ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2023 р. справа № 300/4876/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гомельчука С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,76018 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Івано- Франківській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної позивачу пенсії за вислугу років максимальним розміром під час перерахунку на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, виданої станом на 05.03.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області перерахувати виплачувати з 01.04.2019 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, виданої станом на 05.03.2019 з основним розміром пенсії 89% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, а також здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , неправомірно змінено відсотковий основний розмір пенсії з 89% до 70% грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру його пенсії. Перерахунок пенсії повинен був здійснюватися із застосуванням норми, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент її призначення. Крім того, вважає, що пенсія ОСОБА_1 була обмежена максимальним розміром. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.
Відповідач 16.08.2023 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 14.08.2023 № 0900-0904-7/38631, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві зазначив, що з 01.01.1992 введено в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, за яким загальний розмір пенсії не повинен перевищувати 75% відповідних сум грошового забезпечення. В редакції цього Закону від 01.01.1996 максимальний розмір пенсії для колишніх військовослужбовців не повинен перевищувати 85% відповідних сум грошового забезпечення. Згідно змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002, який набрав чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік", тобто з 01.01.2003 максимальний розмір пенсії змінено на 90%. В редакції Закону №2262-XII від 01.01.2011 максимальний розмір пенсії становив 80% сум грошового забезпечення. З 19.04.2014 діє редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визначає граничний розмір пенсії за вислугу років 70% сум грошового забезпечення. Відтак, може скластися ситуація за якої військовослужбовці, які до звільнення займали одну й туж посаду, мали одне й теж звання, одну й ту ж вислугу років, одинакові види грошового забезпечення та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії. Таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенню до колишніх військовослужбовців, та створюють дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян. Звернув увагу суду на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №340/3185/19, від 20.01.2021 у справі №640/1744/20 та від 27.09.2021 у справі №580/585/21. Щодо обмеження пенсії максимальним розміром зазначив, що позивачем не доведено, що пенсійним органом обмежено розмір його пенсії максимальним розміром, вважає, що такі позовні вимоги є передчасними. Крім того, на думку відповідача, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29.08.2023 постановлено перейти до розгляду адміністративної справи № 300/4876/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.09.2023.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися. Від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Ухвалою суду від 12.09.2023 закрито підготовче провадження та вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.
Відтак, наявні всі процесуальні підстави для розгляду даної адміністративної справи в письмовому провадженні, без здійснення звукозапису технічними засобами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та з 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому пенсія позивача обраховувалася, виходячи з вислуги 33 років із розрахунку 89% грошового забезпечення, про що свідчить протокол за пенсійною справою ХД-18424 (Міноборони) від 31.12.2017.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), пунктами 1 та 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
На підставі складеної Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, передбаченого Постановою №103, відповідно до протоколу за пенсійною справою № ХД-18424 (Міноборони) з 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням 70% грошового забезпечення та виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 50% .
У подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 300/3203/20, яке набрало законної сили 31.03.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії. Зобов'язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на підставі оновленої довідки, виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом здійснити, починаючи з 01 квітня 2019 року, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведених платежів, однією сумою. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 05.03.2019 року виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 100% суми підвищення, визначеного станом на 05.03.2019 року (із включенням до розміру грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), з урахуванням проведених платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідачем, на виконання вказаного судового рішення, здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, внаслідок якого розмір пенсійної виплати позивача становив - 16471,56 грн, який обчислений, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, що підтверджується наявними у справі відомостями за пенсійною справою № ХД-18424 (Міноборони) "Перерахунок пенсії" з 01.05.2021.
Представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 15.03.2023, в якій просила перерахувати та виплачувати пенсію позивачу у відповідності до положень постанови Кабінету Мністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.04.2019 й надалі, без обмеження максимальним розмром.
Відповідач листом від 12.04.2023 № 2794-2266/К-02/8-0900/23 повідомив позивача про проведений в квітні 2021 року перерахунок його пенсії на виконання рішення суду від 14.01.2021 у справі № 300/3203/20, у межах норм законодавства, чинних на час здійснення такого перерахунку. Різниця між перерахованим розміром пенсії та фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 склала 186424,53 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Вирішуючи зазначений спір, суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, враховує приписи законів, а також підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі, також - Закон №2262-XII); Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" 27.03.2014 №1166-VII (надалі, також - №1166-VII); Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (надалі, також - Постанова №103); Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (надалі, також - Порядок №45).
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За приписами частини 4 статті 63 Закону №2262-XII (в редакції чинній на момент перерахунку пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", згідно з пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393", яка набрала чинності 20.02.2008.
Пунктами 1, 2 та 3 Порядку №45 (в редакції, чинній на час перерахунку) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (надалі по тексту також - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (надалі по тексту також - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (надалі по тексту також - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, відповідно до зазначених норм, підставою для перерахунку раніше призначених пенсій за правилами коментованого Закону в першу чергу є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення відповідно до пункту 1 Порядку №45 та подання органами, передбаченими цим Порядком, відповідних повідомлень до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом та які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.
Відповідно до вимог пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 вказаної статті передбачалось, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
У 2002 році Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” №51-IV від 04.07.2002 у вказану статтю внесено зміни, які набрали чинності з 01.01.2003, згідно з якими загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими цифри "90" замінено цифрами "80" (максимальний розмір пенсії).
У подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).
Отже, з 19.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.
Відповідачем здійснювались перерахунки пенсії позивача відповідно до черговості змін, внесених до статті 13 Закону №2262-ХІІ.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем, на підставі Постанови №103, проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2018, застосувавши новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, в редакції станом на момент здійснення перерахунку.
Однак Верховний Суд при розгляді зразкової справи №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) у постанові від 16.10.2019 вказав, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесення зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Надалі спірні правовідносини додатково врегульовані правовими висновками, сформованими Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).
У вказаній зразковій справі суд з 05.03.2019 відновив право колишніх військовослужбовців на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премії.
Як встановлено вище, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі №300/3203/20 здійснило з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки, виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом станом на 05.03.2019.
При цьому, відповідачем здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70% суми грошового забезпечення, внаслідок чого загальний розмір нарахованої пенсії складає 16 471,56 грн.
Однак, застосування 70-ти відсоткового показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що такий відсоток застосовується під час призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і тому, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Така правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року, ухваленому за результатами розгляду справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Отже, для перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні, відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відтак, відповідач, при перерахунку пенсії позивача, неправомірно зменшив відсоткове значення розміру пенсії до грошового утримання з 89% до 70%.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі гарантії не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-420а13.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалося від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку "при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення". Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: "у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2023 по справі №380/24477/21 (№К/990/17495/22).
Також на користь зазначеного висновку суду свідчить стала практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, в рішенні ЄСПЛ по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (за заявою № 68385/10 та № 71378/10) зазначено, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Зважаючи на наведене вище, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, слід визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та з 01.04.2019 згідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з виплатою різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд, з приводу покликання пенсійного органу на висновки Верховного Суду у постановах від 08.09.2021 усправі №340/3185/19, від 20.01.2021 у справі №640/1744/20 та від 27.09.2021 у справі №580/585/21, зазначає, що висновки Верховного Суду, викладені у вказаних постановах, стосуються правового регулювання інших правовідносин, а саме щодо відмови проведення перерахунку пенсій та щомісячного довічного грошового утримання, які призначені відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів". В той же час, спірні правовідносини, що є предметом дослідження судом у цій справі, стосуються дій відповідача щодо зменшенням відсоткового значення основного розміру пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язння відповідача здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає таке.
Оскаржені дії відповідача, які оформлені листом від 12.04.2023 за № 2794-2266/К-02/8-0900/23 не містять жодної обгрунтованої згадки чи будь-якого заперечення стосовно здійснення виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, що підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області констатувало в принципі відсутність законних підстав для перерахунку пенсії із застосуванням 89% сум грошового забезпечення.
Отже, виплата пенсії без обмеження її максимальним розміром, не є спірною.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорювані права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Згідно із частиною 7 статті 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Системний аналіз, зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.
В той же час, в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.
При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.
Отже, у разі наявності порушення вимог закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень, зазначене не є достатньою і самостійною підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання таких протиправними є доведеність позивачем порушених його прав цими рішеннями/діями.
Адміністративний позов як і матеріали позовної заяви не містять будь-яких аргументів і доказів, які б свідчили про порушення прав позивача внаслідок ймовірного обмеження відповідачем розміру пенсії позивача макисмальним розміром, після виконання даного рішення суду із розрахунку 89% від значення грошового забезпечення.
Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язння відповідача здійснити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, є передчасною і такою, що задоволенню не підлягає.
Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд ухвалою від 31.07.2023 визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій та поновлено такий строк.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм статті 1 Закону України "Про громадянство України", статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", згідно з якими заробітна плата і пенсія включені до переліків законних джерел існування, доходів.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положенням частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
За таких обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким, що належить до задоволення частково.
На підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги належать до часткового задоволення, а позивач згідно з квитанціями від 31.05.2023, підтвердив сплату судового збору на суму 2147,20 грн, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та з 01.04.2019 згідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з виплатою різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.