ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2023 р. справа № 300/4740/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 799627,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом, який виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами (11010100), податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування (11010500), військового збору (11011001), податку на додану вартість (14010100), акцизного податку (14040200), адміністративних штрафів та штрафних санкцій (21081103) в сумі 799627,82 грн.
Ухвалою Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження направлялась відповідачу за адресою її місця реєстрації, однак поштова кореспонденція повернулась з відміткою працівника УДППЗ Укрпошта "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 108-112).
У відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Відповідач перебуває на обліку ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.
Станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг, за платежами:
штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами (11010100) в сумі 1020,00 грн., застосовані згідно податкового повідомлення-рішення №004836/2406 від 27.10.2022;
податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (11010500), в сумі 475999,81 грн., в тому числі 380275,28 грн. за основними зобов'язаннями, нарахованими згідно податкового повідомлення-рішення №004829/2406 від 27.10.2022 на суму 380178,13 грн. та відповідно до податкової декларації від 02.02.2022 на суму 97,42 грн. (частково сплачено 0,27 грн.) та штрафні санкції в сумі 95724,53 грн., застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення№004829/2406 від 27.10.2022 та №004835/2406 від 27.10.2022;
військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11011001) в сумі 39609,76 грн., в тому числі 31689,38 грн. за основними зобов'язаннями, нарахованими згідно податкового повідомлення-рішення №004830/2406 від 27.10.2022 на суму 31681,50 грн. та відповідно до податкової декларації від 02.02.2022 на суму 8,12 грн. (частково сплачено 0,24 грн.) та штрафні санкції в сумі 7920,38 грн., застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення №0048360/2406 від 27.10.2022;
податку на додану вартість (14010100) в сумі 280798,00 грн., в тому числі 224638,00 грн. за основними зобов'язаннями, нарахованими згідно податкового повідомлення-рішення №004832/2406 від 27.10.2022 та штрафні санкції в сумі 56160,00 грн., застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення №004832/2406 від 27.10.2022;
акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами (14040200) в сумі 840,25 грн., в тому числі 129,24 грн. за основними зобов'язаннями, нарахованими згідно податкового повідомлення-рішення №004827/2406 від 27.10.2022 на суму 457,00 грн. (часткова сплата 327,76 грн.) та штрафні санкції в сумі 454,00 грн., застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення №004825/2406 від 27.10.2022 на суму 340,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №004827/2406 від 27.10.2022 на суму 114,00 грн., а також нарахованої пені в сумі 257,01 грн.;
адміністративні штрафи та штрафні санкції (21081103) на суму 1360, 00 грн., застосованих згідно податкового повідомлення-рішення №004823/2406 від 27.10.2022 на суму 1020,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №004823/2406 від 27.10.2022 на суму 340,00 грн.
На виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням податкову вимогу форми "Ф" за №0000103-1309-0919 від 03.04.2023 (а.с. 5,6).
Згідно довідки про борг станом на 09.06.2023 за відповідачем обліковується борг в сумі 799627,82 грн. (а.с.4).
Позивач просить стягнути з відповідача вказаний податковий борг в дохід бюджету.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, Податковим кодексом України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (пункт 54.2. статті 54 Податкового кодексу України).
Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також суд зазначає, що грошові зобов'язання визначаються податковим органом згідно вимог Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Наявності обставини з оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги судом не встановлено та доказів їх оскарження відповідач не надав.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що узгоджене грошове зобов'язання, не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки, визначені законодавством, набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.
Отже, податковий борг відповідача зі сплати зобов'язань податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами (11010100), податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування (11010500), військового збору (11011001), податку на додану вартість (14010100), акцизного податку (14040200), адміністративних штрафів та штрафних санкцій (21081103) в сумі 799627,82 грн. підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи позивача, податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою №0000103-1309-0919 від 03.04.2023, розрахунком суми заборгованості станом на 09.06.2023, витягами з облікової картки платника податку та довідкою позивача про борг (а.с. 4-98).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, або оскарження податкової вимоги відповідач суду не надав.
Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг в сумі 799627,82 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачений, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 799627,82 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 799627 (сімсот дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 82 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.