку із наявністю податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку станом на 31.12.2022, кошти, внесені платником податків зараховані відповідно до черговості виникнення боргу в його погашення згідно пункту 87.9 статті 87 ПК України. З урахуванням здійсненого 26.05.2023 контролюючим органом коригування відомостей в картці платника податків, просив суд позовні вимоги задовольнити на суму податкового боргу в розмірі 9057,58 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 витребувано у Головного управління ДПС в Івано-Франківській області докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 (а.с.93-94).
26.06.2023 позивачем подано заяву про надання доказів за № 7946/5/09-19-13-04-09 від 23.06.2023 на виконання вимог ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 (а.с.97-103).
Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за № 6966/5/09-19-13-04-09 від 30.05.2023, мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом в загальному розмірі 9057,58 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 9000,00 грн. та земельного податку в сумі 57,58 грн.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Станом на 31.05.2023 за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 9057,58 грн., яка утворилась внаслідок несплати грошових зобов'язань за платежами:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету - 18010300) в загальному розмірі 9000,00 грн., що виник на підставі: податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 12.05.2021 за № 0301169-2405-0915 (а.с.7) та від 02.09.2022 за № 0719114-2405-0915 (а.с.8);
- земельний податок з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету - 18010700) в сумі 57,58 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 02.09.2022 за № 803803-2405-0915 (а.с.22).
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надсилалась відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 19.05.2021 за № 0023341-1303-0915, однак вказана вимога була повернута центром поштового зв'язку на адресу позивача, що підтверджується конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.5, 6).
Суд доходить висновку, що направлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 19.05.2021 за № 0023341-1303-0915є врученою ОСОБА_1 на підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2. статті 95 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Надаючи оцінку доводам відповідача про сплату заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку, в підтвердження чого долучено квитанції (а.с.51-52, 59-73), судом з'ясовано, що відповідно до інтегрованої картки відповідача кошти, сплачені відповідачем протягом 2022-2023 років в рахунок поточних податкових зобов'язань зараховані позивачем в рахунок податкового боргу в порядку першочерговості податкових зобов'язань за минулі роки (а.с.86-89).
Так, механізм погашення заборгованості регулюється правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 131.2. статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Отже, контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати чи зазначеного у платіжному документі призначення, визначеного платником податків.
Верховний Суд неодноразово вирішував справи із застосуванням наведених норм права та у постановах зокрема, але не виключно від 2 жовтня 2018 року (справа № 820/1824/17), від 28 жовтня 2019 року (справа № 819/1471/13-а), від 23 травня 2019 року (справа № 806/2699/16), від 17 квітня 2020 року (справа № 806/124/17), від 13 лютого 2020 року (справа № 806/129/17), від 13 серпня 2021 року (справи № 806/46/17, № 806/126/17, № 806/43/17) вказав, що пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи призначення платежу у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено приписами наведеної норми.
Тобто, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області здійснило процедуру погашення податкових зобов'язань у відповідності до вимог передбачених пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, а саме в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.
Крім того, судом встановлено, що сплачена відповідачем сума коштів в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку, не призвела до повного погашення боргу, який рахується за відповідачем.
Таким чином, судом встановлено, що сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями по платежах: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальному розмірі 9000,00 грн. та земельний податок з фізичних осіб в сумі 57,58 грн., а всього разом 9057,58 грн., є узгодженою.
Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про борг станом на 30.05.2023 (а.с.85) та зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.86-89).
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 9057,58 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 9057,58 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 9057,58 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 9057 (дев'ять тисяч п'ятдесят сім) гривень 58 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.