ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про забезпечення позову
12 вересня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4335/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
11 вересня 2023 року, представником позивача до суду було подано заяву про забезпечення позову, якою просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні №72037368 від 20.06.2023 року державного виконавця Іршавського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкритого на підставі постанови №360139 від 17.04.2023 Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 34000 грн. до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №260/4335/23.
Подану заяву обґрунтовано тим, що безспірне стягнення за оскаржуваною постановою №360139 від 17.04.2023 року у рамках виконавчого провадження №72037368 від 20.06.2023 року до вирішення справи №260/4335/23 у судовому порядку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки позивач не зможе розпоряджатися коштами на рахунку та буде позбавлений коштів для нормального існування та забезпечення потреб.
Представник позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно обтяжити поновлення порушених прав позивача, оскільки існує вірогідність того, що навіть у випадку скасування оскаржуваної постанови та набрання рішенням суду законної сили, штраф на цей момент може бути стягнуто органами Державної виконавчої служби України.
Відповідно до ст. 154 ч. 1 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами ст. 154 ч. 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі ст. 229 ч. 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Нормами ч.1 ст.151 КАС України передбачені наступні види заходів забезпечення позову:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені в ст.150 КАС України підстави забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Судом встановлено, що 20 червня 2023 року було відкрито виконавче провадження №72037368 з примусового виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №360139 від 17 квітня 2023 року, яка є предметом оскарження у даній адміністративній справі.
Сукупність наведених обставин вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Стаття 151 ч.1 п.5 КАС України кореспондується з статтею 34 частиною 1 пунктом 2 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, в силу вимог якої, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист таких прав позивача, за захистом яких він звернувся.
За таких обставин суд вважає за необхідне забезпечити позов у спосіб що визначений вимогами ст.151 ч.1 п.5 КАС України: шляхом - зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - Постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №360139 від 17 квітня 2023 року.
У відповідності до ч. 2 ст.151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що дана заява є обґрунтованою, а отже є такою, що підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.150-154, 248 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - Постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №360139 від 17 квітня 2023 року - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі №260/4335/23.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст.296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк