Справа № 750/13018/23
Провадження № 1-кс/750/4666/23
УХВАЛА
14 вересня 2023 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Чернігова ОСОБА_1 , дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданного в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , скасування арешту з майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №120232703400002470 від 08.07.2023,
ВСТАНОВИЛА:
до слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданного в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , в якому він просить скасувати арешт на речі та документи, які згідно вимог КПК України є тимчасово вилученим майном, та було вилучено 07.08.2023 в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді від 11.08.2023.
Вивчивши подане клопотання, приходжу до наступного висновку.
Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо; перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід зняти арешт.
Разом з тим, до клопотання не додано жодного документу, який би підтверджував факт належності на праві власності підозрюваному ОСОБА_3 майна, про скасування арешту з якого ставиться питання. Не додано документ, який би підтверджував, що ОСОБА_3 є законним володільцем даного майна.
Крім того, в клопотанні адвокат зазначає, що клопотання про арешт майна був розглянутий слідчим суддею без повідомлення власників майна - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Крім того, в клопотанні адвокат зазначає, що додає фотокопію резолютивної частини ухвали слідчого судді від 11.08.2023, разом з тим, до клопотання додано фотокопію першої та останньої сторінки цієї ухвали, що позбавляє слідчого суддю можливості визначити на яке саме майно накладався арешт.
Таким чином, слідчий суддя позбавлений можливості встановити, чи являється адвокат ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_3 особами, які у відповідності до ст.174 КПК України мають право звернутись з клопотанням про скасування арешту майна, тому вважає, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.
Нормою частини 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
У КПК України відсутня спеціальна норма, яка б регламентувала дії слідчого судді у разі встановлення невідповідності клопотання про скасування арешту майна вимогам законодавства, зокрема вимогам ч. 1 ст.174 КК України.
Разом з тим, виходячи з положень ч. 3 ст.172 КПК України, подання заяви чи клопотання особою, яка не має на це права, або без дотримання певних вимог, тягне за собою її повернення.
Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданного в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту з майна - повернути особі, яка його подала.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1